Про гуманізм і гуманність

Слово гуманність до бродячих собак має таке саме відношення, як ветеринарія – до людей.

 

Винищення шкідливих тварин прописано у сотні законів і підзаконних актів. Бо закони повинні захищати найвищу цінність – людське життя.

 

 

Подивіться, в якому розділі Кримінального кодексу України міститься стаття про жорстоке поводження з тваринами – у розділі, що присвячений захисту основних засад суспільної моралі.

 

У Кримінальному Кодексі України об’єктом злочину ст. 299 “Жорстоке поводження із тваринами” є моральні засади суспільства в частині ставлення до тварин. Законодавство захищає суспільні відносини, а не тварин.

 

 

Причому окремо окреслено, що кваліфікуючі ознаки – це жорстокі методи або хуліганські мотиви. За їх відсутності немає складу злочину. Взагалі. Моральні засади суспільства не страждають, коли бабця рубає голову курці для того щоб зварити суп для онуків. Тут нема жорстокості, і нема хуліганства. А є гуманізм – годування громадян.

 

Аморальним вчинком може бути знищення шкідливої тварини на очах у неповнолітнього. Не тому що аморально знищувати тварин, а тому що у неповнолітніх психіка ще є незрілою. Точно таким самим аморальним вчинком буде, наприклад, зайняття сексом на вулиці у присутності неповнолітніх. Однак ніхто ж не каже про заборону сексу, а от про заборону знищення шкідників цілі когорти зоопсихопатів шикуються.

 

Гуманне винищення тварин – це винищення тварин у такий спосіб, щоб найвища цінність гуманізму – людське життя, не постраждала. Себто щоб неповнолітні, вагітні та просто емоційно нестабільні громадяни не зазнали шкоди своєму здоров’ю.

 

 

Емоційні сплески можуть бути від будь-чого. Гуманно не сказати старенькій бабусі, що її онучка не склала вступні іспити, бо старенька може цього не пережити (емоційний сплеск, артеріальний тиск, решта).

 

Гуманно діють лікарі, коли повідомляють про онкологічні захворювання: тактовно, зважено та розумно.

 

Гуманізм до “прав” собак і курей не має жодного відношення. Гуманізм тут для того, щоб громадяни не сильно переймалися. От і все.

 

А прав ані у собак, ані у курей нема. Це майно.

 

 

Апогеєм викривлення суті гуманізму є дія наших опонентів, які до здихаючих собак приводили (!) малолітніх дітей для того, аби ті на це дивилися. За аналогією, що викладена вище, виходить, що було б те само, коли б у випадку виявлення порнографії дорослі борці з порнографією роздають те, що знайшли – дітям.

 

Таким чином, гуманізм застосовується виключно до людей. Об’єкт гуманізму – людина.

 

Якщо собаку чи корову стріляють чи усипляють – це не “гуманно” а “відсутність жорстоких методів“. Не плутайтеся.

One comment on “Про гуманізм і гуманність
  1. DogLover сказав:

    Просто чудово все описано та пояснено, навіть пришелепкуваті псинофіли мають зрозуміти. Лише у нас в Україні та ще в Раїсії і декількох странах бувшого СРСР продажна антинародна влада дозволяє собі активно та вдкрито агетувати за збереження небзпечних, нікому не потрібних, шкідників на наших вулицях – бродячих псів. В той час як у всьому цивілізованному світі бродячий непотріб знищують у нас його захищають та оберігають, а ще на додаток закони прописують такі, щоб відповідальність за знищення шкідника була така сама, як за вбивство людини. Ц абсурд!
    Ірино, Ви молодець! Не здавайтесь, люди на вашому боці! Дяка Вам і шана!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *