Перлина Волині

Краєзнавчий музей міста Нетішина є одним з наймолодших музеїв України. Його було офіційно засновано 27 вересня 2001 року, хоча роботи зі створення музею розпочалися набагато раніше: 1994 р. в місті було вирішено створити краєзнавчий центр-музей, який служив би позашкільним виховним закладом. Працівники центру почали збирати всі матеріали, вести науково-дослідну роботу, яка тривала до вересня 2000 року.

Всього у 18 залах, які займають площу 930 квадратних метрів нараховується 15 тисяч експонатів, серед яких є дуже цінні й унікальні.

У залі боністики та нумізматики. Гроші УНР: на купюрі у 100 гривень зображені Леся Українка та Григорій Сковорода.

Окупаційні гроші. Обличчя людей на купюрах – це не якісь відомі особистості, а просто, за задумкою німців, символічне зображення “щасливих українців”.

У залі живої природи, макет біоценозу болота.

Лабораторія охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС.

А ви знаєте, що таке вулканічна бомба?

Знахідки археологів на території сучасного міста Нетішина: тут траплялися фрагменти кісток і зубів мамонта та інших доісторичних тварин.

Ділянка лісу.

Рослинність пісків.

Унікальні рослини, що занесено до Червоної книги України.

Ящірка – наче хазяйка Мідяної гори.

Гриби.

Тварини заплавно-болотяного зооценозу.

Лисичка.

Найпоширеніші види птахів.

Тварини лісу.

Лелека, лісові голуби та рідкісні види птахів з навколишніх лісів і болот.

Мешканці лісу.

Древні знаряддя праці та предмети побуту, що було виявлено в Нетішині.

Вертикальний ткацький верстат.

У таких великих плетених діжках зберігали зерно, що дозволяло йому “дихати” і не псуватися.

Деякі гончарні вироби було відновлено з уламків, знайдених під час розкопок.

Місцеві бондарі здавна славилися своєю майстерністю.

Довбаний посуд, який виготовляли до освоєння діжок.

Гончарне коло.

Садовий інвентар селян.

Паляниця, котру музею було подаровано у день відкриття 16 років тому.

Жорна, за допомогою яких раніше мололи борошно.

Нетішин як місто виріс колись із села, і щодо його назви досі є різні версії. Перша писемна згадка про Нетішин в історичних документах з’явилась у 1533 р., і ця назва належала невеликому і невідомому для широкого загалу селу Нетішину.

Колекція бездротових прасок.

Регіональні особливості вишиваних візерунків.

Хатній побут селян.

Горизонтальний ткацький верстат і розписні дерев’яні іграшки – традиційні вироби Нетішина.

Трещотка.

Дерев’яні курочки – улюблена забавка дітей.

З прийняттям рішення про розміщення атомної електростанції біля села Нетішина з 1977 р. розпочалася й активна розбудова міста.

За проектом Хмельницька АЕС є чотириблочною станцією загальною потужністю 4000 Мвт. У проекті прийняті серійні блоки ВВЕР-1000. Кожний блок складається з ядерної паровиробляючої установки з водо-водяним реактором ВВЕР-1000, турбоустановки електричною потужністю 1 млн.кВт (1000 Мвт), берегової насосної станції для зворотного водопостачання турбоустановки, трьох резервних дизельних електростанцій для забезпечення роботи блока при відмові електрозабезпечення від системи.
Щороку Хмельницька АЕС виробляє близько 6 млрд. кВт електроенергії.

.

Ірина Кременовська

фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *