Олексій Святогор
Latest posts by Олексій Святогор (see all)
- Роз’яснення щодо правил користування засобами мобільного зв’язку в місцях несвободи -
- Дистанційне правосуддя: профанація процесуального закону -
- «Ледача» корупція, ще один вимір (на прикладі 79-го прикордонного загону) -
- Показові «вистави» Київського СІЗО (докази) -
- «Вєртухаї» та злочинні «авторитети» – чи є між ними різниця? -
Яким чином можна повернути заставу, якщо через плутанину реквізитів, наведених в ухвалі суду грошові кошти було внесено на “неправильні” реквізити?
Обрання запобіжного заходу у вигляді застави
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України застава є одним із запобіжних заходів, а у ст. 182 визначено основні положення щодо його застосування. Так, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.
Згідно з ч. 6 ст. 182 підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Реквізити для внесення застави: в ухвалі суду вказано одні, а платити слід на інші?
На практиці нерідко трапляються випадки, коли судді вказують в ухвалах реквізити для внесення коштів, аж тут несподівано виявляється, що вони не є дійсними. Це означає, що гроші необхідно вносити на інші реквізити. І все це з’ясовується вже тоді, коли люди заплатили заставу на недійсні реквізити, й тепер для того, щоб повернути заставу доведеться їх змінювати й зазнавати додаткового клопоту.
Отже, як приклад, нещодавно в одних моїх підзахисних, які утримуються в СІЗО знайшлися друзі, які готові заплатити заставу… І тут почалося: за реквізитами, вказаними в ухвалі, банк відмовляється приймати платежі, тому що вказані реквізити не проходять або не той рахунок. Казначейство дає інші реквізити, пропонує заплатити на них.
А СІЗО, точніше, співробітники, що там сидять і, дивлячись на платіжку, приймають рішення стосовно того, чи правильна вона та чи випускати ув’язнених під заставу, кажуть щось на кшталт такого: “нам сказала одна женщина, троюрідний племінник чоловіка якої вісімнадцять років тому працював двірником біля будинку, де жив голова військового суду, і тому вона розбирається, що надоть платити за реквізитами, що написано в ухвалі, бо інакше неможна, ніпаложена”…
А в суді, звісно, кажуть: “нам написали ось такий документ з казначейства, і там вказано реквізити. Решта нас не бентежить, а ви взагалі радійте, що вам таку ухвалу дали, бо інакше твого підзахисного ми б утримували б під вартою і далі або взагалі “злили” до РФ”.
Про яку діджиталізацію та прогрес тут може йтися, коли у нас досі не викорінено цей совковий підхід з традиційним “а нам так сказала одна женьчина”, коли триває цей безлад з реквізитами, що змінюються регулярно та за які всі будуть чіплятися, неначе воші за кожух…
Безперечно, ця проблема потребує невідкладного врегулювання та наведення ладу. Для того, щоб з’ясувати, яким чином можна повернути заставу, мною було подано адвокатські запити на адресу Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) з проханням роз’яснити дане питання. Судячи з відповіді, що пропонується вашій увазі, попереду в усіх нас є ще чимало роботи.
Роз’яснення ДСА України
Механізм внесення, повернення та звернення в дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави визначено Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку застава вноситься в національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок територіального управління ДСА, яке здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий у Казначействі в установленому законодавством порядку.
Актуальні реквізити рахунків для внесення застави розміщені на веб-сторінці кожного суду у розділі “Громадянам”, пункт “Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо)”.
У ДСА не відображена та не задокументована будь-якими засобами чи на будь-яких носіях запитувана інформація, а також остання не створена у процесі виконання ДСА України повноважень, визначених ст. 152 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. З урахуванням цього, як повідомила ДСА України, моє звернення було передано за належністю для розгляду до Територіального управління ДСА України у м. Києві та до Територіального управління ДСА України у Київській області.
Як повідомили в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Київській області, реквізити для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо) (депозитний рахунок) є такими:
Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області;
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119;
Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ;
Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.
Інформація, що надійшла від Територіального управління ДСА в місті Києві:
