Житомирщина – один із лідерів впровадження адміністративно-територіальної реформи. Зараз з 328 колишніх сільських, селищних та міських рад тут утворено 45 ОТГ, що об’єднали третину населення регіону, яке мешкає на половині площі всієї області. Тож Житомирщина по праву займає друге місце серед кращих регіонів по створенню та розвитку об’єднаних територіальних громад (станом на жовтень 2017).

 

---

 

Найбільша за територією ОТГ займає понад 2 тисячі квадратних кілометрів, а найбільша за кількістю об’єднала 36 тисяч мешканців.

 

 

Деякі з ОТГ вже мають неабиякий бюджет. Наприклад, в Ушомирський ОТГ власний доход на одного мешканця становить майже 4 тис гривен. Це найкращий показник для Житомирської області та шосте місце по країні. Новостворені громади отримують фінансову підтримку з держабюджету. Лише у поточному році на фінансування 33 проектів з Державного фонду регіонального розвитку було виділено майже 135 млн гривень. Субвенції на реалізацію 671 проектів у соціально-економічній галузі склали понад 115 млн грн.

 

Я вирішила на власні очі подивитись, як працюють ОТГ на Поліссі. У рамках туру, що його організував Харківський прес-клуб, журналісти з Донецької та Луганської областей відвідали Житомирщину та особисто поспілкувались з головами та мешканцями об’єднаних громад.

 

Житомирський ЦРМС – підтримка для новостворених ОТГ

 

Поїздка розпочалась зі знайомства з Житомирським центром розвитку місцевого самоврядування, пріоритетами якого є сприяння створенню ОТГ навколо центрів економічного росту та здійснення заходів щодо забезпечення процесу приєднання територіальних громад. Центр забезпечує методичну та організаційну допомогу об’єднаним громадам з питань підготовки проектів та стратегій розвитку, проводить навчальні тренінги, круглі столи, конференції для голів, старост та депутатів ОТГ. Багато заходів відбувається у формі виїзних консультацій до новостворених громад. Коло питань, підтримку в яких здійснює Центр розвитку, досить широке. Це міжмуніципальне співробітництво, енергоменеджмент, написання грантових проектів, стратегічне планування, управління фінансами, створення Центрів підтримки малого та середнього бізнесу, розвиток туризму, розбудова та функціонування ЦНАПів тощо.

 

 

 

Сергій Романович, експерт з децентралізації Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування, дивиться на ситуацію досить тверезо, та без «рожевих окулярів». За його словами, Житомир, як і інші міста обласного значення по всій Україні, випали з процесу об’єднання в громади, оскільки вони вже мають достатньо повноважень та необхідні бюджети для вирішення нагальних питань. Тож обласні центри зараз не зацікавлені приєднувати до себе території, в які потрібно додатково вкладати гроші, відновлювати та розвивати там інфраструктуру.

 

Які громади демонструють успішний розвиток

 

Також експерт відзначив, що деякі новостворені ОТГ витрачають гроші не на розвиток, а на «проїдання». За його словами, є громади, в яких близько половини власних надходжень йде на утримання апарату. Переважно, це ОТГ з кількістю населення 2 000-3 000 населення, що не є спроможними: не мають власних кадрів, інфраструктури та приміщень. Як правило, це громади, які об’єдналися навколо сіл, де переважають люди пенсійного віку, а працездатні виїхали до районних, обласних центрів, до Києва, або за кордон.

 

«Ми говоримо про те, що жодного розвитку в таких громадах не відбувається і не може бути. Тому рано чи пізно постане питання, яка їхня подальша доля. Можливо, буде доцільніше приєднатися до більш спроможних, до більш потужних ОТГ, в яких розвивається місцева економіка, в яких є кадри, інфраструктура, за рахунок чого можна розвиватись»,  – підкреслив Сергій Романович. «Зараз громади знаходяться на етапі становлення.

 

Хай пройде ще рік, тоді ми зможемо якісь робити прогнози. Але однозначно можу з впевненістю сказати, що ті громади, які об’єдналися навколо міст районного значення, навколо потужних селищ, вони демонструють успіх. Приблизно це 60-70%. Ми зараз не гонимось за кількістю, це вже пройдений етап. Ми гонимось за результатами, за показниками, за спроможністю, для того, щоб громади ставали все більш и більш потужними», – відзначив експерт.

 

Однією з найуспішніших громад Житомирщини є Високівська ОТГ. Її ми і відвідали перш за все.

 

 

Пріоритети Високівської ОТГ: гармонійний розвиток всіх населених пунктів

 

Високівська ОТГ була створена однією з перших на Житомирщині, у жовтні 2015 року. Її площа – майже 100 квадратних кілометрів. У п’яти населених пунктах, що об’єднались, мешкає 2500 мешканців. Перед об’єднанням сумарний бюджет всіх сіл, що входять до ОТГ, складав 1,3 млн грн., зараз – 13,3 млн грн. Отже за два роки він виріс удесятеро. В громаді реалізується 11 проектів за рахунок бюджетних коштів та 4 інвестиційних проекта.

 

Очолює Високівську ОТГ Микола Миколайович Бардук, який до обрання головою громади 15 років був  селищним головою.

 

 

 

 

«Ми були першими, але ні хвилини сумніву не було  чи об’єднуватись, чи ні, – розповідає Микола Бардук. – Не можу сказати, що ми до об’єднання сиділи та нічого не робили. Проводили газ по селах, освітлення, займались іншими питаннями. Але раніше брак ресурсів не дозволяв нам зробити ривка. У 2015 розі, завдяки децентралізації, ми встали з колін. До того за 15 років, коли я працював на посаді, кошти сільського бюджету з залученням коштів складали аж 30 тисяч гривень. Перший рік децентралізації – для нас це був шок. Ми підрахували, що громада завдяки об’єднанню отримала 9,1 млн коштів з трьох державних фондів. У першу чергу, це ДФРР – 4,6 млн грн. на термосанацію Високівської гімназії, в другу чергу, це Фонд соціально-економічного розвитку – 1,8 млн гривень і Фонд на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад, де ми отримали 2,8 млн грн.

 

Що ми на них зробили? Взагалі в нас пріоритети такі: якщо розвиток громади, то розвиток гармонійно всієї території, всіх п’яти населених пунктів, не тільки центру. У 2016 році, коли робили термосанацію Високівської гімназії, кошти були виділені на будівництво дороги в селі Городище – 1,5 кілометра , на будівництво дороги в селі Забріддя – 1,2 км,  будівництво доріг в селі Осники – десь кілометр, і в Щеніїві, найменшому нашому населеному пункті, зробили опалення сільського клубу та ремонт фасаду. В цьому році півмільйона гривень вложили у внутрішній ремонт ФАПів. Ми їх привели до ладу, щоб людям було нормально. Тобто в кожному населеному пункті люди побачили зміни», – відзначив голова Високівської ОТГ. 

 

Високівська гімназія

 

Високівська гімназія, до якої ми завітали разом з головою ОТГ  – гарний двоповерховий будинок, ошатний та дуже теплий.

 

 

 

За словами директорки  Лариси Бардук, тут навчаються 165 школярів з населених пунктів Високе та розташованої неподалік Осники.

 

«За часів децентралізації тут реалізовано проект «Реконструкція і санація будівель Високівської гімназії», – розповідає директорка. – Здійснено утеплення, замінено покрівлю, встановлено нову котельню на альтернативному опаленні – деревина замість газу. Вона забезпечує хороший температурний режим у закладі, а по коштам – економніше у 5 разів. Сьогодні за добу спалюється приблизно 1 кубометр дров, а до цього спалювалось 300 кубів газу. Котельня побудована з перспективою на опалення дитячого садочка, що буде поруч. А ось від обігріву шкільної їдальні ми відмовились, бо забагато тепла втрачається на транспортуванні. Замість того там встановлено 2 теплові насоси».

 

 

 

«Зараз ми працюємо над створенням культурно-освітніх просторів в наших селах,  – додає Микола Бардук.  –  В Забрідді вже створено: клуб, дитячий садочок та школа розміщені на одній території, опалюються з однієї котельні, що дає економію енергоресурсів.

 

По Високому ми попали в державну програму по будівництву спортивних майданчиків зі штучним покриттям. Громада готова співфінансувати 50:50 разом  з держбюджетом, щоб створити в селі сучасну дитячій майданчик.

 

Зараз ми подали проект до ДФРР, щоб в нас всі 5 населенних пунктів освітлювались, – вз захопленням продовжує Микола Миколайович. – Тут ви бачите старі світильники, а в Забрідді зараз йде демонтаж і будуть встановлені світлодіоди. Це не дань моді, а твереза економія енергоресурсів. Якщо до цього на освітлення населених пунктів витрачалось 12-15 тисяч грн. на місяць в зимові місяці, то зараз ми будемо платити в 2,3 рази менше, і отримаємо в два рази якісніше освітлення», – розповідає голова Високівської ОТГ.

 

Економія ресурсів – це одна з «фішок» Миколи Бардука

 

І заощаджує очолювана ним громада не лише на використанні альтернативного палива або на впровадженні новітніх технологій освітлення, але й на зарплатах апарату сільради.

 

 

 

«Якщо дехто ще шукає місце під сонцем, я вважаю, ми його вже знайшли, – впевнено промовляє голова Високівської ОТГ. – Головне – ефективно розпоряджатися ресурсами, яки в тебе є, витрачати кошти не на заробітну плату апарату, а на розвиток. Ви бачите, що в нас не працює 30-40 чоловік, а лише 11. І вони повністю забезпечують функціонування громади. Кожен з них має як мінімум 2-3 посади, отримуючи за це доплати».

 

До речі, найменша зарплатня у фахівця, що працює в апараті сільської ради, становить 6000 гривень, що є досить гарним показником для сільської місцевості.

 

Не дивлячись на поважний вік, Микола Миколайович Бардук зосередився не лише на традиційних напрямках покращення якості життя – будівництві доріг, освітленні, облаштуванні шкіл та дитячих садочків. Він охоче впроваджує новітні технології, що можуть підвищити якість життя мешканців Високівської ОТГ.

 

«Один з мікропроектів, що ми зараз реалізуємо, вартістю 50 тисяч гривень – досить цікавий на мою думку і корисний для жителів громади, – розповідає голова Микола Бардук. –  Це створення он-лайн консультативних пунктів для зв’язку жителів громади з безоплатною вторинною правовою допомогою та поліцейськими. На 90% він вже реалізований. Через кілька тижнів мають приїхати представники уряду Нідерландів, які фінансують цей проект, і ми його відкриємо. Тож жителі громади зможуть швидко отримувати консультацію з правових питань, або з питань безпеки. Жителів поінформували про це через листівки, вказали там контактні телефони.

 

Ще один, дуже цікавий проект, впроваджує громадська організація «Паритет». Вона співпрацює з представниками громади, активними жителями, які працюють над  баченням майбутнього розвитку громади».

 

Підприємства, що забезпечують розвиток громади

 

Звісно ж, побачивши неабиякі здобутки Високівської ОТГ та зміни на краще, що відбулися лише за 2 роки від створення громади, в нас виникли питання про те, за рахунок яких коштів, крім участі у проектах розвитку, все це відбувається.

 

«Ми є самодостатні, в нас нормальна фінансова ситуація, – відповідає Микола Бардук. – Взагалі на території ОТГ є 4 «кита», на яких вона тримається: два потужних сільгосппідприємства, які обробляють половину Черніхівського району і ще землі в сусідніх районах, але зареєстровані в нашій громаді. Нам приємно з ними працювати, бо зарплата легальна, тож мільйоні відрахування йдуть до сільського бюджету. Ми з ними уклали  партнерські угоди: на кожен гектар землі вони сплачують кошти на соціально-економічний розвиток території. Від одного з них ми вже отримали близько 140 тисяч гривень, і біля 100 тис гривень  – від іншого.

 

Також на нашій території працюють 2 каменедобувні підприємства. На одне з цих кар’єрів, що динамічно розвивається, ми покладаємо великі надії, і пов’язуємо з ним розвиток громади. Там  планують будувати переробний завод, отже будуть створені нові робочі місця».

 

 

 

На підприємстві ВМВС граніт, що займається видобутком лабрадориту, нас зустрічає Іван Володимирович Дударенко, начальник кар’єру.

 

«Лабрадорит – це вулканічна порода, один з різновидів граніту. Той, що ми видобуваємо на цьому родовищі, відрізняється яскравими синіми вкраплення на чорному фоні, – пояснює Іван Володимирович. – Ми працюємо лише півтора року, але за обсягами (100 кубів на місяць) вже випереджаємо деякі підприємства з багатолітнім стажем. На кар’єрі зайнято 40 робітників. Середня зарплата становить 6 тисяч гривень. Зараз займаємось розробкою родовища. Запасів, що безпосередньо тут, вистачить на 25-35 років, але є ще й інші ділянки. Працюємо за новітньою технологією, в Україні є лише 2 кар’єра, де впроваджено цей метод. Ми не використовуємо вибухівку, каміння вирізається спеціальним канатом. Використовується лабрадорит переважно у будівельній галузі. Постачаємо його майже по всьому світу: до Словенії, Італії, Туреччини, Єгипту. Багато йде до Китаю та Індії – там розташовані найбільші виробничі потужності».

 

Все залежить не від зовнішніх факторів, а від діяльності людей

 

Як зазначив сам голова Високівської ОТГ, він за останні два роки ще не був у відпустці:

 

«Намагаюсь якомога більше зробити. Одне вдалося, а зараз ось це, потім інше. З’явився якийсь азарт, – ділиться Микола Бардук. – Ми зрозуміли: якщо працюєш на перспективу, маєш документацію, подаєш проекти, стукаєш у двері, то їх відчиняють».

 

Дивлячись на те, що було зроблено у Високівській ОТГ лише за два роки, я згадала слова Генрі Бокля:

 

«Вдавнину найбагатшими країнами були ті, природа яких найбільш щедра. А нині найбагатші країни – ті, в яких людина найбільш діяльна».

 

 

Саме це – активна діяльність об’єднанних громад, їх мешканців, депутатів та голів, і стане запорукою успіху територіально-адміністративної реформи в Україні.