Дмитро Юзько
Latest posts by Дмитро Юзько (see all)
- Погляд на розкол і єресі з позицій канонічної церкви -
- Правила пропуску до суду осіб, які мають при собі засоби самооборони -
- “А щоб не їздили!”, – саморобні шипи (“їжаки”) в середмісті Києва -
- «Полишизофрения» в верхах, или Как обмануть полиграф -
- Информационная война против сектоведов и критиков культов -
Що віднесено до заборонених предметів і якими правилами регламентовано відвідування судів журналістами та іншими особами, що мають при собі засоби самооборони і самозахисту?
Коли самооборона – не лише право, а й обов’язок
Серед журналістів нашого видання значна кількість адвокатів, науковців, експертів з практичного застосування кримінального права та кримінального процесу.
Нещодавно група наших журналістів відвідувала приміщення Солом’янського районного суду міста Києва. Журналісти нашого видання згідно законодавства володіють пристроями для відстрілу гумових куль (травматичними спецзасобами), газовими балончиками, ножами та іншими предметами, які можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень будь-кому.
Це об’єктивно пов’язане з тим, що відносно наших журналістів неодноразово були вчинені замахи. Тому питання самозахисту є не тільки правом, але і обов’язком наших колег. Нападник має бути знешкоджений на місці негайно, оскільки у разі його втечі та непритягнення до відповідальності він завжди повторить свої замахи. І вже не тільки відносно журналістів, але й відносно суддів.
За загальним правилом, особи, які при собі мають зазначені та інші предмети самооборони, не можуть з ними бути допущені до суду.
І тут постає питання щодо можливих алгоритмів дій журналістів та інших законослухняних осіб, які прибули до суду з предметами, які насторожують охорону. Нерідко трапляються випадки, коли представники Служби судової охорони відмовляються допускати таких осіб і вимагає викинути такі «небезпечні предмети».
Яким має бути взаємний алгоритм дій усіх учасників?
Для одержання роз’яснень із зазначених питань ми звернулися до Солом’янського районного суду міста Києва та Державної судової адміністрації України.
Скажімо, типовою є ситуація, коли до приміщення суду має намір пройти адвокат. Він прибув у судове засідання як захисник, а судове засідання стосується особи, яка знаходиться під вартою. В таких випадках, відверто кажучи, його прибуття є «порятунком» для суду. Засідання не буде перенесено, суду не слід буде гарячково шукати іншого адвоката із системи безоплатної правової допомоги та виходи із ситуації. Адже «збігають строки і чєловєчішку треба випускать». Але адвоката, котрий має при собі засоби самооборони й самозахисту, не пускають посадові особи охорони, таким чином, «зриваючи» процес судочинства та «нагинаючи» суд задля своїх «хотєлок».
Чи існує система тимчасового вилучення (залишення на вході під відповідальність посадових осіб охорони суду) заборонених предметів з їх поверненням власнику після виходу з приміщення суду? Це була б оптимальна система, але мабуть вона не діє?
Звісно, можна сказати: «покиньте цей ніж деінде, в суд з ним не пустимо». Але в такому разі ніж чи інший засіб самооборони може бути залишений поблизу входу в суд. Його хтось знайде, і після цього здобутим знаряддям покалічить навіть якогось суддю (або і не одного). Тому висловлювані судовою охороною тези «полиште десь там, ми нічого не візьмемо на зберігання» виглядають з боку посадових осіб охорони як організація замаху на суддів чи провокація злочину! Нам байдуже, але якщо посадові особи охорони суду будуть поводитися у подібний спосіб, то результат не забариться. Полишений безконтрольно ніж або пістолет будуть використані «за призначенням».
Правила пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя
Як ідеться з одержаної на наше звернення відповіді ДСА України, згідно з п. 1.8 та 1.9 Примірних правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів, затверджених спільним наказом ДСА України та Служби судової охорони від 30.01.2020 р. № 43/61 (далі – Правила), для речей, які заборонено проносити до будинків (приміщень) судів, інших органів та установ системи правосуддя, перед пунктами пропуску обладнуються камери схову. Обладнання пунктів пропуску та камер схову покладається на відповідні суди, органи та установи системи правосуддя.
Відповідно до п. 1.10 Правил контроль за здійсненням пропускного режиму до судів покладається на начальників територіальних управлінь (командирів підрозділів охорони) Служби судової охорони, що здійснюють їх охорону, а також на голів, керівників апаратів судів, керівників інших органів та установ системи правосуддя, керівників їх секретаріатів, які інформують начальників територіальних управлінь (командирів підрозділів охорони) Служби судової охорони про порушення вимог цих Правил працівниками цієї служби.
У ДСА України також зазначили, що згаданим вище наказом судам, органам і установам системи правосуддя надано право самостійно затверджувати Правила пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя і транспортних засобів на їх територію на основі Правил.