Бензинове шахрайство

Додаткові клієнти СТО

Водій Віктор Буток бідкається, що після заправки бензином на одній з відомих столичних АЗС машина просто «вмерла». «Закінчилось все тим, що я змушений був їхати на ринок, купувати новий бензонасос і самому його встановлювати. В іншому випадку, довелось би викликати евакуатор аби доправити машину на СТО. Був замінений бензонасос, промита вся паливна система. Бензин був всередині схожий на желе. Обійшлося все в дві тисячі двісті гривень незапланованих витрат і три втрачені дні,» – ділиться постраждалий водій. 

– Допоки на заправках продають неякісний бензин – на СТО роботи не бракуватиме, – іронізує автомеханік Григорій Покладій. Він вже понад тридцять років виправляє шкоду, яку завдають машинам неякісний бензин вкупі з недбалими господарями. Каже, останнім часом роботи відчутно побільшало. З досвіду майстер упевнено стверджує, що найбільшим ворогом двигуна є паливний фальсифікат: «Під час детонації відбувається неконтрольований процес горіння. Зрозуміло, що поршень на сучасному авто на вибух не розрахований. Звичайно після цього у двигуні з’являються такі дефекти як поламані кільця, перегородки. Коли нагару занадто багато не витримує і клапан: перестає нормально закриватися». 

Паливний насос, форсунки, свічки запалювання, каталізатор, лямбда зонд – ці деталі перші в черзі на заміну, якщо ви натрапили на шахраїв-автозаправників. – Чим краще горить паливо, тим вища потужність двигуна, нижче утворення нагару і нижча детонація, – пояснює автомеханік. – Ось на свічці добре видно червоний колір електроду. Це свідчить, що для підвищення октанового числа в низько октановий бензин були додані залізовмісні присадки, відтак виникла проблема зі свічками. А коли виходять з ладу свічки – падає потужність двигуна». Бензинові «коктейлі», що продаються за цінами якісного пального, суттєво спустошують гаманці українців. Якщо вам дуже пощастило, ремонт автомобілю вам обійдеться від кількох сотень до кількох тисяч гривень, якщо ні – рахунок піде на десятки тисяч. Отож, якщо машина, «спробувавши» паливо, починає вередувати: пихтіти, глохнути, зупинятися, а з під капота долинає незрозумілий стукіт – не зволікайте з візитом на СТО. 

Якщо всі сотні тисяч кілометрів, котрі проїхав Всеволод Кучеренко за тридцять сім років, скласти, то вийде кілька навколосвітніх мандрівок. Каже, в кризовий рік якість бензину відчутно погіршилась: «Місяць тому купив недешеву машину з купою електроніки. І ось нещодавно після кількох заправок довелось чистити інжектора. Враження таке, ніби їх хтось викупав у мазуті. І це попри те, що я намагаюсь заправлятись на одній АЗС, одним і тим самим дорогим бензином, однак авто все рівно не витримало наруги над собою.

А з дешевими авто проблем взагалі не уникнути. Чим дешевший автомобіль – тим більше проблем. Чим дорожчий автомобіль – тим дорожчі проблеми». Досвідчені водії радять обирати для заправки великі АЗС, адже коли в будівництво комплексу інвестори вкладають по кілька мільйонів доларів, найімовірніше ризикувати репутацією вони не будуть. І головне, не варто економити на бензині, адже скупий платить двічі.   

Народні «умільці»

Один з підпільних цехів, які виготовляють фальсифікат, що заповнює український паливний ринок, працівники спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю викрили у Запоріжжі. – На спеціальному обладнанні незаконно виготовляли неякісний бензин марок А-95, А-92, А-76, котрий в подальшому за підробленими документами постачався на АЗС міста та області, – розповідає заступник начальника УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області Дмитро Абрикосов. 

Примітно, що сировина: газовий конденсат та бензол, яку використовували для виробничих потреб, постачалась із сусідніх Донецької та Полтавської областей і мала незаконне походження. Організував та очолив злочинну угрупування місцевий мешканець, директор декількох приватних підприємств. Оптова реалізація підроблених нафтопродуктів здійснювалася за ціною на 15-20% нижче ринкової. В місяць цех виготовляв до 30 тисяч літрів фальсифікату. Під час проведення санкціонованих обшуків оперативники вилучили 40 тисяч літрів незаконно виготовленої нафтопродукції, а також первинну документацію та печатки.

За попередніми даними, «лівий» бензин реалізовувався і деяким запорізьким підприємствам, серед яких і лікарні з підстанціями швидкої допомоги. Водії цих структур неодноразово скаржилися на якість пального, через використання якого часто виходив з ладу автотранспорт. Нещодавно на станції «Одеса – Застава 1» убозівці затримали 11 цистерн із 650 тоннами викраденої нафти. Хоча в дорожніх документах крадії вказали, що це «пічне паливо». Ще 850 тон «лівої» нафти зловмисники закачали в цистерни і готували до відправки. Заступник начальника УБОЗ ГУМВС України в Одеській області Микола Сич, відзвітував що двоє підозрюваних у цій справі вже перебувають за гратами. Для інших 8 учасників угруповання теж невдовзі буде обрано запобіжний захід. Серед тих, хто потрапив на гачок до оперативників, керівники низки акціонерних товариств, діяльність яких пов’язана з переробкою та транспортуванням нафтопродуктів. 

За попередніми підрахунками, тільки з початку 2010 року фігуранти викрали «чорного золота» на суму понад 10 млн. грн. Третьою областю де за останній місяць працівники УБОЗу викрили зловмисників причетних до виробництва паливного фальсифікату стала Сумщина. – Співробітниками УБОЗ УМВС України в Сумській області задокументовано та припинено діяльність групи службових осіб одного з підприємств області, яке знаходиться на території Лебединського району Сумської області, які протягом тривалого часу без оформлення належним чином дозвільних документів використовуючи потужності заводу по виробництву бензину, тобто обладнання масового виробництва товару з жовтня 2009 року займалися виробництвом недоброякісного підакцизного товару – високооктанового бензину, – заявив на прес-конференції заступник начальника УБОЗ ГУМВС України в Сумській області Володимир Бартош. Директор, бухгалтер та технолог міні-заводу постачали бензин марок А-76 та А-92 з підвищеним рівнем бензолу на заправки Сумщини та сусідніх областей. Наторгувати трійця встигла на сотні тисяч гривень. А в планах, як з’ясували убозівці, було заробити ще більше. Адже однієї сировини та допоміжних матеріалів вилучили більше ніж на мільйон гривень.   

Менше перевірок – більше фальсифікату?     

Одним із найпоширеніших способів виробництва фальсифікату є використання спеціальних домішок або присадок, таких, наприклад, як бензол. Це підвищує октанове число, а відтак і ціну за літр такої «хімії». Втім, шкоду такі сумнівні суміші завдають не лише автівкам та гаманцям їх господарів, але й довкіллю. «В атмосферу потрапляє велика кількість тяжких металів, двоокису вуглецю, сажі, нітритів азоту. Все це – вісімдесят відсотків забруднення Києва. Для прикладу, весь транспорт Дніпропетровської області за рік викидає близько 200 000 тон забруднюючих речовин. Приблизно стільки ж викидів за рік «виробляє» один Київ. Всі рештки від неповного згоряння потрапляють на асфальт, а звідти із дощем у водойми, з яких потім беруть воду для населення», – каже Володимир Борейко, директор «Київського еколого-культурного центру». 

Експерти паливного ринку наводить шокуючі факти лабораторних досліджень: на 2-ох з 10-ти обраних навмання брендових київських автозаправках торгували відвертим фальсифікатом. На одній з них взагалі було виявлено грубі порушення вмісту шкідливих речовин, таких як бензол і сірка в десять разів! «Тобто в центрі міста продають бензин, котрий псує не лише машини, але й повітря!» – пояснює експерт Сергій Куюн. Основну причину присутності на ринку відвертого фальсифікату та неякісного пального він вбачає у відсутності регулярного контролю з боку держави: «Достатньо сказати, що торік Держспоживстандартом не було зроблено жодної лабораторної проби. Учасники ринку, власники автозаправок, не бояться санкцій, не бояться бути покараними або втратити свій бізнес. Без сумніву, за таких умов частка фальсифікату на ринку зростає» – каже експерт. 

Начальник управління державного нагляду Держспоживстандарту Валентина Гордієнко підтверджує, що зараз її відомство перевіряє продукції значно менше в порівнянні з минулими роками. – Вступив в силу закон «Про основні засади державного нагляду і контролю в сфері господарської діяльності», який передбачає, що випробування, відбір зразків, транспортування цих зразків на лабораторне випробування за бюджетні кошти, – констатує пані Гордієнко. – До вступу в дію цього закону випробування зразків і відбір зразків проводились за рахунок того суб’єкта підприємницької діяльності, підприємця, в якого саме проводилася перевірка. На протязі 2008-2009 років, і напевно так буде і в 2010, держава не виділяє кошти на випробування. Тому зараз ми не завжди можемо показати ту картину, яка у нас зараз із якістю нафтопродуктів на споживчому ринку.» У Держспоживстандарті запевняють, що попри кризу готові давати бій фальсифікату та їхнім розповсюджувачам, головне, щоби люди не були байдужими та зверталися з відповідними скаргами, які стануть підставою для перевірок: «Попри всі фінансові труднощі, торік наші інспектори перевірили 147 підприємств, як на стадії зберігання так і на стадії виробництва, – розповідає Валентина Гордієнко, – «із них на стадії зберігання перевірили 117 підприємств, на стадії виробництва 30 підприємств. Але хотіла б зазначити, що більше зустрічається порушень саме на стадії зберігання.

За результатами перевірок у 80 відсотків оптових зберігачів виявлена продукція, яка не відповідає нормативним нормам. У виробників порушення були у 60 відсотків перевірених підприємств.» Велику надію працівники Держспоживстандарту покладають на зареєстрований у Верховній Раді законопроект, який у разі набуття чинності, дозволить знову проводити перевірки за рахунок підприємців. Фахівці запевняють, за таких умов в кризовий період можна бути повернути державі контроль над якістю нафтопродуктів. «Крім того, цим законопроектом передбачено відмітини норму про попередження за 10 днів до проведення перевірки.

Адже такі поблажливі умови вигідні насамперед шахраям та недобросовісним підприємцям, які повсякчас під різними приводами уникають візитів інспекторів,» – обурюються в Держспоживстандарті. Либонь поки держава повноцінно почне захищати автомобілістів, страховкою від неприємностей з бензином можуть стати хіба що кілька знайомств на потрібних заправках, власна інтуїція та досвід.   

Єлена Федорейко, 5 канал, МАІР  

Откуда «бодяга»?

Откуда берется плохое топливо – неужели кто-то делает его специально? Пообщавшись с учеными-химиками и экспертами рынка нефтепродуктов, обозреватель «Автоцентра» убедился: это действительно так. По данным Госпотребстандарта, чаще всего бензин не отвечает нормам по таким параметрам: наличие механических примесей, заниженное октановое число, повышенное содержание смол и железа. Механические примеси преждевременно забивают фильтры системы питания, жиклеры карбюраторов и форсунки впрысковых систем. Низкое октановое число вызывает детонацию в двигателе, сопровождающуюся снижением мощности и ускоренным износом деталей цилиндро-поршневой группы. Повышенная концентрация смол приводит к нагарообразованию в системах впуска и выпуска, а также к засорению каналов топливной системы. Всем известно, что бич иномарок с чувствительными к качеству топлива моторами – железосодержащие присадки. 

Без присадок – никуда 

Сами по себе присадки – не беда, более того, требования к современным видам топлива настолько разнообразны, что без них бензин просто немыслим. Сложная технология каталитического риформинга, позволяющая сразу из нефти получать бензин с желаемым октановым числом, применяется лишь на немногих нефтеперерабатывающих заводах. Остальные применяют метод химизации, доводя полученный прямогонный и низкооктановый бензин до желаемых высоких кондиций при помощи пакетов многофункциональных присадок – не только антидетонационных, но и моющих, каталитических, противоизносных, антикоррозионных и пр. Обычно НПЗ (как зарубежные, так и отечественные) применяют присадки концерна BASF – недешевые, но высококачественные, давно проверенные составы. Содержание веществ в них тщательно подобрано и сбалансировано («передозировка» также вредна для двигателя), поэтому ощутимых побочных воздействий они не имеют.Многие продавцы «бодяги» в Украине не имеют никаких документов на свое топливо. 

Полезные и вредные 

Проблема в том, что товарный бензин на отечественный рынок поставляют не только НПЗ, но и мелкие предприятия, официально имеющие статус производителя. Закупленные на нефтеперегонных заводах низкооктановый бензин, нефтяной конденсат, а также продукт КБ-92 или КБ-95 (компонент бензина) они при помощи добавок доводят до требований украинского «бензинового» ГОСТа и продают через АЗС – собственные или мелких региональных операторов рынка. Многие из этих фирм выпускают качественный конечный продукт, действительно соответствующий всем нормам, но значительная часть таких «производителей» грешит «бодяжничеством». Они злоупотребляют дешевыми присадками китайского производства (ферроцен, монометиланилин), зачастую – железосодержащими. В умеренных дозах такие присадки не наносят двигателю существенного вреда, но при нарушении дозировки провоцируют отложение нагара, образование оксидной пленки, которые влияют на работу систем зажигания и питания. На подобных предприятиях отсутствуют хорошо оснащенные лаборатории и объективная сопроводительная документация.

По информации государственных контролирующих органов, нередко это приводит к тому, что продавцы топлива в розницу, приобретая бензин у таких производителей и желая еще больше «улучшить» его, также добавляют в него дешевый (порядка $0,2 на тонну топлива) ферроцен. Кроме «излишков» железа, полученный таким обходным путем бензин может отличаться также повышенным содержанием серы, бензола, ароматических углеводородов. Ведь зачастую в исходном продукте – том же КБ – содержание этих веществ значительно превышает нормы действующих стандартов. А вогнать параметры кустарного топлива в «правильные» рамки за пределами НПЗ невозможно. Между тем, подобные недостатки чреваты образованием отложений в двигателе, ухудшением его «экологии», однако не приводят к быстрому отказу, как железосодержащие компоненты. 

Однако не все так плохо: по сведениям УкрНИИ НП «МАСМА», ежегодный рост потребления автомобильных бензинов в Украине (порядка 2%) происходит исключительно за счет качественного топлива современных сортов. То есть рано или поздно «бодяга» исчезнет. 

Как не попасть на «бодягу»? 

Ответ банален – заправляться на проверенных АЗС. Это не обязательно должна быть брендованная станция крупной сети. Наличие на заправке сертификата на каждый вид топлива снижает вероятность купить «бодягу»: по данным контрольной службы Госпотребстандарта, около 50% халтурщиков вообще не утруждают себя оформлением каких-либо документов на продаваемое топливо. 

Игорь Широкун, Харьковское общество потребителей