ТОВ «Спеціальне тактичне спорядження» («СТС») – ще один вимір нахабства (документи)

Поділитися:
Перегляди: 478

Знову нам навернулося на очі сумнозвісне товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне тактичне спорядження» (російською мовою – «Специальное тактическое снаряжение», або ж інколи вживається абревіатура «СТС» (код 33442165), яке заснував дехто Юрій Старов.

 

 

Як ТОВ «СТС» потрапили до переліку стратегічно важливих підприємств?

 

Про ТОВ «СТС» ми вже неодноразово писали раніше. Останній наш матеріал стосувався участі згаданої контори в «ухилянських схемах» шляхом включення її до переліку стратегічних підприємств, які мають розраховувати на бронювання нужденних працівників від участі у бойових діях та мобілізації.

 

Отримавши «індульгенцію» від держави, «СТС» протягом декількох днів зарезервувало і забронювало чимало придатних для бойових дій молодиків на посади кравців і шевців з пошиття військового спорядження, виконавши отримане «соціальне замовлення», і геть не безкоштовно. Причому характерно, що гроші як зарплатню отримують не працівники, тяжко гаруючи за швацькими верстатами. Нужденні трудяги самі платять конторі за можливість працювати. Однак про особливості фінансових оборудок і стосунків між роботодавцем і працівниками ми поговоримо іншим разом.

 

Нині ж ми почали прискіпливо цікавитися: хто пролобіював включення ТОВ «СТС» до переліку стратегічних підприємств, робітники яких можуть принести державі та суспільству користь «за верстатом» на робочому місці?

 

«СТС» (та його засновник і фактичний керівник, Старов Юрій Дмитрович) за кожної нагоди не соромиться голосно вихвалятися, що здійснює пошиття військового спорядження різного типу для потреб армії, поліції, спецпризначенців і правоохоронців. Цим і пояснюється «модність» підприємства та його привабливість для держави. Якщо його діяльність буде припинено, то фронт (як військовий, так і антизлочинний) залишаться без матеріального спорядження. В такому разі ми будемо змушені долати ворогів і злочинців ледь не в постолах і кожухах. Саме тому всі користувачі спорядження «СТС» єдиним фронтом виступили за збереження потужностей та системної інтеграції «СТС» в економіку України, зберігши цінних виробничих кадрів.

 

Та що насправді? Минулого разу вдалося встановити, що МВС і гадки не має про існування «Спеціального тактичного спорядження», а так само – про його «цінні напрацювання» і продукцію.

 

Офіційні відповіді з Міноборони та СБ України

 

А ось і послідовна, свіжа інформація, яку ми з великим задоволенням (і жалем, що в Україні відкриті всі шляхи пройдисвітам) надаємо нашим читачам.

 

СТС лист Міноборони 1

СТС лист Міноборони 2

 

Цього разу Міністерство оборони України (в особі профільного Департаменту) зазначає, що не знає про «СТС» нічого. Останнє не належить до компетенції Міноборони. Чим займається – невідомо. Відтак можна висновувати, що від його існування або неіснування обороноздатність країни жодним чином не залежить. Тобто, всі солодкі казки про «наше підприємство обшиває та споряджає всю армію» – виглядають, м’яко кажучи, непевно та суперечливо, а точніше – відверто брехливо.

 

Лист Міноборони цінний також і тим, що у ньому дається роз’яснення, яким чином підприємства включаються до складу «стратегічно важливих». Для цього уповноваженому державному органу достатньо звернутися з відповідним клопотанням. Далі на підставі рішення спеціальної комісії (робочої групи) певній структурі (підприємству) буде надано такий статус.

 

Тримаємо у пам’яті: серед таких МВС і Міноборони немає. Хто ж ті загадкові «кришувателі», що проштовхнули «СТС» до складу стратегічно важливих? Можливо, СБУ?

 

Подивимось на відповідь СБУ.

 

Лист СБУ

 

Але останнє також «відморозилося» від стосунків та інтересу до «СТС» (останній абзац листа).

 

Тобто виявляється, що підприємство знаходиться в переліку стратегічно важливих. Але як воно туди потрапило – кінців не знайти. Всі профільні установи та поважні державні інституції не мають стосунку до контори. Хоча за логікою саме вони мали б свого часу висловитися на користь підприємства за галузевою ознакою. Так, виробники озброєнь, логічно, лобіювали би підприємства, які виробляють ракети, набої тощо. Медичні установи – лобіювали б лікарів і виробників медичних препаратів. Будівельні установи, які зводять укріплення – просили б за виробників бетону, сталі та відповідних працівників, і так далі…

 

Щодо «Спеціального тактичного спорядження» – жоден з користувачів такого спорядження доброго слова за контору не сказав, і навіть не знає про її існування. Проте до реєстру контора внесена, і вільно бронює ухилянтів і саботажників.

 

Наше розслідування цих загадкових пертурбацій триває. Найближчими днями ми дізнаємося ще багато дуже цікавого та пізнавального, що якнайкраще ілюструє стан та рівень корупції в Україні та гнилість окремих ланок державного управління. Такі прояви треба рішуче викорінювати на найвищому рівні, включаючи Офіс Президента України, РНБО, Кабмін і спеціалізовані правоохоронні органи.

Новини, Шахраї, аферисти, лохотрони