Інструкція діє, впливу немає: про застосування поліграфа у Мін’юсті та ДКВС

Запровадження опитування із застосуванням поліграфа в системі органів юстиції України на практиці виявилося значно вужчим і менш впливовим, ніж це може здаватися з публічних заяв про «підвищення ефективності» та «запобігання корупції».

---

Як ідеться з офіційної відповіді Міністерства юстиції України, з якою наші читачі можуть ознайомитися нижче, застосування поліграфа не є загальною кадровою практикою, не впливає на прийняття рішень у сфері державної служби та фактично обмежується винятково Державною кримінально-виконавчою службою України.

Ба більше, чинне законодавство України прямо не передбачає використання поліграфічних досліджень під час призначення на посади державної служби чи вирішення інших питань проходження служби – ані в умовах мирного життя, ані під час воєнного стану. В самому Міністерстві юстиції у 2022–2025 роках такі дослідження взагалі не застосовувалися, а облік кадрових рішень із використанням поліграфа не ведеться.

У цьому контексті постає логічне питання: якщо поліграф не має юридично значущого впливу на кадрові рішення, не є обов’язковим і не фіксується як підстава для призначення чи відмови, то яку саме функцію він виконує в системі ДКВС і з якою реальною метою був запроваджений?

Нормативно-правова база

Отже, як повідомляє Міністерство юстиції України, з метою підвищення ефективності діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – ДКВС України), попередження та виявлення корупційних та інших правопорушень у сфері службової діяльності органів та установ ДКВС України, а також забезпечення об’єктивності під час прийняття кадрових рішень Міністерством юстиції України видано наказ від 29.10.2025 № 2938/5 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення опитування із застосуванням поліграфа в Державній кримінально-виконавчій службі України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.11.2025 за № 1596/45002 (далі – Інструкція).

Інструкцією визначено порядок проведення опитування осіб рядового і начальницького складу ДКВС України із застосуванням поліграфа для підготовки та прийняття кадрових рішень, добору кандидатів на службу до ДКВС України, проведення конкурсу для призначення на вакантну посаду, проведення атестування, забезпечення виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, задоволення клопотання особи про проведення опитування із застосуванням поліграфа, зокрема, у випадках виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, наданої службовою особою під час службового розслідування.

Слід звернути увагу на той факт, що Міністерством юстиції України не ведеться облік кількості осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, які призначені на посади, в тому числі за результатами проведення опитування із застосуванням поліграфічних досліджень.

Разом з тим, порядок призначення на посади державної служби визначено законами України «Про державну службу» та «Про правовий режим воєнного стану», якими не передбачено застосування поліграфічного дослідження при призначенні та розгляді інших питань проходження державної служби.

Інші працівники, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», призначаються відповідно до положень Кодексу законів про працю України та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», положення яких також не передбачають застосування поліграфічних досліджень.

У зв’язку із цим у 2022–2025 роках призначення на посади в апараті Міністерства юстиції України із застосуванням поліграфічних досліджень не здійснювалось.

Кадрова статистика: лише цифри

Водночас надається наявна в Мін’юсті інформація, що міститься у щоквартальних звітах про кількісний та якісний склад державних службовців, форма якого була затверджена наказами Національного агентства України з питань державної служби від 10.03.2021 № 45-21 та від 21.03.2023 № 40-23.

Кількість призначених державних службовців з початку року становила:

• станом на 31.12.2022 – в апараті Міністерства юстиції України – 259 осіб, у територіальних органах Мін’юсту – 1776 осіб;
• станом на 31.12.2023 – в апараті Міністерства юстиції України – 254 особи, у територіальних органах Мін’юсту – 2298 осіб;
• станом на 31.12.2024 – в апараті Міністерства юстиції України – 176 осіб, у територіальних органах Мін’юсту – 1820 осіб;
• станом на 31.10.2025 – в апараті Міністерства юстиції України – 256 осіб, у територіальних органах Мін’юсту – 1097 осіб.

За інформацією, наданою науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, за період 2022–2025 років із застосуванням поліграфічних досліджень призначено 959 осіб, з них в Міністерстві юстиції України – 0 осіб.

На забезпечення проведення поліграфічних досліджень у 2022–2025 роках у Міністерстві юстиції України бюджетні кошти не передбачались.

Навіщо цей механізм існує та кому він насправді потрібен

Аналіз наданої Міністерством юстиції України інформації дозволяє дійти однозначного висновку: поліграф у системі органів юстиції не є інструментом ухвалення рішень, а радше декларативним елементом внутрішніх процедур, позбавленим реального правового та управлінського впливу.

Формально поліграфічні опитування врегульовано окремою Інструкцією, та вони застосовуються у Державній кримінально-виконавчій службі України. Водночас результати таких опитувань не мають визначеного юридичного статусу, не інтегровані в законодавчі механізми державної служби та не є обов’язковими для прийняття кадрових рішень. Сам Мін’юст не використовує поліграф під час призначень, не фінансує ці процедури з бюджету та навіть не здійснює централізованого обліку їх наслідків.

За таких умов поліграф виглядає не як інструмент боротьби з корупцією чи підвищення кадрової якості, а як додатковий формальний фільтр, який не створює підстав ані для юридичної відповідальності, ані не дає вимірюваного результату. Це ставить під сумнів доцільність його запровадження саме в ДКВС і відкриває питання про справжні мотиви і практичну користь такого механізму в системі органів юстиції.