Як врегулювати порядок доступу до володіння осіб у надзвичайних ситуаціях

На продовження теми про те, на які нові напрями роботи варто звернути увагу законодавцеві в особі новообраної Верховної Ради України, слід окремо зупинитися ще на одній проблемі. На світлині – бойлерна (теплопункт), у якій здійснюється нагрівання та розведення гарячої води для довколишніх будинків, а на її фоні – напіврозібраний гараж (а ще далі – другий гараж, перенесений за допомогою підйомного крану).

 

 

Так, якось несподівано стався прорив траси гарячого водопостачання. Воду було відключено, а для ремонтування місця прориву задіяно будівельну техніку. Прорив траси водопостачання стався якраз під гаражами, котрі, як кажуть місцеві, стоять там вже понад двадцять років.

 

Отже, співробітники комунальних служб і працівники ремонтної бригади стали шукати власників гаражів, щоб ті прибрали свої авто й забрали інші речі, що зберігаються там, адже треба було терміново узгодити розриття, проте це виявилося не просто складно, а і практично неможливо.

 

Як вдалося встановити, власник першого гаража перебуває у місцях позбавлення волі, власник другого – помер, і його родичі, до того ж, у теперішній час судяться за спадщину, і проблеми відсутності води в мешканців прилеглих до гаража будинків їх турбують найменше за все.

 

Трапляються й інші обставини: хтось поїхав на відпочинок або на дачу, і йому теж байдуже, чи є вдома гаряча вода. І це – звичайні життєві й побутові обставини, яких може бути ще багато, і всі їх неможливо передбачити.

 

Отже, близько двох тижнів робітники не могли приступити до ліквідації протікання, оскільки право приватної власності гарантоване кожному й захищається законодавством. Приватна власність недоторканна – навіть для таких випадків, про які зараз ідеться. Тому ніхто не бажає брати на себе відповідальність. Мікрорайон стояв без гарячої води, а самі гаражі та майно, що зберігається у них (автомобілі, інструменти, інші речі, навіть мотлох) опинилися під ризиком того, що у випадку розмивання водою ґрунту могли просто провалитися під воду (разом із тротуаром і випадковими перехожими).

 

Тільки за два тижні було розпочато ремонтні роботи: працівники комунальних служб почали зносити гаражі, перемістили їх на безпечну відстань, і тільки тоді змогли розрити місце пошкодження траси водопостачання.

 

Причиною описаної ситуації стала відсутність в українському законодавстві норм, у яких містилися б відповідні приписи щодо порядку дій у подібних випадках. Скажімо, є підозра стосовно того, що в якійсь квартирі перебуває померла чи тяжко травмована людина, якій потрібна термінова допомога – навіть тоді ніхто не квапитиметься проникати ззовні до чужого помешкання. Або, наприклад, коли особа, що страждає на психічний розлад, у своїй квартирі забрала та утримує зо три десятки собак, або вона їх там покинула й сама кудись поїхала, або вони її згризли (закономірний розвиток подій) і виють від голоду – все одно, “права людини, ми не маємо права”.

 

Коли в якійсь квартирі за відсутності господарів стався прорив води, то, незважаючи на це, комунальні служби можуть обмежитися відключенням водопостачання для всього будинку. Так триватиме весь час, допоки всі чекатимуть на повернення власників, і ані ЖЕК або керуюча компанія, ані поліція, ані чорт лисий не сунуться проти “священного” (еге ж, в Україні) права власності (бо “а раптом потім скарги будуть, а ми там чого зламаємо або втратимо”). Всі інші громадяни в таких випадках залишатимуться заручниками чужих проблем, от і все.

 

Для розв’язання такої проблеми достатньо всього лише докласти мінімальних зусиль і розробити невеликий за обсягом законопроект. У ньому має бути коротко й чітко викладено алгоритм дій і рішень уповноважених осіб щодо підстав і порядку доступу на територію володіння осіб на випадок подібних надзвичайних ситуацій.


.

Підпишіться та читайте більше на нашому каналі в Telegram

.
.