Незворотність успішного державотворення в Україні

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Олександр Корнійчук

кандидат економічних наук, магістр державного управління у сфері охорони здоров'я

Запорукою ефективного державотворення в Україні може бути лише мудрість: мистецтво влади та науково-експертного середовища полягає у створенні сприятливих умов для успішної самореалізації талановитих, здібних і завзятих громадян.

 


 

Насамперед, це стосується патріотично налаштованої частини суспільства, яка є двигуном якісних змін у державі. Будь-які форми протесту мають бути скеровані на єднанні влади і патріотичних сил у посиленні української державності. З метою недопущення дискредитації державотворчого процесу українські патріоти мають бути взірцем поваги до норм права.

 

Потреби українського суспільства і держави

 

Першочерговою нашою потребою залишається формування духовних, гуманітарних, правових, економічних і соціальних механізмів європейського державотворення в Україні у громадах, районах та областях на незворотних засадах. Це стосується захисту української держави і громадян від використання Кремлем виборчих технологій для мобілізації «савєцких і прастих людєй», олігархату для обрання кремлівських ставлеників.

 

Державотворення в Україні

Українська столиця – Київ

 

Необхідне активне залучення громадян і науково-експертного середовища для розробки пріоритетності та сутності законодавчих і урядових змін для динамічної модернізації України. Це передбачає системний інтелектуальний тиск на всі рівні влади. Вибори мають відбуватися не за забаганками Кремля, олігархату чи популістів, а у визначений конституцією термін.

 

Ключові проблеми:

 

  1. Надмірне засилля в усіх органах влади, державних та комунальних закладах «савєцких і прастих людей», як опори олігархату в грабунку національного багатства та суцільному підтриманню вірусу корупції.
  2. Критично-небезпечний контроль всіх сфер суспільного життя в Україні спецслужбами Кремля та сусідніх країн – носіїв шовіністичної ідеології. Їхня мета – дискредитація та фізична ліквідація активних носіїв української державності, а також провокування і фінансування дестабілізаційних регіональних і загальнодержавних протестних хвиль.
  3. Надмірне перевантаження Президента України великим обсягом прийняття рішень в усіх сферах суспільного життя. В умовах війни і кардинальної модернізації України будь-яка талановита особа на посаді Президента України фізично спроможна навести державний лад в пріоритетній сфері – обороні і безпеці країни, як ключової ланки державотворення в Украні.
  4. Значні зусилля олігархату як генератора всіх корупційних і антидержавних схем в усіх сферах життя. Достатньо актуальним є створення в СБУ управління по спецрозслідуванням антидержавних дій олігархату та наближених або куплених ними чиновників. Класичним прикладом антидержавних дій Р. Ахметова є «системне забезпечення ним рішення Апеляційного суду Києва, щодо зняття попередження з ТРК «Україна» за пропаганду сепаратизму та лояльне відношення до московинських окупантів на Донбасі. Іншою антидержавною тенденцією є примус державних органів до націоналізації корпоративних збитків. Типовий приклад пов’язаний з діями І. Коломойського по вимиванню коштів з Приват Банку і створення загрози кризи у банківській системі.

 

Кремлівський задум – це постійні бунти, закототи і дискредитація всіх рівнів влади під приводом необхідності приходу «на помащь братскава народа для навідєнія парядка і защіти украінцев от бєндєровцев, правасєков і пятлюровцав, мазєпєнцев і другіх прєдателєй атєчєства і Расєї». Московією протягом кількох десятиліть опрацьовані успішні технології приведення до влади через механізми виборів на всіх рівнях популістів, які є ставлениками Кремля. Це супроводжується масованою підтримкою московської церкви, яка приховує себе під вивіскою метрополії української церкви.

 

Дії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:

 

  1. Залучення висококваліфікованого науково-експертного середовища як посередника між протестувальниками та владою для обґрунтування стратегічних державних кроків.
  2. Створення реальних законодавчих механізмів для динамічної зміни поколінь в усіх органах влади. Віковий ценз для керівників структурних підрозділів має становити до 35 років.
  3. Налагодити в РНБО України системну науково-експертну діяльність по розробці та прийняттю законодавчих і урядових рішень, які є найбільш актуальними для успішного державотворення в Україні.
  4. НАБУ і САП кардинально покращити рівень аналітично-правового дослідження діючих корупційних схем, які руйнують права власності громадян України та іноземців. Насамперед це стосується використання суддів-корупціонерів для штучного затягування термінів розгляду кримінальних та інших справ для завершення трьохрічного періоду позивної давнини. Для цього необхідно проаналізувати всі судові рішення, за результатами яких фізичні та юридичні особи втратили можливість на захист своїх прав у зв’язку з завершенням трьохрічного терміну правовідносин (сума має бути від 10 тис. грн. і вище).
  5. СБУ створити спеціальні підрозділи для нейтралізації спецслужб Кремля та сусідніх країн – носіїв шовіністичної ідеології, а також олігархату.
  6. Здійснити публічне інформування українських громадян про персональну відповідальність конкретної посадової особи за ту чи іншу сферу суспільно-економічного життя.