Нейтралізація найбільшої загрози для України

Поділитися:
The following two tabs change content below.

Олександр Корнійчук

кандидат економічних наук, магістр державного управління у сфері охорони здоров'я

Популізм Московії став підґрунтям для окупації території Молдови, Грузії, Азербайджану, України. Саме це сприяло приходу до влади політичних сил,  які несуть реальну загрозу євроатлантичній безпеці в Каталонії, Італії, Австрії та в інших країнах.

 

В Україні таку місію найбільш яскраво виконує олігархат на чолі з Ю. Тимошенко.

 

Ключова загроза для України полягає в тому, що дії абсолютної більшості «впливових політиків» на чолі з Ю. Тимошенко, а також представників бізнес-кіл у складі Р. Ахметова, І. Коломойського, В. Новінського, Б. Колєснікова та інших не відповідають складності завдань українського державотворення в умовах війни. Протягом 25 років своєї політичної кар’єри Ю. Тимошенко крім гучних заяв «про дешевий український газ та енергоносії» не реалізувала жодного модернізаційного проекту. Вона є неприхованим союзником В. Путіна в реалізації євроазійського імперського проекту.

 

Поширення олігархатом на рекламних щитах гасел «олігархат – це корупція, офшори та бідність», достатньо вірогідно, ними ж фінансуються. Нещодавно Ю. Тимошенко залучила до співпраці колишнього політтехнолога Президента США. Розмір щомісячної оплати його послуг становить 65 тисяч доларів США. Такі дії Ю. Тимошенко націлені на консервацію постсовєтського популізму і швидкий прихід до влади.

 

 

Загрозою для української державності також є суцільне засилля невігласів (некомпетентних людей) з повним їх домінуванням на всіх рівнях влади. Типовим представником такої категорії осіб є Н. Савченко.

 

З іншого боку, існує і значний масив чиновників, які насправді знають, як слід правильно діяти на користь держави. Однак зазвичай самі вони так не діють, адже це загрожує їхньому майбутньому.

 

Потреби української держави і суспільства. Повна законодавча та урядова зміна правил гри шляхом прийняття високоякісних законів «Про антикорупційний суд», «Про вибори», «Про засади національної безпеки», «Про державну мову», «Про імпічмент», конституційні зміни стосовно розширення повноважень органів місцевого самоврядування на рівні громад, районів і областей, про новітнє електронне врядування.

 

Дії громадян України мають полягати в повному ігноруванні чергових олігархічних ігрищ на чолі з Ю. Тимошенко та інших. Першочерговим завданням має стати єднання в кожній громаді навколо молодих (до 35 років) успішних українських підприємців-державників, які заробили власні статки, послуговуючись особистими здібностями, а не наближенням до влади.

 

Крім цього, опорою має стати українське державницьке науково-експертне середовище, яке у своїх дослідженнях базується на обґрунтуванні і впровадженні успішної політики модернізації України виходячи з досвіду США, Німеччини, Японії та інших держав.

 

У зв’язку з цим актуальним є перенесення уваги з критики конкретних осіб до системного науково-експертного тиску на відповідні рівні влади щодо скасування всіх нормативно-правових актів, які суперечать принципу «Україна – країна підприємців» з прийняттям необхідних законів, які реально забезпечують зміну «правил гри» на користь енергійних і самодостатніх громадян-українських державників.