Юрій Шеляженко
У селян, які обирають місцеві ради, за рішеннями тих же рад свавільно крадуть землю – все вирішується за хабарі сільському голові.
Багаті люди люблять спокій і затишок
У місті з його метушнею цього спокою та затишку не знайдеш, треба відпочивати на дачі. А землю під дачу чи, припустимо, гольф-клуб можна отримати тільки від сільської ради, обраної небагатими селянами.
На якій підставі сільрада видасть землю приїзжому, коли й для своїх людей її часто не вистачає? По-чесному багатій мав би вкладати величезні кошти у соціальну сферу та розвиток інфраструктури села, аби стати “своїм” для майбутніх сусідів. Проте на практиці він відчиняє ногою двері кабінета сільського голови, дає мізерний хабар-подачку і “вирішує” свої питання.
Земля села належить людям, громаді. Забравши землю корупційним шляхом, олігархи просто крадуть її у селян, вступаючи у злочинну змову із корумпованим сільським головою. Природньо, що законним шляхом це зробити не можна. Адже злочин треба ховати від депутатів сільської ради, серед яких є чесні люди, що можуть виступити проти махінацій. От і доводиться сільському голові піднімати старі рішення сільради, дописувати в них корупційні оборудки, а потім потихеньку оформлювати передачу землі своєму “спонсору” на підставі фальшивого, підробленого рішення сільської ради. Тільки якщо хтось доб’ється допуску в архів, що саме по собі непросто, злочин може відкритися.
Село Гавронщина. Макарівський район Київської області
Це загальна схема, знайома діячам сільського самоврядування, мабуть, по всій Україні. Цікаве в цій розповіді попереду. Перейдемо від загального до конкретики і візьмемо для прикладу конкретне село Гавронщина Макарівського району Київської області. Хай читач сам судить за викладеними нижче фактами, чи була задіяна в даному випадку ця злочинна схема.
Зоя М’якшило, яка в свій час боролася з “витівками” посадових осіб Гавронщинської сільської ради, шляхом правової допомоги отримала копію “рішень” 15 сесії Гавронщинської сільської ради IV скликання №№ 169, 170 від 6 січня 2005 року. Про ці “рішення” щодо роздачі землі чужакам в селі ходять легенди. Люди розповідають, буцімто “головиха” якось обмовилась про їх існування, а депутати заперечують, зазначаючи, що таких рішень на засіданні не приймалося.
Виявилося, що згідно легендарним “рішенням” сільрада нібито в один день дала дозвіл на розробку проекту землеустрою. А за хвилину вже розглянула цей проект землеустрою і виділила в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю “Нові технології” більш ніж 10 гектар за рахунок земель запасу Гавронщинської сільської ради. До того ж, “рішення”, датовані 2005 роком, завірені печаткою сільради, виданою у 2008 році. Рідко коли ознаки можливої фальсифікації бувають настільки очевидними. Однак, коли було подано заяву про злочин… правоохоронні органи відреагували банальною відпискою!
Докази скоєння злочину було направлено до Генеральної прокуратури України
Зоя М’якшило звернулася по підтримку до депутата Макарівської районної ради Михайла Головченка. Той, в свою чергу, знаючи про застосування можливої “кругової поруки” в місцевих правоохоронних органах, без “кришування” яких “головиха” не могла б “хазяйнувати” в селі десятки років, направив докази злочину Анатолію Гриценку, народному депутату України, голові Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Анатолій Степанович негайно звернувся до Генерального прокурора України Олександра Медведька з проханням захистити інтереси сільської громади.
Подейкують, що мільйонери з прокуратури Макарівського району Київської області заплющують очі на “земельний дерибан” в селах, бо особисто мають з того зиск. Дехто навіть суддею бути рветься — щоб, як той львівський спритник, йому “засівали”, а він роздавав землицю направо й наліво, та й собі б жменьку загріб, щоб кинути при нагоді на кришку труни при похоронах чесного імені вітчизняної Феміди.
Так це чи не так, але звернення народного депутата України потрапило на розгляд старшому помічнику прокурора Макарівського району Т.І. Козаку.
Не зізнається – значить, не злочинець
Т.І. Козак 3 квітня 2009 року пише у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи:
“З пояснень голови Гавронщинської сільської ради Українець Н.П. слідує, що про обставини прийняття 15 сесією Гавронщинської сільської ради IV скликання рішення № 169 від 6.01.2005 року (…) та рішення № 170 (…) в зв’язку із плином значного проміжку часу вона нічого повідомити не може.
Обставин розгляду вказаних питань на сесії Гавронщинської сільської ради не пам’ятає. Вказане рішення, як і всі рішення сесії, приймалося депутатами колегіально (…) У січні 2008 року у Гавронщинській сільській раді в зв’язку із зносом була замінена печатка сільської ради. В новій печатці, на відміну від знищеної, мається ідентифікаційний код. В 2008 році сільська рада передавала до районного архіву всю документацію, в тому числі протоколи та рішення сесій за період 2003-2007 років.
При формуванні документації, що передавалась до архіву, голова Гавронщинської сільської ради Українець Н.П. завіряла протоколи та рішення сесій печаткою нового зразка, де вона не була проставлена (…) Українець Н.П. не виключає, що можливо і на протоколах та рішеннях №№ 169, 170 (…) при здачі їх до архіву вона ставила печатку, виготовлену в 2008 році, але стверджує, що ніяких протоколів та рішень сільської ради ніколи не підробляла”.
У пані Українець раптом відшибло пам’ять, коли її “спіймали на гарячому”
Що це за диво – завіряти документ печаткою через три роки після того, як він був складений?! Але даремно вона сподівається, що громада повірить новій “невинній” версії. Бо є в селі люди, які пам’ятають обставини знаменного засідання.
– Побачивши копії документів з архіву, я була шокована такою кількістю землі, яку хочуть передати товариству з обмеженою відповідальністю. Я була на тому засіданні. Нічого подібного на сесії не розглядалося і тим більше не приймалося, – тверить депутат Гавронщинської сільської ради IV скликання Ольга Мельник, – Не може бути такого, щоб на одному засіданні приймалося рішення про виділення землі і тут же була затверджена документація!
Потрібен час, аби розробити документацію, підписати у відповідних інстанціях. Жодного разу за весь час, поки я була депутатом, не вирішувалося таке питання в один день. І на цьому “рішенні”, нібито прийнятому в 2005 році, ще й стоїть печатка з ідентифікаційним кодом, яка з’явилася у сільраді тільки в 2008 році, а до того була печатка без ідентифікаційного коду.
Світлана Кузнєцова, депутат Гавронщинської сільської ради IV скликання, теж заявляє: подібних рішень на засіданні 6 січня 2005 року не було.
Кулуарні засідання сільради
Також, за словами пані Мельник, сільський голова схильна проводити сесії сільради кулуарно, щоб люди не дізналися про оборудки з землею:
– На засіданнях сільської ради присутні тільки депутати і запрошені. Щоб засідати в присутності громади – такого не було. На передостанній сесії виставили міліцію в дверях, щоб громаду не пускати!
Федір Зименко, ще один з депутатів Гавронщинської сільської ради IV скликання, не знайшов вільної хвилинки, щоб повідомити про відомі йому факти щодо нововиявлених рішень №169 та №170 на засіданні 6 січня 2005 року.
Втім, все таємне рано чи пізно стає явним. Винесена 03.04.09 року постанова районної прокуратури про відмову у відкритті кримінальної справи щодо Українець Н.П. старшого помічника Макарівської районної прокуратури Козака Т.І., яка написана, як твір на тему ст. 6 п. 2 КПК України (за відсутністю в діянні складу злочину), була скасована 21.04.2009 року старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області паном Фостусом. Згідно його постанови, прокуратурі Макарівського району слід опитати не тільки сільського голову, але й депутатів сільської ради та Зою М’якшило, яка добула докази фальсифікації.
Але з причин, про які читач може здогадатися сам, ця постанова потрапила до того ж самого «письменника» – старшого помічника прокурора Козака Т.І.
Перевірка триває
Громада села Гавронщина чекає на результат. Чи буде це новий “твір мистецтва відписки”? Або нарешті з’явиться законно обгрунтований процесуальний документ щодо протиправних дій громадянки Українець? “Про подальший перебіг подій будемо інформувати громадян всієї України через засоби масової інформації та мережу Інтернет” – заявляють про свою позицію громадяни села Гавронщина і депутат Макарівської районної ради Михайло Головченко.
У грудні 2008 року жителі Гавронщини на зборах в сільському будинку культури висловили недовіру сільському голові. Громадянська активність дала перші плоди вже на початку 2009 року. До двадцяти селян нарешті отримали свої земельні паї, які й не сподівалися повернути. Нова інформація, віднайдена Зоєю М’якшило, вказує на джерело корупції у сільській владі, від якого треба очиститись.
Якщо правоохоронні органи проявлять принциповість і професіоналізм, сільська громада має шанси повернути землю та спокій, а також значну частину вкрадених у громади земельних ресурсів. І не останню роль в цьому зіграло вчасне звернення до Генпрокуратури від Анатолія Гриценка – тепер в селі політика часто пригадують теплим словом.