Популізм: як нам його побороти?

Популізм в Україні – це шовіністична демагогія Кремля та маскування олігархату і його проектів – «Батьківщини», «Радикальної партії», «Партії регіонів», «Опозиційного блоку», «За життя» та ін… для генерації хаосу з метою отримання надприбутків і приведення до влади на всіх рівнях кремлівських сил. Зазначені партії тим чи іншим чином спираються на верстви населення, які сповідують московинську, комуно-соціалістичну ідеологію або орієнтуються на неї.

Під час московинсько-української війни будь-яка спроба Кремля і «п’ятої колони» розхитувати ситуацію має метою приведення до влади московинських сил.

Свідомий популізм в умовах війни є однією із небезпечних форм колаборанства.

Московини і соціал-московини (Ю. Тимошенко та ін.) люблять себе в Україні і примушують решту любити їх. Держава і суспільство потребують тихої і глибокої любові до України без будь-яких сподівань на ту чи інші форму вдячності за конкретні щоденні державницькі кроки.

Кремль відступить з Криму і Донбасу тільки після його повного і системного ослаблення до неспроможності протидіяти силі української держави, США і ЄС по відновленню територіальної цілостності України.

Джерела популізму в Україні. Кремль, комуністична ідеологія та філософія московинського світу, постсовєтська політична і економічна практика в основі якої знаходиться прикриття кремлівських та олігархічних тіньових схем у всіх без виключення сферах суспільного життя. Видимою частиною «айсбергу» олігархату і кремлівських платформ є вищезазначені партійні проекти, а також абсолютна більшість працівників закладів науки, освіти, культури, сфери охорони здоров’я.

Причини популізму. Наднизький рівень особистої освітньої і наукової культури населення України в духовній, гуманітарній, мовній, соціально-економічній, юридичній сферах. Це ж стосується населення постсовєтських і постсоціалістичних країн. Зазначений стан суттєво блокує динаміку руху населення до статусу громадян, які щоденними ефективними зусиллями посилюють українську державу і суспільство. Цим пояснюється самоізоляція власників паспортів громадян України, насамперед із числа московинів, від процесів українського державотворення і перетворення їх пропагандою Кремля на мобільну базу гуртування терористів та колаборантів.

Інструменти популізму. 99,9% ЗМІ, які без виключення належать олігархату; 80% наукових видань постсовєтських дослідників та 70% мешканців, які мають світоглядний підхід – «про мене має постійно турбуватись держава із всіх питань».

Кремлівські проекти: Франція – М. Ле Пен і В. Хуйло – антифранцузький і антиєвропейський напрями; Україна – Ю. Тимошенко, В. Медведчук, В. Хуйло; І. Коломойський, В. Рабінович, Д. Фірташ, В. Мураєв, Р. Ахметов, Ю. Бойко, О. Вілкул – антиукраїнські і антиєвропейські напрями.

Історичні паралелі. 1918-1921 рр. московини, соціалісти на чолі з В. Вінниченком були постійними джерелами хаосу, зневагою до питань оборони і безпеки України. Своїм наслідком це призвело до встановлення кривавої червоної кремлівської диктатури.

2017 р. московини («Опозиційний блок», «За життя», «Партія регіонів»), соціал-московини (Ю. Тимошенко, О. Ляшко та ін.) є реальними платформами генерації хаосу з метою реалізації власних амбіцій приходу до влади за активної прихованої та відкритої підтримки Кремля. Своїм наслідком це, достатньо вірогідно, може призвести до повторення повної кремлівської окупації України.

Щоденні акції популізму в Україні. В усіх без виключення ЗМІ та інтернет-ресурсах створених і контрольованих Кремлем, олігархатом, московинами, а також рештою власників паспортів України.

З 26 травня 2017 року олігархат, який контролює БЮТ, реалізує черговий популістичний проект шляхом збирання підписів у м. Києві щодо референдуму про заборону продажу земель сільськогосподарського призначення.

Сутнісна мета олігархату полягає у збережені існуючого статус-кво щодо контролю латифундистами до 350-400 тис. га земель на умовах оренди і недопущенні здобуття громадянами України реальних прав власності. Реальна потреба українців, які проживають у селах і займаються сільським господарством полягає в отриманні ними реальних прав власності в усіх її формах для відродження сучасного фермерського господарювання із запровадженням фіксованих обсягів земельних ділянок у власності.

Мета популістів – тримання мешканців України в полі власного зору «для маніпулювання» і підготовки, як електоральної маси до виборів на всіх рівнях.

Сутність вірогідних спільних планів Кремля з московинами та соціал-московинами в Україні щодо демонтажу держави і суспільства:

  1. Лобіювання московинами та соціал-московинами кремлівських проектів блокування на всіх рівнях вступу України до НАТО, забезпечення надання реального статусу державної українській мові, реваншу у поверненні московинського капіталу у всі сфери життя України для отримання надприбутків. Це передбачає також примус ЄС, США до відмови Україні у вступі до НАТО під приводом «пропозиції миру» із припиненням обстрілів терористами українських територій.
  2. Найбільш шалений опір московинами і Кремлем при реальній підтримці соціал-московинів розгортається по збереженню штучно нав’язаного статусу домінування московинської мови в Україні. «…украінскій язик не уклонна витєняєтца… в Кієвє в 1965-1966 рр. учебном гаду із 207 абщеабразаватєльних школ украінскіх било всєго 57 (і то 50 із ніх так називаємиє смєшаниє, то єсть імєющіє парралельниє класи с украінскім і московинським (О.К.) язиком прєпадаванія, а московинських (О.К.) – 150 (із ніх толька адна смєшанная)». Із общего калічества ученіков 166 411 в московинських (О.К.) школах занімалісь 129 122 челавєк, то єсть 77% тагда как в украінскіх – всєго 38 299, то єсть 23% (і то значітельная часть із етіх 23% учілась в паралєльних московинських (О.К.)…в г. Данецке асталась всєго адна украінская школа». Лист голови КДБ при КМУ УРСР В.Федорчука. Дзеркало тижня. №21(317). С.15
  3. Збереження вкрай ослабленого стану української державності шляхом лобіювання соціал-московинами під приводом «миру» так званих “виборів” на окупованих територіях з метою легалізації тероризму та його активному поширенню на решту України.

Наслідки від популізму для України. Грубе порушення Кремлем за підтримки московинів і соціал-московинів територіальної цілісності і суверенітету України в Криму та на Донбасі; перебування 60% економіки в тіні; 70% монополізація всіх сфер життя; 90% наповнення інформаційного і побутового простору, насамперед в містах, московинською мовою, культурою, звичаями (телеканали «Інтер», «Україна», «NewsOne» та ін., музика в будинках культури, громадських закладах і т.п.).

Щорічні втрати України валового внутрішнього продукту в 2-3 рази від неприйняття стандартів НАТО і ЄС та вступу до цих інституцій.

Черговий прояв популізму Ю.Тимошенко. Розгортання в травні поточного року агітаційних партійних палаток по м. Києву та рекламних щитів із закликами до проведення референдуму.

Мета Ю. Тимошенко. Хаотизація України з метою генерування дострокових парламентських виборів і приходу до влади як прем’єр-міністра України із гаслом «любіть мене – ми з Хуйлом всьо парєшаєм і па Криму і па Данбасу».

Напрями і дії Ю. Тимошенко повністю співпадають із стратегією Кремля щодо фактичного демонтажу української державності.

Популізм московинів із «Опозиційного блоку». Розміщення рекламних оголошень «Баролісь вместє – вмєстє пабєдім».

Реальний прихований зміст звернень «Опозиційного блоку». Ми – московини, як ядро «п’ятої колони» в Україні разом з Кремлем знищували, знищуємо і будемо знищувати українську державу та суспільство до повної перемоги Московії.

Українська ідея полягає в тому щоб український волелюбний дух, який боровся за свободу тисячоліттями зміг ефективно втілитись в реальну демократію.

Україна – «…це не просто країна, і не сума 27 регіонів. Це – ідея, смілива і правдива ідея, світло якої ніколи не згасне. Скажемо решті світу: Ми радіємо вашій дружбі і готові допомогти всім, хто хоче зробити життя людей кращим і більш вільним». Перифразуючи В. Шкоду: кожен українець потребує іншого українця, і всі мають зрозуміти, що, лише діючи разом ми зможемо вижити. Є.Зарудний. Демократія: Brainmade in America. Дзеркало тижня. №21(317).

Українська держава потребує надзвичайної динамічної енергії інтелекту і волі з боку Президента України, Прем’єр-міністра України, депутатів всіх рівнів – українських державників, українських громадян по проведенню з високим рівнем змін модернізації України в усіх сферах. Це має дати потужний поштовх українським державницьким силам у формуванні української нації та держави.

Враховуючи надзвичайний опір московинів та Кремля з метою виснаження та повалення українських державницьких сил, Президенту України та уряду необхідне українське державне сприяння по динамічному приходу до всіх рівнів влади українських державників у віці до 35 років. У зв’язку з цим достатньо актуальною є підтримка у формуванні сучасної української державницької партії на чолі із успішним молодим економістом, якого доцільно було б залучити на посаду міністра економіки та торгівлі України.

Необхідно чітке нормативне визначення, що українські ЗМІ – це інституції, які послуговуються виключно українською мовою, українськими світоглядними цінностями, культурою, звичаями та традиціями. Московинські ЗМІ – це фінансовані олігархатом та Кремлем інструменти гібридної війни проти української державництва і суспільства на базі московинської мови, або епізодичного вкраплювання української мови по нав’язування цінностей московинського, «савєцкава» світу.

5% інформаційного простору має бути виділено для українського діалекту місцевої мови із використанням українських світоглядних цінностей (аналог французької мовної політики на сході та півдні Франції).

Дії громадян України:

  1. Щоденно відкривати у громадах українські книгарні з пропозицією вишуканих книг українською мовою для придбання і читання, насамперед, у сімейному колі. Це стосуються книг видавництв «Наш формат», «Видавництво Старого Лева», «Клуб сімейного дозвілля», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Темпора» та ін.
  2. Щоденно наповнювати кожну бібліотеку сучасними книгами українською мовою під рубрикою «Я і розбудова української державності».
  3. Відвідувати сайти ЗМІ, в яких розкриваються засади української державності – «Український тиждень», «День», «Українська правда» і т.п.
  4. Ігнорування будь-яких дискусій з московинами і соціал-московинами на тему українського державотворення з пропозицією опонентам ознайомитись з тими чи іншими сучасними науковими доробками.
  5. Проведення щоденної науково-експертної оцінки змісту вищезназначених московинських ЗМІ в Україні для документування співпадінь їхнього інформаційного продукту з штампами Кремля при веденні гібридної війни в Україні для наступної передачі в СБУ.
  6. Розробка стратегії українського державотворення в гуманітарній та історичній сферах на 2017-2037 роки на основі імплементації успішного французького та польського досвідів патріотичного виховання громадян.
  7. Проведення науково-експертної оцінки дій олігархату протягом останніх 25 років з метою встановлення їх «внеску» у розбудову української державності в тих чи інших сферах життя.
  8. Провести незалежне науково-аналітичне дослідження всіх фактів заборон протягом 25 років виступів українських митців, насамперед на Сході та Півдні України, включаючи АРК (гурт «ВВ» та ін.). Особливу увагу приділити розкриттю реальних механізмів управління з боку ФСБ та уряду Московії конкретними представниками центральної, регіональної та місцевої влади в цих регіонах та обсягів отриманих винагород колаборантами. Результати розслідувань передати українським державникам в СБУ.

Дії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:

  1. Швидке і якісне щоденне вжиття заходів по модернізації країни без огляду на рейтинги з повною відмовою від будь-яких форм загравань з московинами, соціал-московинами та їх електоральною базою – «савєцкими людьми».
  2. Реалізація гуманітарних проектів в кожній громаді по сприянню в наповненні бібліотек для учнівства, студентства, працюючої молоді якісними книгами вищезазначених та ін. видавництв.
  3. Реалізація проектів якісних видань українською мовою для дитячих садочків, шкіл, ПТУ, коледжів, вузів книг із гуманітарних та природничих наук.
  4. Створення українського громадського каналу «Українське державотворення».
  5. Реалізація проектів в ЗМІ «Популізм: мета і виконавці».
  6. Негайне проведення ЗНО з українською мови, літератури та історії в усіх закладах освіти, науки, культури у державних та комунальних як чинник атестації на придатність до виконання українських державотворчих функцій.
  7. Реалізація проектів щоденного фахового супроводу кожного виступу вищих посадових осіб, а також на регіональному і місцевому рівнях з доступним цифровим обґрунтуванням сутності та мети реформ по формуванню потужного середнього класу на основі модернізації країни.
  8. Законодавче запровадження 90% квоти на український мовний продукт у всіх ЗМІ, сферах освіти, науки, культури, охорони здоров’я з негайним припиненням свідомої підтримки стану мовної шизофренії по одночасному вживанню української та московинської мови.
  9. Створення спільної оперативно-слідчої групи СБУ і ГПУ із залученням експертів Міносвіти і науки, Мінінформполітики, Інституту української мови НАН України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України для документування дій спецслужб, уряду та приватних структур Кремля по широкоформатній мовній та гуманітарній окупації інформаційного і культурного простору України.
  10. Законодавче визнання територій Криму та Донбасу, які контролюються московинськими військовослужбовцями як окупованими Кремлем з можливим проведенням на них виборів лише за 17 років після завершення реального процесу їх деокупації.
  11. Затвердження «Стратегії українського державотворення в гуманітарній та історичній сферах на 2017-2037 роки». Насамперед це стосується проведення комплексу заходів в 2017-2018 роках до сторіччя сучасної української армії, українського генерального штабу, української Академії наук і таке інше.
  12. Розгортання в ЗМІ публічного проекту «Стратегія українського державотворення в земельній та пенсійній реформах» з наданням якісного науково-аналітичного обґрунтування процесів змін та механізмів захисту громадян.

Дії міжнародної спільноти:

  1. Консолідація дій щодо негайного прийняття України до НАТО.
  2. Розгортання реального плану Маршала з модернізації України.
  3. Ігнорування ультиматумів Кремля щодо: невступу України до НАТО, набуття українською мовою статусу державної, проведення виборів на окупованих територіях та надання їм «особливого статусу».

Олександр Корнійчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *