![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
Віталій Романюк
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
![](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2020/01/Курманенко-С.-150x150.jpg)
Latest posts by Віталій Романюк (see all)
- Переваги військової кар’єри, або Не бійтеся отримати повістку -
- Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов’язків -
- Довбичка: від стародавніх часів до сьогодення -
- Голодомор 1932 – 1933 років. Геноцид українського народу -
- Київський крематорій, Байкове кладовище -
Визначним архітектурним ансамблем стародавнього Києва є Софійський собор, який було побудовано у 1037 – 1046 рр. у центрі нашої столиці. За художнім задумом і високим рівнем будівельного мистецтва цей ансамбль є видатною пам’яткою не тільки давньоруської, але і світової культури.
Собор святої Софії – Премудрості Божої
Давньоруські зодчі, вміло використовуючи спадщину дерев’яної та кам’яної архітектури, побудували собор надскладної об’ємно-просторової композиції, не схожої з рішеннями візантійських храмів тієї доби. Собор являв собою п’ятинефний хрестовокупольний храм, оточений з трьох боків одноповерховою відкритою галереєю. У плані собор мав форму прямокутника зі сторонами 55 × 42 м. Дванадцять хрестоподібних стовпів у плані ділили основне ядро храму на п’ять поздовжніх нефів. Центральний неф, як головний, був вдвічі ширшим за бічні, та мав у плані форму рівнокінцевого хреста. Всі п’ять нефів закінчувалися на сході вівтарними півколами – апсидами. У центральній апсиді розміщувався головний престол. В одній з бічних апсид знаходиться гробниця Ярослава Мудрого, виконана із сірого мармуру, вагою 6 т.
![Софійський собор ХІ ст.](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofiyskij-sobor.jpg)
![Софійський собор ХІ ст.](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofiyskij-sobor.jpg)
Софійський собор ХІ ст., сучасний вигляд
Собор завершувався 13 куполами. Центральний купол діаметром 7,5 і висотою від рівня підлоги до зеніту 29 м увінчував головну частину собору. Оточений концентричними рядами розташованих нижче восьми малих куполів, він надавав будівлі строгої пірамідальної форми. Чотири середні куполи розташовувалися над вівтарями, а решта – над кутами західної частини храму.
![Архітектура Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/arhitektura-sofiya-kievskaya.jpg)
![Архітектура Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/arhitektura-sofiya-kievskaya.jpg)
Особливості кам’яної кладки стін собору
На цьому місці зберігається фрагмент фундаменту мурованої огорожі Софійського подвір’я ХІ ст., виявлений археологами Національного заповідника «Софія Київська».
![Фрагмент фундаменту](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/fundament.jpg)
![Фрагмент фундаменту](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/fundament.jpg)
Фрагмент фундаменту
Конструкція та інтер’єри Софійського собору
У теперішній час Софійський собор має 19 куполів. Шість більш пізніх було споруджено під час його перебудови в кінці XVII століття. Тоді змінили шість головних куполів, надавши їм грушоподібної форми, яка була характерною для української архітектури ХVІІ – ХVІІ століть.
![Софія Київська](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/soviya-kiev.jpg)
![Софія Київська](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/soviya-kiev.jpg)
Ансамбль споруд Софійського собору ХІ – ХІХ ст.
Перекриття системою склепінь і арок, різні за площею і висотою приміщення собору створювали різноманітні мальовничі перспективи. Інтер’єри багато прикрашені золотими й різнокольоровими мозаїками, що розташовувалися у центральній апсиді, у головному куполі й парусах, на чотирьох опорних стовпах і підпружних арках основного купола. Мозаїка Богоматері – Марії Оранти – одна з найбільших: висота фігури становить 5,5 м, голови – 0,9 м. Інші частини стін, стовпів і арок храму були покриті фресковим розписом. Мозаїка та фрески ХІ ст., що збереглися до наших днів, є безцінними пам’ятками давньоруського образотворчого мистецтва.
![Національний заповідник Софія Київська](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/zapovednik-sofiya-kievskaya.jpg)
![Національний заповідник Софія Київська](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/zapovednik-sofiya-kievskaya.jpg)
На території Національного заповідника «Софія Київська»
У 50-х рр. ХVІІ ст. навколо території Софійського собору побудували високу дерев’яну огорожу з дерев’яною дзвіницею та брамою. В огорожі облаштували південну проїзну браму з баштою над ними.
![Брама з баштою](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/pivdenna-brama.jpg)
![Брама з баштою](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/pivdenna-brama.jpg)
Брама з баштою
Особливо виділяються за своєю архітектурною композицією брама з баштою та дзвіниця з боку вулиці Володимирської.
Відновлення зруйнованих пожежею споруд
Після пожежі 1696 р. Софійський собор було відновлено та проведено значну його реконструкцію. На місці старих, знищених вогнем будівель звели кам’яні споруди у стилі українського бароко. У соборі були надбудовані зовнішні галереї, побудовано шість нових корпусів, фасади покрито штукатуркою. Так Софійський собор отримав новий вигляд.
![Корпуси Софійський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/starinnaya-arhitektura.jpg)
![Корпуси Софійський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/starinnaya-arhitektura.jpg)
Корпуси Софійського собору
Чудово вписалася у Софійський ансамбль і панораму Києва дзвіниця, побудована у 1706 – 1709 рр. Вона була триярусною, але через те, що з’явилися тріщини, верхні два яруси довелося розібрати. Замість них у 1744 – 1748 рр. український архітектор німецького походження Йоган-Ґоттфрід Шедель (1680 р. – 21 лютого 1752 р.) надбудував другий і третій поверхи, й тим самим йому вдалося зберегти стиль першого поверху. Четвертий ярус був побудований у 1851 – 1852 рр. за проектом київського архітектора Павла Спарро (1814 – 1887 рр.).
![Дзвіниця Софійський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/kolokolnya.jpg)
![Дзвіниця Софійський собор](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/kolokolnya.jpg)
Дзвіниця Софійського собору
Зараз висота дзвіниці становить 76 м разом із хрестом. Українські народні майстри прикрасили її художнім ліпленням з дивовижним орнаментом.
![Вид на Софійську площу](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sogiya-kievskaya.jpg)
![Вид на Софійську площу](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sogiya-kievskaya.jpg)
Вид на Софійську площу сьогодні
Брама Заборовського і будинок митрополита
Наприкінці ХVІІ ст. площа біля Софійського собору була оточена з одного боку дерев’яними стінами й баштами собору, а з другого – будівлями та городами. Кам’яна огорожа, побудована при митрополиті Заборовському, загалом повторювала межі, що займав софійський монастир у ХVІІ ст. Збереглися тільки невеликі ділянки огорожі обабіч дзвіниці та частково – по Стрілецькому провулку, по вулиці Стрілецькій та побудована в 1746 р. у західній частині огорожі Брама Заборовського. Брама розміщена з відступом від вузького Стрілецького провулка, тому перед нею утворився майданчик, який звужується від вулиці до воріт.
![Брама Заборовського](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/brama-zaborovskogo.jpg)
![Брама Заборовського](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/brama-zaborovskogo.jpg)
Брама Заборовського (ХVІІІ століття)
Архітектурне рішення брами збагачує увігнута лінія фасаду, уступи арок (їх було закладено пізніше), глибокі ніші для колон. Високий, прикрашений волютою та майстерним ліпленням фронтон, мальовничість світлотіней – все це надає багатого архітектурного вигляду воротам. Брама Заборовського, в архітектурі якої проявилася творча фантазія та майстерність зодчих, є цінною пам’яткою українського бароко.
![Хлібня Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/khlebnya.jpg)
![Хлібня Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/khlebnya.jpg)
Пам’ятка архітектури та містобудування – хлібня 1722 р.
До найкращих зразків цивільної архітектури ХVІІІ ст. належить будинок митрополита і Софійська бурса.
![Будинок митрополита 1722 р.](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/dom-mitropolita-1.jpg)
![Будинок митрополита 1722 р.](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/dom-mitropolita-1.jpg)
Будинок митрополита 1722 р.
У колишній бурсі тепер знаходиться музей літератури та мистецтва. Корпус із боку Володимирської вулиці та огорожа на Софійській площі (нині – площа Богдана Хмельницького) побудовані на початку ХІХ ст.
![Будинок митрополита](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/dom-mitropolita-2.jpg)
![Будинок митрополита](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/dom-mitropolita-2.jpg)
Верхня частина будинку митрополита
Вікопомна історія Софійського собору багата на видатні події в житті українського народу. У «Повісті минулих літ» записано:
«В літо 6545 (1037 р.) заложив Ярослав місто велике Київ, у цього ж міста суть Золоті Ворота; заложив же і церкву святої Софії, митрополію…»
![Ганок і вікна](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofievskiy-sobor-arhitektura.jpg)
![Ганок і вікна](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofievskiy-sobor-arhitektura.jpg)
За наступні століття ці стіни пережили багато випробувань, воєн, руйнувань, але Софійський собор вистояв
У 1934 р. комплекс споруд Софійського собору отримав статус Державного архітектурно-історичного заповідника та охороняється державою.
![Корпуси Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofiya-kievskaya-exkursiya.jpg)
![Корпуси Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofiya-kievskaya-exkursiya.jpg)
Комплекс господарських споруд Національного заповідника «Софія Київська»
Під час Другої світової війни гітлерівці розграбували Софійський собор і викрали 14 фресок ХІ ст., забрали дорогоцінне оздоблення і предмети культу.
![Собор святої Софії](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofijskiy-sobor.jpg)
![Собор святої Софії](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/sofijskiy-sobor.jpg)
Дзвони святого храму Божої Софії Київської були освячені Вселенським Патріархом Варфоломієм у 2008 р.
Повертаючи до життя зруйновані та розрабовані будівлі, українці змогли не тільки відновити втрачене, але й завдяки таланту архітекторів зробили місто ще кращим.
У 1990 році Софійський собор отримав статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО
Як видатна культурна цінність, Софійський собор у Києві – шедевр людського творчого генія та видатний приклад архітектурного ансамблю, є надбанням усього людства.
![Адміністративний корпус заповідника](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/adminkorpus-sofiya-kievskaya.jpg)
![Адміністративний корпус заповідника](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/adminkorpus-sofiya-kievskaya.jpg)
Національний заповідник «Софія Київська» Міністерства культури України
У «Софії Київській» постійно проводяться різноманітні виставки, а в центральній частині розміщено експозицію тіней – скульптур, які відображають стани та емоції людини.
![Виставка проект Тіні](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/exkursiya-sofiya-kievskaya.jpg)
![Виставка проект Тіні](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/exkursiya-sofiya-kievskaya.jpg)
Сучасна виставка на Софійському подвір’ї – проект «Тіні» досліджує причини страждань живого створіння, зокрема людини, та ілюзорності її світосприйняття
Сьогодні український Уряд і особисто Президент України приділяють особливу увагу збереженню безцінних пам’яток нашої історії та об’єктів культурної спадщини, докладаючи дієвих зусиль для їх реставрації. Попереду в усіх нас дуже багато роботи, та головне, що вона вже розпочата і ведеться.
![Реконструкція Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/velyka-restavratcia.jpg)
![Реконструкція Софійського собору](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/velyka-restavratcia.jpg)
У Національному заповіднику «Софія Київська» за програмою президента України ведеться велика реставрація
Незважаючи на те, що Національний заповідник «Софія Київська» знаходиться у середмісті шумного мегаполісу, як тільки ми потрапляємо на територію, то одразу опиняємося у царстві тиші. Шелестять листями вікові ясени, радують око дбайливо оформлені газони з величезними кущами троянд та іншими рідкісними рослинами, та тут одразу вся міська метушнеча залишається дуже, дуже далеко.
![Вікові ясени Софії Київської](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/vekovoy-yasen.jpg)
![Вікові ясени Софії Київської](https://vilneslovo.com/wp-content/uploads/2021/06/vekovoy-yasen.jpg)
Юна художниця пише пейзаж з віковим ясенем
Велич і надихаюча атмосфера цього унікального заповідника в усі часи приваблювала художників, літераторів і мрійників, які вміють тонко відчувати красу. У «Софії Київській» пропонуються різні екскурсії – на вибір, залежно від кількості відвідувачів та їхніх побажань. Якщо купити звичайну екскурсію без гіда по території, то вона не обмежена за часом, тому сюди можна приходити хоч на весь день.