
Олександр Корнійчук



Latest posts by Олександр Корнійчук (see all)
- Український націоналізм - 25.10.2022
- Єднання українців для розбудови сильної держави - 16.02.2022
- Три напрями визволення України - 07.09.2021
- Шовіністично-нацистська ідеологія Кремля - 29.08.2021
- Кроки до інтелектуального лідерства українців - 24.08.2021
Сутність дій Кремля у церковній сфері полягає в єднанні дій спецслужб і Московського патріархату в розгортанні антидержавної істерії, поглибленні міжконфесійних і міжнаціональних протистоянь та дискредитації українського християнства по недопущенню створення Української помісної церкви на базі Київського патріархату.
Історія українського християнства. На початку І тисячоліття християнство поширилось на українських землях. У 988 р. хрещенням Давньої України князем Володимиром було юридично закріплено християнство, як офіційну релігію в державі. За експертними оцінками це було здійснено без будь-якого погодження з Римом і Константинополем.
Типові дії Кремля проти України. Масове знищення українства та вибіркове вбивство відомих постатей (зокрема журналіста П. Шеремета й інших). Протягом останнього часу це підтверджено значною кількістю вбитих українських воїнів на передовій з використанням Кремлем новітньої зброї.
Місце Московського патріархату в терористичних задумах. Московський патріархат – це практично єдина християнська церква, яка створена і функціонує у повній інтеграції з державною владою Московії. Враховуючи, що Кремль розв’язав московинсько-українську війну, Московський патріархат є ключовою ланкою війни проти українського народу в духовній та інформаційній сферах. При цьому Московський патріархат спільно зі спецслужбами планує масові заходи, а останні їх використовують для терористичних актів.
Потреби українського суспільства. Єднання всіх християнських церков навколо Київського патріархату для утворення Української єдиної помісної православної церкви.
Особливості сучасного церковного життя в Україні. Крім київського центру християнства в особі Київського патріархату, існують храми двох іноземних центрів, які розміщені в мм. Москві та Римі.
Дії закордонних церковних центрів в Україні. Блокування єднання християнських церков під егідою Київського патріархату. При цьому застосовуються провокативні аргументи стосовно питань канонічності, мови, порядку богослужіння і т.п.
Найбільш агресивним і нетерпимим до українського православ’я є Московський патріархат. Він причетний до ініціювання неодноразових заборон української мови (див. дод.), спалювання книг українського християнства і православ’я та вірогідно до фізичної ліквідації отців церкви і парафіян, спалювання храмів під час Другої світової війни та по її завершенню.
Сучасні гібридні дії Московського патріархату в Україні. Приховування власної присутності на українських теренах під вивісками «Українська православна церква» без розкриття належності до Московського патріархату. Розповсюдження літератури «московинського світу», яка розпалює міжконфесійну та міжнаціональну ворожнечу. Пропозиція до продажу ікон із зображенням Сталіна, інших царів Московії.
Мета Московського патріархату. Утримання за будь-яку ціну контролю над частиною території української держави з використанням усіх засобів, насамперед спецслужб Кремля.
Інструменти дестабілізації ситуації в Україні Московським патріархатом:
- Системне нав’язування його представниками парафіянам ідеалів «московинського світу».
- Організація акцій і походів із символікою «московинського світу» до храмів українського християнства в багатьох містах України, включаючи Софію Київську в м. Києві (16.07.2016 року).
- Спільно з представниками п’ятої колони та їх політичними проектами «Опозиційний блок», «Відродження» та ін. проведення масштабних «походів» на Київ з Почаївської та Свято-Успенської Святогірської лаври, «присвячених» річниці хрещення Давньої України в м. Києві.
З точки зору історії така участь є некоректною, оскільки християнство на нинішні московські землі прийшло через кілька століть після Києва. Після цього московська церква ще кілька століть була невизнаною Вселенським патріархом.
Фактично метою цього заходу є політичний проект демонстрації своєї присутності в Україні, а не вшанування Дня хрещення Давньої України до якого Московія і її патріархат ніякого відношення не мають.
Особливості дій спецслужб Кремля у взаємодії з Московським патріархатом. В умовах сучасної московинської агресії на українські землі метою спецслужб Кремля та московського патріархату і п’ятої колони в Україні є організація і проведення акцій по побиттю і вбивству віруючих московського патріархату для публічної аргументації наступного широкомасштабного збройного вторгнення на терени України.
При цьому достатньо вірогідним є застосування технології боротьби з українством шляхом створення фіктивних осередків «Правого сектору» та ВО «Свобода» в регіонах України і їх екіпірування, озброєння, у т.ч. вибухівками для здійснення терористичних актів по ходу руху колони та збоку так званих «місцевих мешканців». «Більше жертв, більше крові» – такий терористичний критерій спецоперацій Кремля. Це неодноразового продемонстровано кремлівськими окупантами шляхом створення в 40-50 рр. ХХ ст. так званих «груп ятребків», які були екіпіровані в однострої Української повстанської армії. Вони із особливим цинізмом здійснювали масові вбивства мирного населення, насамперед поляків, московинів та ін.
Для створення ефекту масовості акції Московським патріархатом завчасно завезена велика кількість громадян Московії на терени України, у т.ч. вірогідно кадрових співробітників ФСБ, ГРУ ГШ РФ, СЗР.
Умови, які сприяють Кремлю в проведенні антидержавних акцій:
- Відсутність чіткої дисципліни серед представників окремих політичних сил, насамперед «Правого сектору». Три керівники цієї структури не визнають лідерства один одного. У організації відсутній будь-який облік членів цього об’єднання. Це розв’язує руки спецслужбам Кремля у вмонтуванні власних осередків в зазначену структуру в усіх без виключення регіонах України.
- Заяви і дії представників «Правого сектору» та ВО «Свобода» про те, що вони не допустять проведення «маршу» Московського патріархату в м. Києві.
Дії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України:
- Чітке юридичне визнання Московського патріархату як іноземної церкви в Україні з розміщенням відповідної інформації на кожній її установі.
Законодавча заборона використання на теренах України символіки московського світу.
Крім цього необхідне законодавче упорядкування реєстрації членства в різних громадських та політичних організаціях за сучасними стандартами передових країн.
- Запровадження критеріїв морального і матеріального стимулювання працівників СБУ, Національної поліції, Генеральної прокуратури України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби за отримання упереджувальної інформації про антиукраїнські і антидержавні дії Кремля з використанням Московського патріархату та нейтралізації його терористичних намірів.
- Розгортання наукових і інформаційних проектів по історії українського християнства та православ’я для суттєвого нарощування інтелектуального рівня та обізнаності громадян України і іноземців.
Дії Служби безпеки України:
- Покладання особистої відповідальності на упередження антидержавних і антиукраїнських дій спецслужб Кремля і Московського патріархату на заступника голови СБУ, який відповідальний за створення сучасного рівня контррозвідувального режиму в державі за стандартами передових країн.
- Своєчасне упередження дій кадрових співробітників Кремля в ході проведення політичних акцій Московським патріархатом в Україні.
- Надання в ЗМІ достовірної інформації про системну співпрацю спецслужб Кремля і представників Московського патріархату в Україні.
- Правовий примус керівництва і представників «Правого сектору» та при потребі ВО «Свобода» до публічної відмови від будь-яких дій проти представників Московського патріархату. Зазначення відмежування сприятиме своєчасному виявленню дій спецслужб Кремля та недопущенню дискредитації цих політичних сил.
- Задокументувати і не допустити вірогідні дії «п’ятої колони» у т.ч. «Опозиційного блоку» та «Відродження» по розпалюванню міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі в Україні.