Збройним Силам України надана сучасна західна зброя: ракети «Томагавк», що летять на 1600 кілометрів, літаки F-16 і навіть F-35, літаки Гріпен, Тайфун, Міраж, Рафаль та засоби протиповітряної та протиракетної оборони останніх розробок, РЕБи, мільйони найсучасніших невидимих дронів далекої дії зі штучним інтелектом, мільйони снарядів, мін, патронів до стрілецької зброї, а ще тисячі одиниць бронетехніки: від шведської CV-90 до американського Абрамса.

 

---

 

Водночас усі країни світу припинили торгувати з рашистами…

 

А всі інозeмні компанії зупинили свою діяльність на території рашистської імперії. Світова економічна блокада. Імперія геть чисто відрізана від світової торгівлі, наглухо зачинена на замок. Державу-агресорку позбавляють права голосу в усіх міжнародних організаціях за нехтування міжнародним правом. Жоден громадянин імперії не має права виїхати за кордон. Політична світова блокада.

 

До легіону «Свобода России» приєдналося 500 тисяч бійців, до «РДК» також долучилося 500 тисяч бійців. В Сибірському угрупуванні 100 тисяч воїнів. До Іноземного легіону долучається 100 тисяч бійців-інтернаціоналістів. Вся ця військова потуга рушає на рашистську столицю. Світ захоплює ейфорія: рашистський людиноненависницький режим буде знищено.

 

Щоби зберегти воїнів, ЗСУ знищують керівництво імперії, знерухомлюють, знеструмлюють рашистську столицю, мешканців же вводять у стан масової каталепсії. Для цього відбуваються масовані ракетно-бомбові удари: один, другий, десятий, двадцятий, сотий… Знищуються генштаб, управління «фсб», росгвардія, центральний банк. Повністю руйнується енергетичний комплекс, а також аеропорти й залізничні комплекси, інтернет-сервіси, мобільний зв’язок. У небі постійно висять тисячі дронів, які полюють на недобиту ворожу техніку і на всіх, хто носить зброю.

 

Вцілілі можновладці сидять у глибоченних державних бункерах, визначні мироїди – у власних підземних фортецях. Знекомп’ютерений величезний столичний офісний планктон жахається вибухів у малокомфортних бомбосховищах. Багато представників вищого керівництва знищено.

 

 

Національні регіони на рашистській території приймають акти про незалежність і заявляють про відмову від участі у війні. Від рашистської імперії відвалюються великі національні території. Вихід для держави-банкрута один – капітуляція, і вона підписується у кремлівському бункері.

 

Та чи не об’їлися ми меду?

 

З ефемерного світу перенесемося у світ реальний. Світова політична блокада абсолютно неможлива. Світ не живе за високими морально-політичними принципами. Красномовно і пишномовно їх декларує, але прокукурікати, тобто продекларувати можна будь-що.

 

Ось, наприклад, існує «Декларація прав людини», яка прийнята ще 10 грудня 1948 року. Там записане право людини на життя. І що – після цієї Декларації припинилися війни?

 

ООН створена для запобігання війнам. Чи попередила вона хоч одну війну? Чи, може, припинила розпочату війну? ООН нагадує радянську профспілку: права членів профспілки красиво задекларовані, але не виконуються, а головним завданням профспілки є гуманітарний аспект – видача путівок і матеріальна допомога.

 

Так і з Україною. Західний світ надав величезну фінансову й гуманітарну допомогу. ООН у тому числі. Великий респект. А от допомога зброєю надавалася дуже дозовано та із застереженнями: ось туди стріляти можна, а ось сюди не можна.

 

Звідки ця клята надобережність? По-перше, країни західного світу дуже страхаються бути безпосередньо втягнутими у війну. Нікому не потрібен такий гембель. По-друге, ляк перед країною з потужною ядерною зброєю. І, цілком можливо, що рашистська імперія має й інші види зброї масового знищення.

 

Ніколи в історії людства такого мілітарного монстра не доводилося вгамовувати. Одна справа – загупати ракетами й бомбами Ірак, інша справа – мати справу з державою, перевантаженою зброєю масового знищення. Тут дійсно треба сто разів подумати над кожним кроком. Хіба дарма у 2023 році символічний Годинник Судного дня став показувати найменший час до ядерної катастрофи – 90 секунд?

 

Про напрями стримування рашизму

 

Західний світ на чолі із США має величезну технологічну перевагу над відсталою рашистською імперією. Якщо ця перевага у випадку застосування рашистами ядерної зброї дозволяє знищити все їхнє ядерне одоробло на їхній же території практично миттєво, то це одна історія. Якщо таких можливостей у США і країн НАТО немає, то ситуація набагато складніше. Споглядаючи за тим, як поводяться США, здається, що вони мають повну військову стратегічну перевагу над рашистською імперією.

 

Гадаю, що американські військові фахівці вже прорахували всі варіанти можливого застосування ядерної зброї рашистами. Та навіть успішне знищення рашистського ядерного потенціалу обернеться іншими величезними проблемами для людства: радіаційним забрудненням більшості територій східної півкулі, що призведе до масової смертності не тільки людей на цих теренах, але і всього живого. Навіть якщо не прийде ядерна зима (вчені сперечаються з цього приводу), то можна уявити якість життя вцілілої половини людства опісля ядерної війни.

 

Передбачаючи наслідки навіть успішної ядерної війни з ворогом і будучи відповідальними громадянами Землі, американці для стримування рашистів, для гальмування їхньої воєнної машини застосували всебічні санкції, до яких долучився весь західний світ. Але інший світ не долучився. Тому рашистам вдалося не впасти в економічну прірву, а хитромудрими прийомами врятувати свою економіку та фінансову систему.

 

Нещодавно англійський урядовець Кемерон сказав, що економіка західного світу перевищує економіку рашистів у 25 разів. І ця гігантська потуга не може здолати рашистську економіку? Вже 2 роки? Західний економічний колос не може здолати економічного ліліпута?..

 

Станіслав Лем якось висловився: «Прагматично зло виявляється ефективнішим за добро, оскільки добро мусить змінити себе, щоби стримати зло». Замало приймати правильні санкції, треба жорстко домагатися їх повсюдного виконання. Треба застосовувати різні засоби, може й не завжди шляхетні, щоби зламати воєнно-економічну потугу рашистів якнайшвидше. Світове зло треба карати по-злому. Не треба гратися у милосердя, бо якщо демократичний світ колись виявиться слабшим за авторитарний, то його точно ніхто жаліти не буде.

 

Зброя для України

 

Отже найважливіша умова перемоги над злом – це надання Україні всієї необхідної зброї з боку західного світу. А воювати українці вміють. І не просто вміють, а вразили весь світ свою мужністю, непохитністю, інтелектом, шляхетним способом ведення війни. Генеральний штаб же здійснює воєнні операції на високому оперативному рівні.

 

Є одна дуже серйозна проблема. Як відомо, генштаб Вермахту в період Другої світової війни у воєнному мистецтві перманентно переважав Червону армію, через це вона зазнавала непропорційно високих втрат. Та воєнна майстерність німецьких генералів не допомогла, бо проти них воювала величезна за чисельністю армія, яка не рахувалася з людськими втратами. Так само невміло воювала фінська армія у 1939-1940 роках, але під великою та чисельною людською навалою доводилося відступати, що призвело до втрати майже 10 відсотків території.

 

Наразі рашистська армія дуже переважає українську кількістю бійців. Як не береже українське командування своїх воїнів, але втрати живої сили чисельні. А ще ворог вже два роки має абсолютну перевагу в авіації й ракетах різних модифікацій. Україні може елементарно не вистачити своїх воїнів, адже мобілізаційний ресурс рашистів у кілька разів переважає український. А ще рашисти заманюють грошима нерозумних злиднів з Азії, Африки, Латинської Америки до служби в своїй загарбницькій армії. І нам доводиться знищувати, крім рашистів, ще й злидарів з усього світу. Хіба може вистачити українських воїнів на весь цей світовий набрід?

 

Іноді говорять про те, як майстерно воювали в Другу світову війну американці й англійці, що в них відносно невеликі втрати живої сили. Ніхто з цим не сперечається, але якось забувають, що на їхньому боці воювали й інші народи, які також несли втрати. Так, індійські війська, які билися під командуванням британців, втратили у війні загиблими 87 тисяч воїнів, канадці – 45300, австралійці – 41200, новозеландці – 11900. До речі, у пропорційному відношенні до населення країни у новозеландців найбільша втрата з усіх західних союзників.

 

Українське військо потребує поповнення

 

З 2014 року в українській армії воюють грузинське та чеченське формування. Збройним Силам України зараз допомагають на полі бою Іноземний легіон (орієнтовно 30 тисяч бійців), легіон «Свобода России» (кількість невідома), «Русский добровольческий корпус» (кількість невідома), білоруський полк Калиновського (орієнтовно 5 тисяч бійців), Сибірський батальйон (кількість невідома). Масового прибуття нових іноземних добровольців не спостерігається: хто бажав, той вже давно приїхав.

 

На жаль, українська діаспора також не горить бажанням воювати за історичну Батьківщину. У нас є канадійський діаспорний батальйон? В американському Чикаго багато українців. Ми маємо чиказький діаспорний батальйон? А скільки українців працює в рашистській столиці? Багато. А де московський діаспорний полк? Тож маємо уклонитися до землі всім іноземцям, які приїхали воювати разом з нами проти рашистської імперії. Вони сприйняли цю війну як хрестовий похід за свободу проти рабства.

 

Пішов третій рік війни. Багато українських бійців загинуло, а ще більше скалічено на війні. Армія потребує значного поповнення в живій силі. Цифри названі колишнім головнокомандувачем. Зважаючи на затятість у досягненні перемоги рашистською імперією, війна може тривати дуже довго. Тому від нашої здатності регулярно поповнювати чисельність Збройних Сил прямо залежить кінцевий підсумок війни.

 

Треба задіяти всі можливі резерви

 

Всі, хто може воювати, мусять бути готовими взяти зброю до рук. Це можуть бути і пенсіонери-добровольці. Чоловіків-пенсіонерів у нас декілька мільйонів. Чому в 65 років можна бігати на дві роботи, а на захист Батьківщини ставати не можна? Безумовно, для штурмових атак пенсіонери не годяться, і 12 разів на турніку ніколи не підтягнуться, але ж стріляти з танка чи БМП вони зможуть, а як ще й старий кришталик в оці поміняють на штучний, то дуже прицільно будуть шмаляти.

 

Резерви, і чималі, живої сили у нас є. Але кількісно ми ніколи не перевершимо рашистів. Наш боєць має бути самої високої якості. Для цього треба виявити його людські схильності за допомогою навчання, розвинути їх, тоді ми будемо мати висококласного фахівця.

 

Так, це те, що називається тотальною війною. Інший вихід – підняти руки вгору.

 

Мучитися з рашистським чуперадлом випало нам. Вбиватимуть саме нас, українців. Полки австралійців чи новозеландців не з’являться нам на допомогу. Тому воювати мусять усі, хто можуть, без вікових обмежень. Адже ідилії точно не буде, а буде довга і важка робота: вбивати рашистів доти, доки вони не заберуться з нашої неньки.