Невідомий караван-сарай часів Золотої Орди

Невідомий караван-сарай часів Золотої Орди на березі річки Південний Буг, в околицях с. Мар’ївка.

 

 

Вивчаючи карту Річчі Заноні, особливо детально місцини в околицях Гарду, по обом берегам річки Південний Буг, ми співставляли вказані на ній об’єкти з сучасними мапами, намагалися локалізувати їх на місцевості.

 

 

Маючи досвід зі встановленням місця знаходження одного з прикордонних постів запорожців – Кам’яного шанцю, та враховуючи інші локалізації, ми звернули увагу на позначене татарське гродище Kourd Meczet.

 

 

З усього виходило, що Kourd Meczet знаходився між сучасними с. Мар’ївка та с. Куйбишевка.

 

 

Коли видалася нагода побувати в цій місцевості, то нами на березі р. П. Буг було виявлено окреслену фортифікаційними валами ділянку площею приблизно 4 га: на ділянці також є залишки сучасних споруд твариницької ферми.

 

 

У прирусловій долині під валами є поріг, на ньому на обох берегах – залишки млинів.

 

 

Той, що на лівому березі під скелею Соплиста, належав Пишеніну.

 

 

За часів Орди жодного млина, звісно, тут не було, а от брід по порогу, – звичайне діло в наших місцях у ті часи – був.

 

 

Як раз над порогом вали розходяться, утворюючи свого роду “ворота”, незважаючи на крутий підйом, цілком можливий для проходу в’ючних тварин (таких як верблюди), хоча й вище за течією й нижче по прирусловій долині караван міг пройти й без зайвого ризику, тоді той прохід існував для пішого проходу провідників та охорони.

 

 

Тобто те, що це був Kourd Meczet майже не викликає сумнівів: укріпленний караван-сарай біля броду, часів ще Золотої Орди, який стояв на одному з відгалужень важливих торгівельних шляхів з Європою.

 

 

Для остаточного підтверження нашої версіі потрібні, звісно ж, археологічні розкопки та подальші розвідки. Крім як на карті Річчі Заноні та інших польських картах того часу, в існуючих доступних джерелах про Kourd Meczet не вказується.

 

 

Але взагалі в Україні ця тема не досліджена (і зараз вона практично не досліджується), хоча науковці минулих років вважали, що таких укріпленних золотоординських караван-сараїв, міст на бродах і перевозах було значно більше на території степової зони України, ніж відомо зараз.

 

Василь Селявін,

Історико-туристичний клуб “Сагайдак”

фото автора

Залишити відповідь