Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Роз’яснення щодо правил користування засобами мобільного зв’язку в місцях несвободи -
- Дистанційне правосуддя: профанація процесуального закону -
- «Ледача» корупція, ще один вимір (на прикладі 79-го прикордонного загону) -
- Показові «вистави» Київського СІЗО (докази) -
- «Вєртухаї» та злочинні «авторитети» – чи є між ними різниця? -
З 15 грудня 2017 року (з початку роботи новоствореного Верховного Суду України) набудуть юридичної сили зміни до Кримінального процесуального кодексу України (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Низка змін (зокрема, до ст.ст. 132, 184 КПК України) набудуть юридичної сили за три місяці після набрання чинності Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
В свою чергу, відповідно до ст. ст. 132, 184 зазначених змін, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів і заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду (слідчого судді), в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа і розглядається виключно таким судом (слідчим суддею).
На прикладі міста Києва слід розуміти, що районні управління Національної поліції в місті Києві (основні та найпоширеніші органи досудового розслідування) не є юридичними особами, а лише відокремленими структурними підрозділами Головного управління Національної поліції в місті Києві.
Таким чином, усі клопотання подібного роду, якщо вони подаються, скажімо, слідчими Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві або ж Київською місцевою прокуратурою № 8 будуть розглядатися, приміром, не Дніпровським районним судом міста Києва і не Святошинським районним судом міста Києва (як це було раніше), а Шевченківським районним судом міста Києва, позаяк в усіх випадках орган досудового розслідування як юридична особа є Головне управління Національної поліції в місті Києві, зареєстроване в Шевченківському районі міста Києва (м. Київ, вул. Володимирська, 15) та «підпорядковане» виключно відповідному районному місцевому суду.
Тобто, всі клопотання про обрання та продовження запобіжних заходів (а в сучасних реаліях це найбільш резонансні в суспільному плані процесуальні заходи (під час них підозрюваній особі обирається міра запобіжного заходу (арешт та тримання під вартою, особисте зобов’язання, домашній арешт, порука тощо), які раніше рівномірно розподілялися по десяти районним судам міста Києва за місцем знаходження районних управлінь (відділень) поліції і розглядалися «в робочому порядку», будуть одночасно «кинуті» на вирішення до Шевченківського районного суду міста Києва.
Якщо зараз ще Шевченківський районний суд міста Києва (слідчі судді) розглядаються щоденно декілька таких клопотань і ледве встигають виконувати свої процесуальні завдання, то вже з 15-го березня 2018 року (коли зміни почнуть діяти) всі районні суди «розвантажаться», і всі ці провадження сконцентруються в Шевченківському районному суді міста Києва.
Та ж кількість слідчих суддів буде розглядати вже не кілька клопотань (як зараз) про обрання арештів чи носіння електронних «браслетів» тощо, а кілька десятків таких клопотань. По кожному з них слід витратити значну кількість часу (заслухати самі клопотання, пояснення учасників, виступи адвокатів, врахувати раптові «захворювання» учасників безпосередньо в процесі судового засідання, блокування суду громадськими «пасивістами» тощо).
Водночас, Шевченківський районний суд міста Києва не є повністю укомплектованим суддями (слідчими суддями) і ледве виконує «свої» теперішні функції.
Є потреба негайно та невідворотно забезпечити призначення не тільки «повного комплекту» суддів за чинними нормативами, але і призначити їх «із запасом» (з урахуванням тих категорій справ, про які йдеться), а також забезпечити приміщення, технічний персонал, інфраструктуру (зв’язок, меблі, канцтовари тощо). Слід розв’язати питання про наявність приміщень для затриманих (ув’язнених) осіб та логістику їх доставляння і тримання, а також інші супутні питання (перебування конвою, рух транспорту).
Без виконання цих дій виникають реальні високі ризики того, що вже в перші ж дні набрання чинності змінами до КПК України (а це станеться 15-го березня 2018 року) одночасно розглянути та цивілізовано і «гарно» вирішити питання про обрання (продовження) запобіжних заходів декільком десяткам підозрюваних буде неможливо, і у зв’язку з закінченням строків тримання їх під вартою їх слід буде звільнити.
Серед таких осіб будуть вбивці, зрадники, ґвалтівники, терористи, корупціонери, розбійники, хабарники, зоофіли, всілякі збоченці та маргінали. Звільнення навіть одного з таких «резонансних» затриманих, безумовно, може викликати чергову революцію та громадські заворушення, в яких звинуватять (до речі, небезпідставно) державні інституції.
Центр економіко-правових досліджень вважає передбачені ризики істотними та критичними і пропонує їх упередити вже зараз, у зв’язку з чим вже звернувся до низки компетентних органів з розгорнутим аналізом відповідних ризиків та запропонованими шляхами їх усунення.
Більше того, подібна ситуація (розгляд клопотань про обрання запобіжних заходів тощо) судом за місцем реєстрації юридичної особи органу досудового слідства, звісно, буде мати місце не тільки в місті Києві, але і по всій Україні.
Зважаючи на те, що управління та головні управління Національної поліції в областях є юридичними особами органів досудового слідства в межах області – то єдиний суд, який «обслуговує» територію, де зареєстрована така юридична особа буде розглядати всі клопотання такого ґатунку.
Тобто, один місцевий суд, де з навантаженням в три-п’ять клопотань за день справлялися (поки що справляються) два-три слідчі судді в трьох кабінетах– негайно отримає долю навантаження, умовно, двадцяти-двадцяти п’яти судів (умовно, півсотні слідчих суддів), умовно в сотню і більше клопотань щодня. Ще раз варто наголосити, що виконати завдання судочинства буде технічно неможливо (якщо не вжити технічних заходів).
Більше того, до речі, той же згаданий Шевченківський районний суд міста Києва має вирішувати й усі питання обрання та продовження запобіжних заходів у справах, які розслідуються в Київській області (позаяк ГУ НПУ в Київській області, як юридична особа, також знаходиться на території Шевченківського району міста Києва, і до вказаного суду будуть звертатися понад три десятки відділів та відділень Нацполіції в Київській області, і до цього ж суду окрім київських «міських» затриманих масово повезуть в’язнів зі Сквири, Тетеріва, Боярки, Ірпеня, Переяслав-Хмельницького та навіть затриманих у зоні відчуження ЧАЕС та поблизу неї (територія Київської області).
Яким чином три десятки районних судів по всій Україні (по кількості юридичних осіб органів досудового слідства) витримають така несподіване «монопольне» навантаження – залишається лише прогнозувати. В будь-якому випадку очевидно, що за нинішніх умов судова систем до такого карколомного віражу явно не готова.