Виконавчий збір

Поняття виконавчого збору, порядок стягнення та випадки, коли він не справляється, визначено статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року (далі – Закон).

Так, відповідно до вищевказаної статті, виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

.

Слід зауважити, що стягнення виконавчого збору дозволяється здійснювати лише органами державної виконавчої служби в порядку, визначеному статі 27 Закону, що не поширюється на діяльність приватних виконавців. Оскільки приватний виконавець, відповідно до статті 16 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” №1403-VIII від 02.06.2016 р. є суб’єктом незалежної професійної діяльності, то стягнення виконавчого збору не відноситься до його регламентованих законом  повноважень, а відтак і права його стягувати він не має відповідно до п. 5 частини 5 статті 27 Закону.

.

Процедура стягнення державним виконавцем виконавчого збору розпочинається з винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження, та якщо він не був вчасно стягнутий — окремою постановою про стягнення виконавчого збору. Слід зауважити, що нова редакція Закону, по-перше, не містить строку для добровільного виконання боржником своїх зобов’язань, а від так боржника позбавлено права семиденного строку на добровільне виконання рішення за виконавчим документом без сплати виконавчого збору, по-друге,  на початку примусового виконання рішення відсутній окремо процесуальний документ у вигляді постанови про стягнення виконавчого збору, за яким цей збір стягувався раніше за  невчасне виконання боржником зобов’язань. Так, абзац другий частини 5 статті 26 Закону зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 Закону. З цим важко не погодитись, оскільки сама суть виконавчого провадження полягає у примусовому виконанні рішень, тобто особа з певних причин добровільно це рішення не виконує, і надання їй семиденного строку для добровільного виконання є не зовсім логічним.

.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону – у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

.

Винятком є закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого видано виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки у даному випадку відповідно до вимог частини 7 статті 27 Закону, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Повернення коштів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

.

Виконавчий збір за рішення майнового характеру стягується у відсотках, а за рішення немайнового характеру (про поновлення на роботі; про вселення стягувача; про виселення боржника; про відібрання дитини та інші рішення) — у мінімальних розмірах заробітної плати, що визначено Законом України “Про Державний бюджет України” на дату примусового виконання рішення державним виконавцем та є окремо визначеним для боржників фізичних та юридичний осіб.

.

Так, відповідно до частини 2 ст. 27 Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

.

Відповідно до частини 3 вищезгаданої статті, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У разі пред’явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частинні, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати на момент відкриття виконавчого провадження.

.

За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об’єднаним у зведене.

.

При наступних пред’явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. Про розмір стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю, виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю, стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

.

Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

  • у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
  • у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
  • у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;
  • у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині перші цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

.

Виконавчий збір не стягується:

  1. за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
  2. у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
  3. якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” № 4901-VI від 05.06.2012 (далі — Закон № 4901-VI);
  4. за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону;
  5. у разі виконання рішення приватним виконавцем;
  6. за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
  7. виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В частині 5 статті 27 Закону досить зрозуміло перелічені випадки, коли виконавчий збір не стягується, але є необхідність у роз’ясненні окремих положень.

.

Так, виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбаченою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Закон України № 4901-VI, відповідно до якого держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

  • державний орган;
  • державне підприємство, установа та організація;
  • юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

.

Під примусовою реалізацією майна юридичних осіб розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи проводять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4901-VI. Так, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

.

Виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4901-VI. У разі якщо рішення суду не виконано на протязі двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

.

Дія Закону № 4901-VI не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності.

Використані джерела:

 

  1. Закон України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19);
  2. Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” № 1403-VIII від 02.06.2016 р. (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19);
  3. Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” № 4901-VI від 05.06.2012 р. (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17);
  4. Веб-ресурс http://justks.gov.ua/vikonavchij-zbir/34084/ ;
  5. Нормативний помічник виконавця [текст] / практ.посібник — К.: “Центр учбової літератури”, 2017. – 320 с.;
  6. Науково-практичний коментар Закону України “Про виконавче провадження” [текст] / практ.посібник – К.: “Центр учбової літератури”, 2017. – 304 с.

 

Андрій Овчаров 

старший державний виконавець Кам’янсько-Дніпровського районного

відділу державної виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Запорізькій області

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *