Про сучасне українське автомобілебудування та подолання жадібності

«Нехай крихке розбивається рано, поки воно ще мале. Не давайте речам виростати надміру. Економічне життя влаштоване та, що найбільшими стають ті, хто набирає максимальну кількість прихованих ризиків.

Н. Талеб, “Чорний лебідь”. – К.: Наш формат, 2017 – 392 с.

Фактично контрабандні схеми ввезення іноземних автомобілів в Україну є прямим лобіюванням інтересів урядів країн-виробників цих автомобілів щодо суттєвої економії коштів на їх утилізацію та підтримання належного екологічного стану власних країн.

 

 

Егоїзм і жадібність організаторів і виконавців контрабандних схем ввезення автомобілів несе із собою загрозу створення прецедентів деіндустріалізації країни, просування та лобіювання економічних інтересів країн – світових виробників автомобілів. В умовах московинсько-української війни зазначені дії суттєво спустошують український бюджет і, по своїй суті, співпадають з інтересами Кремля.

 

Згідно законодавства Німеччини до 2025 р. передбачається повна відмова від використання автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Достатньо вірогідно, що такі рішення будуть також прийняті урядами Франції, Швеції та інших країн.

 

Створена піраміда контрабандного ввозу іноземних автомобілів і лобіювання легалізації цих схем несуть реальну загрозу деіндустріалізації України та блокування динамічного розвитку сучасного власного якісного автомобілебудування. Для вирішення зазначеного завдання доцільно використати успішний досвід відомого автомобілебудівника Г. Форда зі створення “народного автомобіля” і, на цій основі, вперше в історії США  –  кардинального підвищення заробітних плат працівників.

 

Головна загроза полягає зараз у перетворенні України на європейське звалище автомобільного непотребу, що також призведе до значного погіршення екологічного стану.

 

Потенційні втрати бюджету України від фактично контрабандних схем ввезення автомобілів з іноземними номерами складають більше півтора млрд. дол. США (1,5 млн. автомобілів * 1000 дол. США). Це перевищує на 50% обсяг фінансових запозичень, яке планує здійснити уряд України на міжнародних фінансових ринках.

 

Історичний досвід Франції власного автомобілебудування. У ХХ ст. після підписання Францією угоди з Японією про вільну торгівлю до країни почали масово завозитись нові автомобілі з Японії. З метою захисту французьких виробників автомобілів на рівні уряду було вжито низку заходів, а саме:

 

  1. Суттєве ускладнення порядку митного оформлення іноземних автомобілів шляхом створення однієї єдиної митниці у м. Пуатьє. У зв’язку з відсутністю коштів у уряду Франції на належне технічне обладнання митниці та значній відстані до митниці кардинально зменшило кількість завезених нових японських автомобілів.
  2. Прийняття урядом Франції стандартів якості та санітарних норм які практично унеможливлювали імпорт іноземних марок. Зазначені заходи відомі як «удар Пуату».

 

Позитивні результати протекціоністських дій уряду Франції:

  1. Створення спільної франко-японської робочої групи по перенесенню виробництва японських автомобілів у Францію з домінуючою часткою французьких комплектуючих.
  2. Створення спільного концерну «Ніссан-Рено» з взаємним викупом відповідної частки акцій.

 

Актуальність досвіду Франції для України. Створення україно-американського, україно-французького, україно-німецького та україно-японського консорціумів з виробництва на території України українських автомобілів. Найбільший досвід успішного впровадження філософії народного автомобіля має компанія «Форд».

 

Використання успішного досвіду Білорусі. Введення митної норми про право в’їзду громадянами Білорусії один раз на рік протягом 2-х тижнів на її територію.

 

Позиція “батька” автомобілебудування Генрі Форда:

 

 

«Виробник не прощається з клієнтом після оформлення продажу. З цього все починається… Найважливішою основою справжнього бізнесу є надання послуг… Ми просто не могли дозволити дурним і жадібним людям стати на заваді бізнесу… Якщо першою думкую є заробити певну суму грошей, то майбутнє бізнесу буде принесено в жертву сьогоднішньому долару… Бізнесмени зазнають фіаско тому, що вони люблять свої звички так сильно, що не можуть примусити себе щось змінити… Але не так уже й погано вважатися дурнем, відстоюючи правду…» с.58-63 (Г.Форд. Моє життя та робота. К.: «Наш формат», 2015 – 384 с.)

 

Позиція одного із ключових та самих авторитетних економістів сучасності Еріка С. Райнерта:

 

 

«Не робіть так, як німці кажуть вам робити, а робіть так, як робили німці. Обидва рази, коли Німеччина – як запізніла країна індустріалізовувалася в ХІХ ст. і коли – з допомогою «Плану Маршалла» індустріалізовувалася знову після Другої світової війни, вона дотримувалася духу німецького економіста Фрідріха Ліста (1789-1846 рр.) «не відкривайтеся дуже широко для вільної торгівлі, поки немає міцної національної промислової основи. Симетрична економічна інтеграція – між рівними – добре для обох сторін. Асиметрична інтеграція має тенденцію робити бідних партнерів біднішими.

 

Я сподіваюсь, що до сил в Україні, які працюють на розбудову міцної національної інноваційної системи дослухаються і електорат, і політики. Всупереч значному масиву економічної теорії жодна країна ніколи не піднялась з бідності без інноваційної системи» с.10 «Всі країни, що за останні понад півтисячі років перейшли від бідності до багатства досягли успіху завдяки сприянню видам економічної діяльності зі збільшуваною прибутковістю, тобто обробній промисловості»… с.9 (Ерік С. Райнерт Як багаті країни забагатіли…і чому бідні країни лишаються бідними. К: «Темпора», 2014 – 444 с.).

 

Дії громадян України:

 

  1. Розгортання експертним середовищем у соціальних мережах інвестиційних та бізнес-проектів по будівництву сучасних автомобільних заводів.
  2. Науково-експертний супровід дій уряду та Державної митної служби України по невжиттю дієвих економічних заходів по індустріалізації країни в галузі автомобілебудування, нанесених збитків та прізвищ посадових осіб причетних до діяльності сучасних напівкримінальних схем. Висвітлення цих матеріалів в ЗМІ та при наявності підстав передачу в правоохоронну систему.

 

Дії українського Уряду:

 

  1. Запровадження Державною митною службою України права для громадян в’їжджати на автомобілях з іноземними номерами один раз на рік протягом 2-х тижнів.
  2. Обґрунтування та запуск інвестиційних проектів по будівництву в Україні на базі україно-американського, україно-французького, україно-німецького та україно-японського консорціумів доступних та якісних автомобілів для середнього класу, малозабезпечених громадян та преміям класу.

 

Дії Верховної Ради України:

  1. Запровадження новітніх екологічних стандартів, які унеможливлять перетворення України на звалище європейських автомобілів.
  2. Законодавче сприяння приходу світових автомобілевиробників для створення спільних з Україною концернів по випуску українських автомобілів (на базі врахування успішного досвіду Словаччини та ін. країн).
  3. Законодавче запровадження правил українського автомобілебудування та імпорту іноземних автомобілів, які унеможливлюють легалізацію контрабандних схем та вихід із зародкового стані українського автомобілебудування.

 

Олександр Корнійчук