Ліричний відступ від теми 3, в якому пояснюється: афіліацію іноді розуміють, буквально, як товариство колег

Ольга Кряжич. Як підняти свій «Хірш» і не робити помилок, які були вже зроблені до вас

 

З розмови в їдальні чеського інституту:

 

О, привіт, що нового?

 

Здається, я становлюся письменником.

 

Ми всі тут письменники, нам би Достоєвський позаздрив. – Втискається у розмову викладач французької з-за сусіднього столику, мама якого колись навчалася у Москві.

 

Ну та-а-ак, – кажу я, «Прєступлєніє» вже є, треба чекати «наказанія».

 

Ти скільки вже статей написала? питає мене дослідник з нашої наукової групи (прим. мається на увазі до подачі в рейтингові журнали).

 

Третю закінчую. – Спокійно кажу я.

 

З початку року?

 

Так.

 

Але ж ти повинна перед відсилкою до журналу надавати ці статті на перевірку керівнику нашої групи!

 

І яка це перевірка?

 

Нууу, наскільки стаття є науково грамотна.

 

Біолог щось розуміє в інформаційних технологіях, математиці чи ядерній фізиці?

 

…. Ну, я не знаю. Але він повинен зробити афіліацію під інститут.

 

??? Що ти маєш на увазі? В чому полягає афіліація?

 

Питання до знавців – яку відповідь я отримала?

 

Час на роздуми – одна хвилина.

 

Пік-пік-пік…

О, так – дописування співавторів, які, навіть, і про статтю не чули!

Отже, афіліювання.

 

Не треба:

 

  • перекладати самостійно з української на англійську назву навчального закладу та наукової установи та у зворотному порядку;
  • писати скорочено, частково скорочено, абревіатуру свого місця роботи;
  • до назви місця роботи, в одному рядку, дописувати свою посаду, факультет, кафедру – для цього можуть бути інші рядки. Якщо їх немає – то і не треба.

 

Для афіліації слід перейти на сайт вашої наукової установи чи навчального закладу і написати назву один в один з тим, як то зазначено на офіційному сайті.

 

І все!

 

Може виявитися, що система видасть у випадаючому списку декілька назв установи. Що робити у цьому випадку? Знов таки, обрати назву, яка точно співпадає з назвою установи на офіційному сайті.

 

У профілі Google Scholar висвічується такий напис «Немає підтвердженої електронної адреси». Без цього профіль є заповненим, але функціонально дещо ускладнюватиме пошук з прив’язкою до установи. Для цього слід мати адресу в домені edu.ua для університетів і gov.ua для наукових установ. Комерційні наукові та освітні установи, як правило, мають адресу в корпоративному домені. Інші адреси, у тому числі Gmail, не приймаються системою для підтвердження.

 

Як підтвердити? Ввести адресу у відповідну графу і натиснути «Підтвердити». Перейти в поштову скриньку і натиснути на посилання підтвердження у листі від системи.

 

Тепер стовідсотково все.

 

Ну, майже…

 

І не забудьте поставити відмітки і в Google Scholar і в ODCID, – зробити профіль доступним для вільного перегляду.

 

Як зазначалося вище, оформлення наведених профілів достатньо, щоб ідентифікувати початківця вченого або викладача. Але, слід зазначити, що без заповненого публікаціями профіля ефективність ідентифікації мінімальна. Тобто, все це лише вказує, що є особа, яка щось виконує у сфері досліджень, але ця особа, яка ще немає особистого наукового шляху.

 

Крім того, заповнений профіль ORCID дозволяє зв’язати інші профілі, наприклад, Scopus та Publons, де при першій публікації в журналі, що входить до однієї з цих баз, автоматично ідентифікується автор і створюється його профіль.