Не лише призов: Міноборони посилює боротьбу з фейками про мобілізацію

ВідОлексій Святогор
Поділитися:
Перегляди: 70

Крім суто організаційних аспектів мобілізації держава приділяє увагу також інформаційному виміру цього процесу, – окремо наголошено у відповіді Департаменту мобілізації Міністерства оборони України. У відомстві акцентують на виявленні деструктивних наративів, які підривають суспільну довіру до мобілізації, а також на протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим на розхитування ситуації всередині країни.

Як ідеться з листа, Міністерство оборони постійно аналізує такі інформаційні атаки та реагує на них у межах своїх повноважень. Ідеться про ті повідомлення, які свідомо спотворюють зміст мобілізаційного процесу, сіють паніку, провокують недовіру до державних інституцій або намагаються представити виконання громадянами свого обов’язку як щось незаконне чи свавільне. Саме такі вкиди, підкреслюється у відповіді, створюють додаткову напругу в суспільстві.

Відповідь Міноборони 1

Відповідь Міноборони 2

У відомстві фактично визнають, що інформаційний фронт давно став складовою ширшої безпекової боротьби. Якщо фізична оборона держави тримається на війську, то тил тримається на здатності суспільства не піддаватися маніпуляціям, не розганяти страхи та не перетворювати кожну складну тему на майданчик для ворожої пропаганди. Тому виявлення деструктивних наративів тут подається як елемент захисту держави в умовах війни.

Окремо у листі підкреслюється, що в Міноборони розглядають такі речі ще і крізь призму суспільної стабільності. Коли в публічному просторі навмисно розкручуються емоційні, викривлені меседжі або цілковито брехливі історії про мобілізацію, це б’є по репутації державних органів і працює проти самої країни, тому що посилює роздратування, взаємну підозру, хаос і відчуття безвиході. Саме тому у відомстві говорять про необхідність знімати напругу, а не підживлювати її.

Цей акцент важливий ще й тому, що мобілізація в умовах війни завжди є чутливою темою, яка легко стає мішенню для маніпуляторів. Одні намагаються дискредитувати саму ідею оборони, інші – окремі механізми її реалізації, а треті просто використовують суспільну втому як інструмент для розхитування держави. В такій ситуації протидія фейкам і відвертим інформаційним операціям стає не менш важливою, ніж забезпечення дотримання законності під час самої мобілізаційної процедури.

За оцінками редакції «ГОВОРИ!», взаємодія з Міністерством оборони України з питань мобілізаційної політики та інформаційної безпеки має системний характер. До профільних підрозділів регулярно надсилаються аналітичні матеріали та пропозиції, спрямовані як на вдосконалення нормативного регулювання, так і на протидію дезінформаційним впливам.

Частина цих напрацювань, з огляду на їх зміст і потенційне практичне застосування, не підлягає публічному розголошенню. Йдеться про ідеї та підходи, які можуть бути використані у роботі державних органів, а тому потребують обережності у висвітленні. Позиція журналістів «ГОВОРИ!» базується на тому, що в таких питаннях публічність має межі, і це нормальна практика в умовах війни.

Водночас сам факт діалогу між медійним середовищем і державними інституціями є показовим. Міністерство оборони реагує на звернення, розглядає пропозиції та надає зворотний зв’язок, що свідчить про відкритість до фахової дискусії – навіть у такій чутливій сфері, як мобілізація.

Отже, коли ми отримуємо від профільних структур позитивні оцінки своєї роботи, це розглядається не як привід для декларацій, а як індикатор того, що обраний напрям – робота з фактами, нормативно-правовою базою і викриттям маніпуляцій – є затребуваним.

Співпраця триває. І, схоже, попереду ще достатньо роботи – як у правовому полі, так і в інформаційному.

Схожі записи