«Банкопад» і проблемні питання арешту коштів на рахунках

Поділитися:
Перегляди: 718

Секретар РНБО України Олексій Данілов у одному зі своїх інтерв’ю повідомляв про так званий «банкопад» – фінансову кризу, наслідком якої є занепад (припинення діяльності) багатьох банків України.

 

 

Система автоматичного арешту коштів на банківських рахунках

 

До речі, в опублікованому нами нещодавно матеріалі Перелік гнилих банків України (засторога для клієнтів) ішлося про те, що одним із факторів, які спричинили «банкопад» було запровадження Міністерством юстиції України у взаємодії з Національним банком України системи автоматичного арешту коштів боржників на банківських рахунках та надання особам, які здійснюють примусове виконання рішень судів та інших органів фактично безперешкодного доступу до банківської таємниці.

 

Банк Восток Власний рахунок

Наприклад, сумнозвісний ПАТ «Банк «Восток» теж входить до переліку таких «гнилих» банків

 

Давайте об’єктивно змоделюємо ситуацію. Приміром, певна особа є боржником і має непогашені (невиконані) судові рішення, має грошові кошти в банківських установах та вільно ними розпоряджається.

 

Якщо раніше органи виконання судових рішень (приватні та державні виконавці) займалися пошуками таких коштів і рахунків шляхом звернення до податкових органів, банківських установ, контрагентів, то існуюча система певним чином «ускладнювала» та «фільтрувала» виконання рішень судів.

 

Банки, природньо, будучи «дружними» до свого клієнта, дотримувалися банківської таємниці. Вони приховували таку інформацію, в разі арештів – або ж відмовлялися виконувати постанови про арешт і платіжні вимоги за різних мотивів (починаючи від зачіпок щодо неправильно оформлених документів про арешт і списання та закінчуючи відкриттям нових рахунків і переказом коштів через них). Таким чином, боржники зберігали свої кошти, або ж істотно затягували їх списання. Стягувач під впливом таких чинників міг погодитися на мирову угоду, отримання майна замість коштів, розстрочку чи відстрочку, заміну боргу тощо.

 

Чи можна зупинити «банкопад»?

 

Тобто, раніше відбувалася своєрідна «гра». Це було, так би мовити, «полювання», «боротьба». На стороні боржника «грав» його банк, захищаючи та відстоюючи фінансову стабільність особи. В будь-якому разі, за таких умов зберігалася певна стабільність грошового обігу. Між банками існувала певна конкуренція – хто найкраще захищає клієнта та його гроші. Це спонукало банки до того, щоб підвищувати стандарти та якість роботи та рівень правової роботи.

 

Після запровадження автоматизованої системи виконавчого провадження особі, яка здійснює виконання судових рішень, достатньо в онлайн-режимі внести відомості щодо боржника до програми доступу. І тоді негайно всім банківським установам, у яких обліковуються рахунки боржника, надходить автоматичне безумовне повідомлення про арешт коштів. Боржник не має ніяких шансів і можливості маневру. Всі банки виявилися «однаковими», тобто «ніякими», «сірими та схожими один на інший». Ні про яку конкуренцію та стандарти роботи не йдеться взагалі.

 

Банкопад в Україні

Подані нами пропозиції, за дорученням РНБОУ, буде розглянуто у Національному банку України

 

Тому й не дивно, що з такими «дірявими» та «зрадливими» банками ніхто не хоче працювати. І боржникам (тим, хто вже є боржниками або можуть стати ними в перспективі), особливо фізичним особам, простіше вивести кошти з банківського сектору та тримати їх готівкою. Це вбачається з того, що навіть хабарники, будучи затримані на гарячому, воліють тримати гроші в скляних банках або винаймають для цього помешкання. Готівка завжди є готівкою.

 

Не додає «сили» банківським установам і політика урядових інституцій. Різна маячня з декларуваннями «лякає» людей та змушує шукати нові, неконтрольовані державою напрями збереження своїх ресурсів.

Банки, Ваше право, На часі