Олександр Корнійчук
Latest posts by Олександр Корнійчук (see all)
Держава – це птах, одним крилом якого для польоту є модернізована гуманітарна сфера, а другим – економіка.
Україна потребує ефективного державотворення в гуманітарній та економічній сферах на основі модернізації всіх сфер життя за аналогом Франції. Для цього потрібна консолідація української влади й суспільства на основі національних інтересів України і широка підтримка громадян України.
Історія питання. Причиною відсутності широкої підтримки українським народом гетьмана Мазепи після московської «Батуринської різні» була попередня поведінка старшини, що пов’язана з особистим збагаченням на шкоду інтересам простих людей, відсутність у останніх віри на можливість змін на краще. Прийняття козацькою старшиною протекторату Московії на підставі «Жалованої грамоти» Катерини ІІ, яка урівнювала в правах козацьку старшину з московським дворянством призвело до її зникнення як національної української еліти. Такою була ціна зрадництва інтересів українського народу.
Зрадництво олігархів Р. Ахметова, Є. Звягільського, Б. Колєснікова, Д. Фірташа, В. Медведчука, Г. Кернеса, М. Добкіна, В. і О. Януковичів та інших у 2013 р. шляхом відмови від прийняття євростандартів усіх сфер життя України і просування країни до фактичного переходу під протекторат Московської держави мало своїм наслідком всеукраїнський рух Гідності та зміну влади. Українське суспільство зберігає стійку потребу у припиненні, на правових засадах, олігархами будь-якої діяльності в Україні, яка була і залишається потенційно зрадницькою на користь Московії.
Ключова проблема. Тотальний контроль з боку власників українських ФПГ і ТНК всіх сфер життя на державному і регіональному рівнях з метою отримання надприбутків на основі дестабілізації державного управління, ослаблення української державності шляхом збереження і запровадження корупційних схем та генерування хаосу. Найбільший антидержавний вплив мають Р. Ахметов, Б. Колєсніков, Є. Звягільський, Г. Кернес, М. Добкін – на сході України; І. Коломойський – на півдні України; Д. Фірташ, В. Медведчук – центр, захід та АРК України, а також власники аграрних холдингів по всій території держави.
Стратегія Кремля та українських олігархів. Інформаційне, гуманітарне, військове, фінансово-економічне втручання в усі сфери життя України та підкуп власників українських ФПГ та ТНК з метою координації зусиль щодо дестабілізації ситуації в Україні на регіональному та глобальному рівнях. Українські олігархи, вирогідно, сподіваються на ситуацію, коли найбільше збагачення приходить при руйнації держави.
Має місце скоординована по духу і суті з Кремлем інформаційна політика мас-медійних холдингів зазначених олігархів – телеканали «Інтер»; «Україна»; «1+1»; «СТБ»; News One; «112»; «K1»; «2+2» та ін.; газети «Вести»; «Сегодня», «Факти», а також усі видання та радіостанції, які послуговуються московітською мовою (за винятком, можливо, журналу «Новое время».
Стратегія дій Президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України:
1) Слід враховувати концептуальні підходи, згідно з якими українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої… Нація, що хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря. Впровадження, починаючи з 2016 р., реального плану модернізації країни на основі пріоритетності гуманітарної та економічної сфери із щорічним зростанням ВВП на 5-8%:
а) проведення в рамках державних та регіональних програм через придатних науковців, освітян, працівників державних та комунальних закладів, насамперед у сфері культури мовної екології за стандартами передових країн, щодо всебічного заохочення розвитку української мови як державної. Для цього слід прийняти законодавчо-урядові рішення щодо впровадження по застосуванню моделі Франції в гуманітарний й економічний простір України. Насамперед, необхідно підняти інтелектуальний рівень мас-медіа шляхом унеможливлення мовної шизофренії, пов’язаної, насамперед, з одночасним вживанням української та московітської мови. Доцільно керуватися роздумами класиків української літератури «…я тільки знаю, що я дурень, та й превеликий, що не вчивсь нашої мови (до 16 років)», – П. Мирний; «…знать, од Бога і голос той і ті слова…», – Т.Шевченко.
б) законодавчими й урядовими рішеннями максимально сприяти створенню середовища для розвитку малого й середнього підприємництва в усіх сферах життя та заохочення впровадження акціонерного капіталу по здобуттю кожним працюючим громадянином частки власності під час роботи на підприємстві. Це право мають отримати до 70% громадян на засадах «народного капіталізму». Сформований середній клас має становити до 80% населення України і стати реальним фундаментом розбудови і збереження української державності.
2) Щоденними практичними діями здійснювати ефективний злам стратегії Кремля по демонтажу української державності та нейтралізації спроб використати терористів і зрадників на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, АРК, а також олігархів з метою впливу на внутрішню й зовнішню політику України щодо блокування євроінтеграції та вступу до НАТО.
3) Розкриття в українських та закордонних ЗМІ сутності українського державотворення, самобутності й самодостатності українського народу, його культури та внеску у світову європейську цивілізацію. Так, «…українською мовою укладено й видано 1973 року першу в світі «Енциклопедію кібернетики» (два томи, 1158 сторінок). Лише через 2 роки її перекладено російською мовою. І термінів, і спеціальних виразів для неї повністю вистачило в нашій мові…».
Крім цього, актуальним є обґрунтування єдності дій української влади, суспільства та міжнародної спільноти по нейтралізації агресивних дій московської держави та проведення модернізації країни. З цією метою доцільне розгортання проекту «Україна в ХХІ столітті» з розкриттям англійською, французькою, німецькою, голландською, польською, китайською, арабськими мовами оптимальних шляхів євроатлантичного курсу України.