Гільзи та кулі на кожному копі: скільки зброї у населення?

Поділитися:

Україна, як відомо, є країною з обмеженим використанням і поширенням легальної вогнепальної зброї. У нашій країні відсутній закон про обіг зброї. Питання володіння та поширення зброї регулюється підзаконними актами та відомчими інструкціями, які аж ніяк не спрямовані на забезпечення громадянам природного права володіти, використовувати, зберігати вогнепальну зброю та боєприпаси.

 


 

В пошуках старовини

 

Короткоствольна цивільна вогнепальна зброя (пістолети та револьвери), як нам чудово відомо, взагалі є прерогативою обмеженого кола осіб. Не беручи до уваги правоохоронні органи, вона доступна лише як спосіб нагороди для окремих осіб.

 

Однак є способи вирахувати дійсний стан речей у цій царині, зорієнтувавшись на інших способах отримання інформації про поширення тих чи інших видів зброї та її популярності. Сьогодні ми маємо звернути увагу на деякі наші розрахунки.

 

Так, існує значна кількість людей, які ведуть приладовий пошук (коп), тобто пошук металевих виробів у ґрунті з використанням спеціальних металодетекторів. Пошуковців цікавлять, передусім, монети, ювелірні вироби та інші знахідки.

 

Якщо вирахувати можливі місця концентрації та перебування людей (колишні поселення, дороги, перехрестя, торгові точки тощо), то можна непогано провести час із користю на свіжому повітрі. Металодетектор допоможе віднайти загублені монети, прикраси або інші цікавинки (гудзики, кокарди, емблеми, медалі, ордени).

 

Будь-який населений пункт має свою історію. Земля на його території накопичила значну кількість тих же монет, починаючи від монет царської доби і до сучасних. Погодьтеся, що віднайти якусь мідну полушку чи дєньгу вісімнадцятого століття, або ж срібний рубль початку минулого століття чи, скажімо, обіговий мідний п’ятак середини минулого століття чи ювілейний олімпійський рубль – дуже захопливо.

 

Що не вихід – то гільзи та кулі

 

Деякі знайдені монети в силу малопоширеності чи «пробності» випуску, помилок при їх виготовленні та інших факторів можуть вартувати тисячі й навіть десятки тисяч доларів США. Так само, викопати загублену золоту сережку чи каблучку на пляжі або поблизу якогось місця відпочинку теж вкрай корисно для гаманця пошуківця.

 

Однак під час кожного виходу на коп виникає дуже цікава ситуація. Поблизу Києва або в ньому самому (це, передусім, Червоний хутір, Труханів острів, інші острови чи лісосмуги та парки) вдається віднайти значну кількість боєприпасів – гільз і стріляних куль від вогнепальної зброї. Частину цих знахідок ми оформили у вигляді панно.

 

Скільки зброї у населення

Стріляні гільзи, кулі – тільки невелика частина від того, що було викопано на території мирного Києва та області

 

Цілих боєприпасів, у тому числі і небезпечних – нерозірваних мін, гранат, снарядів тощо ми поки не знаходили (і це на краще). А от гільз і куль більш ніж достатньо. Кожен вихід на коп, де б він не відбувався – поблизу Українки чи біля Оболоні, у Бородянці чи у Броварах, у Микільському лісі чи на Трухановому острові практично завжди приносить викопані гільзи та кулі. Нерідко кількість таких знахідок перевищує кількість віднайдених монет.

 

Наведене дає підстави категорично твердити про значну кількість зброї, яка знаходиться на руках громадян і використовується для «пострілушок» десь у гущі лісу чи в іншому відлюдному місці.

 

Яка зброя найпопулярніша серед населення?

 

Причому це не завжди «ехо війни», як дехто може подумати. Так, приміром, пістолет Макарова (ПМ) було прийнято на озброєння у п’ятдесятих роках минулого століття. При цьому кількість стріляних гільз від нього є дуже значною. Іноді зустрічаються гільзи від доволі дорогої та екзотичної зброї, американського виробництва, калібру 30-06 (7,62 × 63). І ця зброя під час Другої Світової війни навряд чи була поширена у наших широтах.

 

По схоронності гільзи від ПМ та найзнаменитішої зброї всіх часів та народів – гвинтівки Мосіна (7,62 × 54), при тому що боєприпас (набій) для неї поширений ще в десятках видів кулеметів і гвинтівок (починаючи від кулемета Максима, снайперської гвинтівки Токарєва, кулемета Дегтярьова до кулемета Калашнікова модернізованого, снайперської гвинтівки Драгунова тощо) можна висновувати, що ті гільзи, що ви бачили на фото вище, потрапили до землі нещодавно, тобто явно після завершення війни.

 

Трапляється і значна кількість гільз від пістолета ТТ (Тульский Токарєва). Часто копаємо гільзи від спецзасобів, призначених для відстрілу набоями несмертельної дії (гумові кулі). Слід зазначити, що цей вид зброї більш-менш доступний для наших громадян (певних категорій – журналісти, правоохоронці тощо). Те ж саме стосується і набоїв для «Мосінки» – значна кількість мисливських карабінів в якості цивільної мисливської зброї.

 

І чомусь зовсім не зустрічаються набої та гільзи калібру 7,62 × 39 (Автомат Калашнікова), калібру 5,45 і від револьвера системи Нагана. Згадані два види боєприпасів обмежені в цивільному використанні. Можливо, нам просто не поталанило знайти їх і викопати.

 

В будь-якому разі значна кількість поширення стріляних гільз від обмежених у цивільному використанні видів короткоствольної вогнепальної зброї (ПМ, ТТ тощо) дає підстави твердити, що такої зброї більш ніж достатньо, хоча влада і намагається обмежити її використання та не визнає право громадян на такі види зброї.