Виконавчий збір

Поняття виконавчий збір, порядок його стягнення та випадки, коли він не справляється, визначено статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року.

 


 

Відповідно до вищевказаної статті 27, виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

.

Виконавчий збір

 

Стягнення виконавчого збору

 

Слід зауважити, що стягнення виконавчого збору дозволяється здійснювати лише органами державної виконавчої служби в порядку, визначеному статі 27 Закону. Дія цієї норми не поширюється на діяльність приватних виконавців. Оскільки приватний виконавець, відповідно до статті 16 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” №1403-VIII від 02.06.2016 р. є суб’єктом незалежної професійної діяльності, то стягнення виконавчого збору не належить до його регламентованих законом  повноважень. А відтак і права його стягувати він не має відповідно до п. 5 частини 5 статті 27 Закону.

.

Процедура стягнення державним виконавцем виконавчого збору розпочинається з винесення ним постанови про відкриття виконавчого провадження. А якщо він не був вчасно стягнутий — окремою постановою про стягнення виконавчого збору.

 

Нова редакція Закону, по-перше, не містить строку для добровільного виконання боржником своїх зобов’язань. Тому боржника позбавлено права семиденного строку на добровільне виконання рішення за виконавчим документом без сплати виконавчого збору. По-друге,  на початку примусового виконання рішення відсутній окремо процесуальний документ у вигляді постанови про стягнення виконавчого збору, за яким цей збір стягувався раніше за  невчасне виконання боржником зобов’язань.

 

Так, абзац другий частини 5 статті 26 Закону зазначає, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 Закону. Із цим складно не погодитись, оскільки сама суть виконавчого провадження полягає у примусовому виконанні рішень. Тобто особа з певних причин добровільно це рішення не виконує, і надання їй семиденного строку для добровільного виконання є не зовсім логічним.

.

Закінчення виконавчого провадження

 

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону – у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

.

Винятком є закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого видано виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. У даному випадку відповідно до вимог частини 7 статті 27 Закону, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Повернення коштів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

.

Розмір суми виконавчого збору

 

Виконавчий збір за рішення майнового характеру стягується у відсотках. За рішення немайнового характеру (про поновлення на роботі; про вселення стягувача; про виселення боржника; про відібрання дитини та інші рішення) — у мінімальних розмірах заробітної плати, що визначено Законом України “Про Державний бюджет України” на дату примусового виконання рішення державним виконавцем та є окремо визначеним для боржників фізичних та юридичний осіб.

.

Так, відповідно до частини 2 ст. 27 Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

.

Відповідно до частини 3 вищезгаданої статті за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

 

У разі пред’явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частинні, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати на момент відкриття виконавчого провадження.

.

За зведеним виконавчим провадженням арешт на майно боржника накладається у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Виконавчий збір за зведеним виконавчим провадженням стягується окремо за кожним виконавчим провадженням, об’єднаним у зведене.

.

При наступних пред’явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. Про розмір стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

.

Підстави для повернення виконавчого збору

 

У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю, виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю, стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

.

Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

 

  • у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
  • у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
  • у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми;
  • у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

 

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині перші цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення.

.

Виконавчий збір не стягується:

 

  1. За виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.
  2. У разі виконання рішень Європейського суду з прав людини.
  3. Якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” № 4901-VI від 05.06.2012 (далі — Закон № 4901-VI).
  4. За виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону.
  5. У разі виконання рішення приватним виконавцем.
  6. За виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
  7. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

 

Чому в перелічених випадках виконавчий збір не стягується

 

У частині 5 статті 27 Закону досить зрозуміло перелічені випадки, коли виконавчий збір не стягується, але є необхідність у роз’ясненні окремих положень.

.

Так, виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбаченою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Закон України № 4901-VI. Відповідно до згаданого Закону держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

 

  • державний орган;
  • державне підприємство, установа та організація;
  • юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

.

Під примусовою реалізацією майна юридичних осіб розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи проводять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

.

Виконання судових рішень

 

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Виконання рішень суду здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. У разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень стягнення здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4901-VI. Так, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

.

Виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 4901-VI. Якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

.

Дія Закону № 4901-VI не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності.

 

Використані джерела:

 

  1. Закон України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19);
  2. Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” № 1403-VIII від 02.06.2016 р. (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19);
  3. Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” № 4901-VI від 05.06.2012 р. (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17);
  4. Нормативний помічник виконавця [текст] / практ.посібник — К.: “Центр учбової літератури”, 2017. – 320 с.;
  5. Науково-практичний коментар Закону України “Про виконавче провадження” [текст] / практ.посібник – К.: “Центр учбової літератури”, 2017. – 304 с.

 

 

Андрій Овчаров 

старший державний виконавець Кам’янсько-Дніпровського районного

відділу державної виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Запорізькій області