Миколаївці вийдуть на мітинг за безпечне місто

Поділитися:
Перегляди: 3 404

Проблема безпритульних тварин у багатьох містах нашої країни постає особливо гостро не лише з погляду санітарно-гігієнічних та екологічних наслідків, але і з урахуванням її соціальної значущості. Так, суспільний резонанс, який створюється навколо питання про бездомних тварин, на жаль, призводить до того, що диктувати шляхи його вирішення беруться люди загалом активні та небайдужі, але при цьому виявляється, що вони не мають необхідних знань, а тому їхня аргументація (і загалом уявлення про гуманізм) спирається на емоції чи особисті переконання, а не на об’єктивну науково обґрунтовану і практичну інформацію.

 

Виходячи з нічим не підтверджених емоційних переконань, так звані “захисники тварин” активно поширюють і популяризують недостовірну інформацію – в тому числі, представляючи її органам місцевого і державного самоврядування, а також громадським фондам і організаціям, штучно створюючи навколо неї ореол науковості підходів і твердячи, що ці підходи нібито підтвердили свою успішність на практиці.

 

Як наслідок, замість дієвих і гуманних заходів, спрямованих на врегулювання проблеми бездомних тварин, суспільству нав’язуються антинаукові, популістські та неефективні підходи. Це призводить до подальшого загострення проблеми, з одночасним зростанням соціальної напруженості на тлі стрімкої втрати народної довіри до органів державної і міської влади, які втягнені в реалізацію подібних псевдогуманних і недієвих ідей.

 

До числа таких ідей, зокрема, належить програма масової стерилізації безпритульних собак з поверненням їх на місце вилову (так звана програма ВСП: вилов-стерилізація-повернення).

 

Мешканці Миколаєва, які втомилися вже багато років піддаватися нападам агресивних бродячих собак на вулицях міста, вимагають від депутатів міської ради припинити реалізацію злочинної та неефективної програми поводження з бродячими собаками за принципом «ВСП» (вилов-стерилізація-повернення), і негайно прийняти і почати впроваджувати роботу за програмою «Вилов-Перетримка-Влаштування/Евтаназія».

 

Миколаївці запрошують усіх небайдужих приєднатися до мітингу, який відбудеться в неділю, 18 березня, об 11:00 на Соборній площі біля Міськради.

 

Мета заходу – переконати депутатів прийняти помірковане рішення та припинити своєю бездіяльністю продовжувати знущатися і над собаками, і над городянами.

Попередні програми поводження з безпритульними тваринами (собаками та котами) на території міста Миколаєва, що реалізовувалися протягом останніх років, не сприяли розв’язанню проблеми. Навпаки, фактичні дані свідчать про те, що ситуація набула катастрофічного характеру: діти й дорослі щодня потерпають від нападів здичавілих собак, а міськими вулицями стало страшно пересуватися. Тільки з початку 2018 року кількість звернень (51 випадок) до медичних і лікувальних закладів по допомогу внаслідок покусів бродячих собак дорівнює кількості аналогічних звернень за весь попередній рік (57 випадків у 2017 р.). І це – лише ті випадки, коли містяни зверталися до лікарень. Також варто нагадати, що в Україні існує серйозна проблема з профілактикою сказу – вакцина для людей у багатьох закладах відсутня, і постраждали змушені діставати її своїми силами (в т.ч. з-за кордону) та лікуватися за власний кошт.

 

 

Реалії сьогодення переконливо підтверджують, що застосовувані у м. Миколаєві програми регулювання чисельності безпритульних тварин спиралися на неправильно та фрагментарно інтерпретовані дані про досвід країн Європи у вирішенні цього питання. На підставі ознайомлення з їх змістом можна висновувати, що дані, на які вони спираються, є псевдонауковими та не можуть використовуватися як доводи, передусім, через те, що у світовій практиці даний підхід практично не застосовується щодо собак через його непридатність для країн з традиційною європейською (і українською) культурою утримання тварин.

 

При цьому прихильники ідеї застосування методу ВСП щоразу замовчують або просто не бажають визнавати той факт, що він не застосовується у тих країнах, де проблема бездомних тварин частково або повністю вирішена (США, Канада, країни західної Європи, Австралія, країни Балтії і Скандинавського півострова). Там застосовується вилов тварин з подальшим розміщенням у притулках для повернення власникам (якщо тварини загублені) або пошуку нових власників. Усіх невитребуваних тварин гуманно присипляють після сплинення певного терміну утримання, який становить від 5 до 60 діб.

 

В інших містах України, де так само надавалася перевага методу ВСП (Київ, Харків, Одеса) це супроводжувалося значними бюджетними витратами, незважаючи на які все одно не вдавалося подолати брак техніки, оплати праці персоналу, харчування і лікування тварин, а також облаштування приміщень для їх утримання. Тому мету застосувати метод ВСП до всіх безпритульних собак ніде досягнуто не було. Зрештою, одночасно зі стерилізацією тієї кількості тварин, щодо яких були наявні такі можливості, відбувався неконтрольований приріст популяції за рахунок розмноження інших тварин.

 

Варто взяти до уваги й ту обставину, що легалізація вільного перебування безхазяйних собак на вулицях наших міст унеможливлює формування у громадян відповідального ставлення до утримання тварин, оскільки це провокує їх викидання та порушення правил утримання. Своєю чергою, це створює додаткову небезпеку для населення, і небезпека виходить вже не тільки від бездомних, а й від хазяйських собак.

 

Санітарно-гігієнічний стан міст, де застосовується метод ВСП та екологічна ситуація в них також очевидно погіршуються. Тим самим, порушуються права людей на сприятливе навколишнє середовище і на безпеку. Страждають домашні (коти, собаки, птиця тощо) і дикі тварини (їжаки, білки та інші тварини, які живуть у містах).

 

 

Повернення стерилізованих безпритульних собак на попереднє місце проживання (на міські вулиці) жодним чином не сприяє подоланню проблеми, й натомість призводить до її подальшого загострення:

 

  • за результатами наукових досліджень доведено, що після стерилізації самки собак можуть ставати більш агресивними, що спричиняє зростання кількості випадків нападів на людей;
  • наявність собак становить постійне джерело шуму;
  • дороги, тротуари, двори та парки, а також інші громадські місця зазнають забруднення екскрементами та іншими слідами життєдіяльності собак;
  • у ґрунт потрапляє величезна кількість гельмінтів, їхніх яєць та інших паразитів, якими можуть заразится люди та домашні тварини;
  • собаки залишаються потенційними переносниками смертельних та інших небезпечних зоонозних захворювань, серед яких: сказ, лептоспіроз, токсоплазмоз, гельмінтози, хладіміоз, дирофіляріоз, дерматомікози тощо;
  • некотрольоване переміщення собак вулицями населених пунктів стає причиною дорожньо-транспортних пригод;
  • бродячі собаки винищують представників дикої міської фауни, а також бездомних і власницьких котів;
  • умови життя самих собак залишаються вкрай несприятливими через високу смертність від нещасних випадків, хвороб, нападів інших – більш сильних і агресивних собак, голоду та через відсутність захисту від жорстокого поводження з боку людей.

 

 

Повернення бродячих собак на попереднє місце вилову прямо порушує права громадян на безпеку і сприятливе навколишнє середовище, а сама ідея суперечить поняттю гуманного ставлення до тварин. Метод ВСП прийнятний лише для такої країни, де існує примітивно-безвідповідальний тип утримання собак (як, наприклад, в Індії). Для України, що обрала та реалізовує європейський вектор цивілізованого розвитку, це буде величезним кроком назад. Українцям, як членам єдиної європейської сім’ї, слід учитися відповідальності по відношенню до тварин, а не штучно імітувати її. До того ж, запровадження методу ВСП як основного для регулювання чисельності бродячих собак ніяк не може поєднуватися з самою ідеєю чинного Закону “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

 

Важливо також зазначити, що вільне існування собак без нагляду людей на території населених пунктів не передбачено законодавством України. А саме статтями 16, 17, 23 і 24 ЗУ “Про захист тварин від жорстокого поводження” не передбачено їх повернення на вулиці міст, при цьому допускається застосування до них евтаназії.

 

 

Це підтверджується ухваленням у 2010 р. низки інших нормативно-правових документів, серед яких «Методичні рекомендації до проведення евтаназії тварин» затверджені наказом Державного комітету ветеринарної медицини № 365 від 07.09.2010 р. та «Порядок регулювання методів скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

 

На жаль, дотепер в очах широкої громадськості основна відповідальність за кожен черговий провал неефективних програм регулювання чисельності безпритульних тварин за допомогою методу ВСП (передусім, собак як найбільш небезпечного їх виду) перекладається не на справжніх винуватців – ідеологічно заангажованих захисників тварин, які не зуміли об’єктивно оцінити свої власні ідеї, а на тих, хто безпосередньо сприяв впровадженню і просуванню таких програм, тобто на міську владу.

 

Саме тому миколаївці прагнуть звернути увагу місцевої влади та громадськості на необхідність негайного вжиття заходів для виправлення ситуації та відмови від застосування неефективних методів регулювання чисельності безпритульних тварин. Назріла гостра життєва необхідність припинити практику викидання виловлених і стерилізованих собак на міські вулиці. Діти й дорослі сьогодні опинилися у беззахисному стані, вони просто втомилися жити в умовах постійного страху та щодня, виходячи з дому, ризикувати своїм здоров’ям і життям.

 

Виходьте і ви завтра на Соборну площу та долучайтеся до людей, котрі дуже люблять своє місто і хочуть бачити його чистим і безпечним.

 

Євгенія Крупенько

Зоореалізм, На часі