Кияни борються за збереження парку Гірка Крістера

Ботанічна пам’ятка природи – парк Гірка Крістера, що у Подільському районі столиці, вкотре опинився під загрозою знищення. Але місцеві мешканці продовжують захищати зелені насадження і добиватися справедливості в суді.

 


 

Історія парку та сумні реалії сьогодення

 

Цей унікальний парк має давню та цікаву історію. У далекому 1850 році німецький підприємець Вільгельм Ґотліб Крістер переїхав до Києва, де викупив землі на пустирі та за кілька років перетворив їх на квітучий сад із плодовими деревами. Він створив фірму, що забезпечувала саджанцями й насінням не тільки столицю, а й інші міста України. Одночасно на базі свого садівництва Крістер заснував школу, в якій ділився з киянами своїми знаннями та навчав вирощувати плодові дерева, овочі та квіти. Справу Крістера продовжували його сини, і тому за парком закріпилася назва, що походить від прізвища засновника.

 

Якби пан Крістер дожив до наших днів, то складно уявити, що б він сказав, побачивши те, на що варвари перетворили сади, які він так плекав і вкладав у них усі свої сили. Внаслідок активної розбудови Києва зелені насадження Києва продовжують танути просто на очах. Не оминула ця доля і зелені насадження навколо будинків №№ 47-А, 47-Б, 47-В по вул. Вишгородській. Впродовж останніх десяти років кількість дерев там скоротилися на дві третини. Замість одного яблуневого саду «виріс» житловий будинок № 45/2. А на місці другого тепер суцільний асфальт – там знаходиться автостоянка.

 

Наступним кроком може стати знищення дитячого майданчика і вирубка 300 дерев. Крім того, забудовник планує повністю вирізати акацієвий гай. Для цього він пішов на хитрощі: в документах великий гай на території, що перебуває в його оренді, з чиєїсь легкої руки перетворився на «дику поросль». І це – незважаючи на те, що акацієвий гай є частиною парку Гірка Крістера та повинен бути включений у його межі.

 

ТОВ «Будінвест КМ» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 446/8019 від 12.12.2019 р. «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0900 га на вулиці Вишгородській, 47-Ж у Подільському районі м. Києва від 14.08.2007 № 85-6-00341».

 

Більше дванадцять років місцеві мешканці продовжують захищати парк

 

Сьогодні, 24 вересня 2020 р. у господарському суді м. Києва проходило чергове засідання. На розгляд справи № 910/3359/20 прийшли мешканці вулиць Вишгородської, Западинської, Червонопільської та Осиповського, де розташований парк Гірка Крістера.

 

Боротьба за парк Гірка Крістера

 

– Ми вже понад дванадцять років продовжуємо відстоювати наш парк, – повідомили учасники зібрання, – тому і зараз намагаємося врятувати від знищення зелену зону Пріорки, де ростуть вікові дуби. Наші методи боротьби з протиправними діями забудовника мають виключно мирний і законний характер.

 

Як з’ясувалося, кінцевим забудовником є громадянин Російської Федерації. Незважаючи на наявні рекомендації не вести жодної господарської діяльності з громадянами держави-агресора на території Києва, представники забудовника намагаються обійти закон. При цьому, як зазначають місцеві мешканці, документи забудовника оформлені із грубими порушеннями цілої низки норм і правил щодо здійснення будівництва.

 

Для забудовників ця ділянка – лише зручна територія, на якій вони планують розпочати будівництво і звести чергову висотку. А для киян, які живуть поряд, це єдине місце, куди вони можуть вийти на прогулянку і відпочити на свіжому повітрі серед краси природи. Для багатьох із цих людей із парком Гірка Крістера пов’язано все життя від самого дитинства. Якщо цю територію буде віддано під забудову, то буде назавжди втрачено й унікальні зелені насадження. Адже нескладно здогадатися, створювати новий парк у плани забудовника не входить. Тому люди продовжують відвойовувати єдину зелену зону.

 

Наслідки будівництва – ззагроза екологічної катастрофи та руйнування сусідніх будинків

 

Ще однією болючою проблемою, що турбує людей, є реальна екологічна небезпека, яку може спричинити продовження будівництва.

 

Отже, територію, на якій планується зведення нового об’єкта, забудовник фактично захопив. Звісно, його менш за все цікавить той факт, що поряд знаходиться Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, раніше відомий як Інститут хлору. Це небезпечне виробництво, та у 30-метровій зоні навколо інституту будь-яка забудова під забороною.

 

Стоки від інституту, що потрапляють у землю, містять відходи хімічного виробництва, небезпечні для здоров’я і життя людей. Через це мешканці будинку № 47-Б свого часу навіть відмовилися від ідеї спорудження підвалів побутового призначення, щоб запобігти виходу на поверхню отруйних відходів хлору, що виробляє інститут.

 

І, звісно, рідко яке зведення багатоповерхівки обходиться без пошкодження сусідніх будинків. Так сталося і цього разу: коли було побудовано будинок № 45/2, то у фундаменті будинку 47-Б з’явилася тріщина. У забудовника ж на це була звична відповідь – мовляв, це «природна усадка». Але від таких пояснень нікому легше не стає.

 

З того часу минуло 14 років, і сусідні будинки так і стоять без капітальних ремонтів. Вони продовжують руйнуватися. Косметичні ремонти такі проблеми не усувають. Якщо ж поряд буде споруджено ще два будинки, як це планує спритний забудовник, то такі ж руйнування можуть статися ще у трьох будинках: №№ 47-А, 47-Б, 47-В.

 

У попередніх публікаціях журналісти «ГОВОРИ!» не раз наголошували на тому, що парки треба створювати, а не знищувати, тому ми завжди відкриті до співпраці й готові допомагати відстояти зелену зону Пріорки. Дерева не можуть говорити, але вони живі, та якщо забудовники вважають, що їх нікому захистити, то дуже помиляються.

 

Наполегливість киян, які захищають цю історичну місцевість і пам’ятку природи заслуговує на повагу, адже стільки років поспіль ці люди не здаються, бо вони люблять свій парк і хочуть зберегти його не тільки для себе, але і для молодих українців, яким тут жити.