Як протистояти вербуванню до деструктивного культу (секти)

Ситуації, в яких відбувається спроба вербування до того чи іншого псевдорелігійного культу (а так само – залучення до участі у психологічних чи інших тренінгах, що теж можуть завдати вам як цілком відчутної матеріальної, так і фізичної шкоди), в основному можна віднести до двох типів:

 

а) вуличне вербування;

б) вербування на роботі або за місцем навчання.

 

Вуличне вербування

 

До вас звертається охайно зодягнена, ввічлива і доброзичлива людина, що присіла поряд з вами на лавку або прямує вам назустріч. До речі, ця ситуація може відбуватися не тільки на вулиці, але й на порозі вашої квартири. Нерідко вуличні вербувальники працюють «благовидною парою», причому стиль спілкування з вами цих напарників буде дещо відрізнятися.

 

Вербувальник обов’язково запитає у вас дозволу поговорити з вами, і після пари фраз загального характеру може перейти до теми Бога, можливостей духовного розвитку чи мобілізації прихованих у людині сил. Для підвищення шансів на ваш відгук у початковому блоці інформації у нього часто також присутня тема несправедливості сучасного світу.

 

Вуличне вербування – це, можна сказати, найнижча щаблина системи «лову душ». Однак чомусь такий прийом можна порівняти з жебракуванням (тільки у вас випрошують не гроші, а увагу, себто входження у стійкий вербальний контакт). Об’єкти вербування тут зазвичай випадкові, адже довго базікати на вулиці з незнайомцем на духовні теми є час хіба що тільки у пенсіонерів, безробітних або нероб.

 

Випадкове вуличне вербування можна назвати полюванням аутсайдерів з однієї системи на дезорієнтованих аутсайдерів з іншої системи. Вуличні вербувальники не дуже кваліфіковані, з низьким рівнем посвяти і, в більшості випадків, – з нульовим рівнем участі у прибутку. Вони справляють враження терплячих, що діють відповідно до інструкції «роботів спілкування».

 

До речі, щоб якнайшвидше зайняти належну позицію і з меншими втратами витримати психологічний тиск вуличного вербувальника, поставте собі контрольне запитання: «А хотів би я бути схожим на нього і точно так же, як і він, цілими днями тинятися по вулицях в спробах завербувати перехожих?»..

 

Найефективніший інструмент вашої безпеки – це початкова твердість і принциповість займаної вами позиції.

 

Розпізнавання досить одноманітних прийомів вуличного вербувальника для людини, що має життєвий досвід – справа загалом нехитра. Ставтеся до незнайомця, що підійшов до вас для душевної розмови так само, як до представників торгових фірм, які рекламують перехожим на вулиці різний непотріб або низькоякісний уцінений товар під виглядом наймоднішого і «крутого». Сама розумна стратегія – швидко вийти з розмови, пославшись на зайнятість, втому та ін. А ще краще взагалі не вступати у взаємодію з люб’язно-нав’язливими незнайомцями. Не варто брати на згадку про зустріч ані пропонованої літератури, ані – тим більше, називати незнайомцеві свою адресу чи залишати номер телефона.

 

Підтримувати спілкування з вуличним вербувальником має сенс тільки в тому випадку, якщо з якихось причин ви хочете спробувати «відірвати» його від згубного впливу секти. Але для ефективного вирішення цього вкрай непростого завдання потрібно мати досить серйозну кваліфікацію. Якщо ви для цього наразі  не напрацювали необхідних навичок, то найрозумніший варіант тут – ввічливо, але твердо обірвати розвиток випадкового контакту.

.

Вербування на роботі або за місцем навчання

 

Ця ситуація суттєво відрізняється від попереднього прикладу: хоча б тому, що можливості впливу вербувальників на вас вибудовуються вже не випадковим «наскоком», а зав’язані на регулярному спілкуванні і використанні знань про якісь ваші конкретні проблеми. Протистояння вербуванню на роботі або за місцем навчання, як правило, потребує від вас більшої витримки й зосередженості, ніж у разі вуличної зустрічі з мисливцями на людські душі.

 

Як приклад, поширеною є ситуація, коли за місцем роботи співробітників змушують відвідувати тренінги, що проводить для колективу стороння організація – це можуть бути заняття на тему розвитку лідерських якостей, досягнення успіху та іншої подібної маячні, що до робочого процесу має дуже віддалене відношення. Коли ваш начальник – самодур (або начальниця), коли керівництво загралося в «тімбілдинги» або, ще гірше, повірило в те, що «без тренінгів зараз ну просто ніяк», то це вірна ознака того, що настав час прощатися. Щоправда, є і певна категорія «робітничків», які просиджують спідниці та штани, плюють у стелю, зате вони із задоволенням побіжуть «мотивуватися», будуть там стрибати й витанцьовувати і всіляко показувати, які вони молодці – тоді, тим більше, триматися за такий колектив немає сенсу, – докладно у матеріалі Тренінги: користь або небезпека?

 

Розглянемо більш докладно типові ситуації.

 

На зібранні розповсюджувачів продукції “Гербалайф”: фото Ірини Кременовської

 

Ситуація перша. Ви шукайте роботу і вас цілком влаштовує зарплатня та умови, що їх пропонує якась фірма. Є тільки одне «але» – ви бачите, що ваша потенційна робота якось пов’язана із символікою, літературою або ритуалами якоїсь нетрадиційної релігії. Ви можете прийняти рішення та одразу відмовитися від цього варіанту роботи або почати тут працювати і отримувати обумовлену зарплату, не звертаючи особливої уваги на специфічні атрибути на новому робочому місці.

 

Роблячи цей непростий і вкрай відповідальний вибір, варто враховувати, що деструктивні культи не тільки не дбають про ваше право на свободу отримання інформації, не тільки приховують від вас частину правди про себе, але й постійно брешуть і маніпулюють інформацією про наслідки ваших контактів із організацією.

 

Подібна практика є поширеною в організації Володимира Мунтяна – ВДЦ «Відродження», функціонування якої забезпечує величезний колектив менеджерів, фінансистів, касирів, бухгалтерських груп, не кажучи вже про режисерів, співаків, танцюристів і музик, що розважають публіку під час масових заходів і готують культурні програми. Там теж набирають персонал за допомогою оголошень, і навіть забезпечують житлом тих, хто приїхали працювати з інших міст (щоправда, це будуть старі орендовані квартири у віддалених районах, де селять по кілька працівників разом, і бувають вони там лише кілька годин на добу – приповзти пізно ввечері, забутися у короткому сні, та наступного ранку знову бігти обслуговувати самопроголошеного «апостола»).

 

Після безперервного слухання на робочому місці розмов про молитву за здоров’я та різні дива, що здійснює «апостол» Володимир Мунтян, після занурення у цю атмосферу мракобісся та середньовічних вірувань про «демонів» і «родові прокляття» протягом 2-3 місяців у вас в голові буде постійно крутитися тільки: «Нехай зруйнується будь-яке чаклунство та прокляття хвороби!». А якщо ви будете втомлюватися й почуватися виснаженим від цього шаленого графіка, то перепрограмування вашої свідомості станеться ще раніше, тому що у вас буде менше енергії для опору на інформаційно-психологічний тиск.

 

Тоді питання про рівень вашої зарплати відпаде саме по собі – ви будете «пахати» на рідного для вас роботодавця безкоштовно та ще й з непереборною вдячністю за турботу фірми. Так що вирішуйте самі – мати справу з нетрадиційно побожними роботодавцями чи ні.

 

Ситуація друга. Вам пропонують пройти безкоштовні (або майже безкоштовні) курси з навчання ефективному менеджменту, маркетингу, відносинам з громадськістю, психології спілкування або новим філософським течіям.

 

Для початку згадайте, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці, і запитайте, в чому ж полягає інтерес організації до вас. Якщо справді заняття буде проводити кваліфікований фахівець із заявленої проблематики, то невже його робочий час нічого не вартий? Чи варто втрачати час і приставати на подібну сумнівну пропозицію? Якщо зрозумілої відповіді на це пряме запитання ви не отримаєте або вона буде містити туманні міркування про безкорисливу благодійність, будьте готові зустріти замість спеціаліста представника якоїсь деструктивної течії. І в цьому випадку оптимальною відповіддю має бути ваша спокійна, але безкомпромісна відмова від пропонованих послуг.