Київський океанаріум «Морська казка» було відкрито у грудні 2013 р. як живий музей унікальних експонатів, зібраних з морів і океанів усього світу.

 

---

 

Життя на нашій планеті зародилося з води, і перші її форми за мільйони років еволюції, дійшовши до наших днів, суттєво змінили свій первісний вигляд. Про існування деяких видів тварин, риб і молюсків ми могли навіть не здогадуватися, адже вони живуть у таких глибоких водах, куди навіть не дістають промені сонця. Спуститися туди, не маючи аквалангу та спеціального обладнання, неможливо.

 

А для того, щоб зробити недосяжне доступним, і було створено київський океанаріум, у якому кожен міг би познайомитися із цими живими істотами ближче. Тут можна потрапити у справжнє підводне царство й опинитися у казковому світі. Мабуть, тому київський океанаріум невипадково було названо «Морська казка».

 

 

Київський океанаріум складається з трьох великих галерей, у яких зібрано живі експозиції коралового комплексу, рідкісні види риб і медуз. Тут у відкритому басейні оселилися морські скати, мають свій просторий дім і акули, а в акваріумах зібрано величезну кількість дивовижних створінь неймовірної краси. А ще кожен з гостей може побачити, яке життя вирує на глибині – в підводному тунелі прямо над головою пропливають акули, соми та морські черепахи.

 

Кораловий комплекс

 

Корали являють собою колонії морських безхребетних багатоклітинних тварин, що мають назву кнідарії. Світ коралів відрізняється великим розмаїттям, а залежно від того, які види коралових поліпів утворюють колонії, вони поділяються на дві основні групи: класичні та гідроїдні.

 

 

Класичні складаються з класу коралових поліпів Anthozoa. А корали гідроїдні, або гідрокорали – вони мають твердий зовнішній скелет.

 

 

Корали із жорстким скелетом, яких у світі переважна більшість, своєю чергою, поділяються на багато різновидів – найчастіше це деревовидні, віялові та інші.

 

 

У теплих морях корали розростаються, утворюючи бар’єрні рифи й атоли.  А от київський океанаріум дивує нас живими коралами, що постійно рухаються й дихають.

 

 

Одні з них нагадують підводні квіти, інші – не схожі на жодну з істот, яких можна зустріти на суші.

 

 

Тунель

 

У переході можна опинитися під водою, від якої відділяє лише 9 см скла.

 

 

За ним – морські черепахи, рифові акули, соми, інші мешканці глибин.

 

 

Ідучи тунелем, ми немов потрапляємо на глибину безмежного океану, звідки можна бачити все, що відбувається під товщею води просто зараз.

 

Рідкісні види риб

 

Риба-хірург, або риба-єдиноріг (Acanthurus chirurgus) належить до родини хірургів. Завдовжки вона може сягати до 20 – 30 см. Риба має жовтувато-бурий колір і розмальована темними вертикальними смужками. Зона її поширення майже обмежується Антильським морем. Риба ця вважається небезпечною, оскільки рани, яких вона завдає хвостовими остями, дуже болючі та довго заліковуються.

 

 

Неон червоний (Paracheirodon axelrodi) – одні з найкрасивіших, улюблених і відомих акваріумних риб. Свого часу відкриття цього помітного виду справило справжню сенсацію в колах акваріумістів. Неон – риби дуже миролюбні. Вони невеликі за розміром – від 3 до 5 см.

 

 

Характерний окрас неону – червоне сяйво, що розливається по всій нижній частині тіла від голови до хвоста. Великі очі свідчать про те, що в місцях їхнього поширення завжди панує напівтемрява. Тому для утримання в домашніх умовах неоновим рибкам потрібен акваріум з густою рослинністю і темним дном.

 

Горгасія, або морський вугор – це риби, що живуть у норах на піщаному морському дні. Вони мають довге і кругле тіло, а селяться колоніями. Також їх називають морськими садами, тому що риби ведуть такий спосіб життя, коли переважну частину часу проводять у вертикальному положенні біля своїх нор, висунувши з них лише верхню частину тіла.

 

 

Їхні колонії нагадують зарослі живої трави, що сама собою може миттєво зникати й виростати знову. Особливість горгасій у тому, що в разі появи щонайменшої небезпеки риби швидко ховаються у пісок. Коли небезпека зникає, вони виходять назовні та «стоять», залишаючи хвіст у норі.

 

Мурени

 

Мурени – ці хижі риби живуть на дні, а селяться зазвичай у коралових рифах і скелястих ділянках.

 

 

У таких засідках мурени ховаються вдень, чатуючи на здобич, яка може пропливати чи проповзати поряд. А вночі вони особливо активні, адже виходять на полювання.

 

На відміну від інших риб, шкіра всіх мурен є гладкою та не має лусок. Вона часто забарвлена у яскраві кольори – наприклад, як у цієї леопардової мурени.

 

 

Фуґу

 

Риба фуґу являє собою різновид риб з родини скелезубових. Це одна з найбільш небезпечних риб світу, оскільки в її шкірі та внутрішніх органах міститься смертельна отрута – тетродотоксин. Втім, у разі правильного приготування, її можна вживати в їжу, тому в деяких країнах (наприклад, у Японії) страви з фуґу вважаються делікатесом. Але готувати їх дозволяється лише тим закладам харчування, що мають відповідні ліцензії, та де кухари пройшли спеціальний курс навчання з поводження з рибою фуґу.

 

 

Існує декілька різновидів цих риб. Виявляється, риба-собака – це теж фуґу.

 

 

Метелики, клоуни та їжаки

 

Риба-метелик, завдяки її миролюбності та красі теж є одним з фаворитів для акваріумістів.

 

 

Риба-клоун має яскравий окрас, який контрастує з підводною темрявою. Живуть риби-клоуни на мілководді прибережних зон, а селяться там, де є колонії актиній – в їхніх щупальцях риби переховуються від хижаків. Цікаво, що всі риби-клоуни народжуються однієї статі – вони є самцями, проте з часом частина з них стає самками. А потім вони утворюють пари, що зберігаються на все їхнє життя.

 

 

Риба-їжак, або риба-куля належить до родини скелезубоподібних. Вона має захисні шипи, котрі випускає у разі небезпеки – тоді риба роздувається та стає схожою на колючу кулю. Як і в риби фуґу, її внутрішні органи, а також і шипи містять отруту.

 

 

Скати

 

Скати складають окремий надряд хрящових риб. Існує понад 200 різних видів скатів – одні з них живуть лише у морській воді, інші є прісноводними. Вони мають пласке тіло та довгий вузький хвіст, що допомагає їм ховатися на дні, зариваючись у пісок або зливаючись із кам’янистими поверхнями.

 

 

Скати у відкритому акваріумі час від часу піднімаються на поверхню, й тоді здається, що вони намагаються вибратися на сушу. Насправді скати таким способом оновлюють свої запаси кисню, після чого знову спускаються під воду.

 

 

Звісно, описані види – це лише частина експозицій, у яких зібрано велику кількість інших видів риб.

 

Мушлі морських молюсків

 

Шляхетна волюта, гребінь Венери, червоновуста бурса, цикоріус гіллястий – ці та багато інших експонатів зібрано в колекції раковин. Тут є примірники, що в ширину сягають до 40 – 50 см.

 

 

Найпростіші – молюски, плечоногі та деякі ракоподібні мають захисний скелетний утвір, який закриває їхнє тіло. Неймовірно, але десь на великій глибині живуть власники таких «будиночків», що таким способом пересуваються дном океанів.

 

 

Крокодил

 

Крокодил, якого не варто дратувати. Він ще маленький. Загалом неагресивний і довольний життям: на березі для нього було розкладено куряче м’ясо.

 

 

На табличці було зазначено: «не дратуйте крокодила». Але щодо найменування виду в мене виникли сумніви, оскільки тварина більше схожа на каймана.

 

 

Медузи та членистоногі

 

Медузи, так само як і корали, являють собою підтип кнідарій, які є вільноплавними. Тіло медузи складається з шапки куполоподібної форми та щупальців, які допомагають їй плавати й полювати.

 

 

Морські креветки, ще один великий клас ракоподібних, нерідко живуть у сімбіозі з іншими тваринами. Їх тіло має зовнішній скелет і вкрито панциром. Деякі види креветок є прозорими, інші мають різні окраси.

 

 

Трилобіти (Trilobita) як клас морських членистоногих з’явилися на Землі на початку зародження життя – в еру кембрію. Наприкінці ордовика їх кількість різко скоротилася, та багато видів зникли назавжди. У період силуру й девону скорочення їх популяції продовжувалося. До середини пермського періоду всі вони вимерли.

 

Один з видів, який за своїм зовнішнім виглядом зараз найбільш наближений до них – це мечохвости, що належать до класу меростромових.

 

 

Можна сказати, це лише далекі нащадки трилобітів. Мечохвости сягають у довжину до 1 метра. У наші дні вони живуть лише на атлантичному узбережжі Північної Америки та навколо берегів Південно-Східної Азії. Але для деяких видів сьогодні домом став київський океанаріум, де за ними доглядають і створили всі умови для життя нехай і невеликої, але дуже цінної популяції.

 

Морський їжак належить до класу безхребетних типу голкошкірих. Усі вони мають вапняковий скелет. Ці тварини є одними з найдавніших форм життя на планеті, а з’явилися вони ще у допалеозойську еру – в ордовику.

 

 

Морська качечка – представник класу ракоподібних. Її невелике тіло, що становить у довжину до 5 см, покривають симетричні перламутрові вапняні пластини.

 

 

Звісно, про кожного мешканця цього живого музею можна розповідати окремо та дуже багато.

 

 

Однак завжди цікавіше буде побачити все на власні очі, відвідавши київський океанаріум. Тут можна не тільки збагатити свої знання, але й отримати велике естетичне задоволення, поринувши у казковий світ підводного життя.