Відповідно до принципів, закріплених у Європейській конвенції про захист домашніх тварин, гуманна евтаназія є складовою законодавчих та (або) адміністративних заходів щодо регулювання чисельності безпритульних тварин.
Позиція Міжнародної коаліції зоозахисних організацій стосовно евтаназії тварин-компаньонів
Тема гуманного ставлення до братів наших менших не є новою для нашої країни. Тим більше, це питання вже давно і всебічно вивчено у провідних країнах світу. У 1987 р. у Стразбурзі було ухвалено Європейську конвенцію про захист домашніх тварин, яку підписали 25 країн-членів Ради Європи, в тому числі Україна.
Один з основних постулатів Конвенції проголошує:
“Коли суспільство вважає, що кількість безпритульних тварин становить для нього проблему, воно вживає законодавчих та (або) адміністративних заходів, які є необхідними для зменшення їх кількості способом, який не завдає болю, страждань або мучіння, яких можна уникнути.
Незалежно від того, чи будуть ці тварини піддані умертвінню, чи будуть утримуватися у притулках, це повинно здійснюватися відповідно до принципів, які викладено в цій Конвенції”.
Існує й Міжнародна коаліція поводження з тваринами-компаньонами (ICAM), що складається з таких авторитетних і впливових міжнародних зоозахисних організацій:
- WSPA – World Society for the Protection of Animals;
- HSI – Humane Society International;
- IFAW – International Fund for Animal Welfare;
- RSPCA for all creations great & small;
- WSAVA – Global Veterinary Comunity;
- GARC – Global Alliance for rabies control.
Настанови ІСАМ щодо підстав і умов, коли застосовується евтаназія тварин
Міжнародною коаліцією було розроблено настанови щодо регулювання чисельності тварин-компаньонів. Серед іншого, в документі вказано, що гуманна евтаназія тварин може бути благом не тільки у випадках, коли тварина є безнадійно хворою, але й випадках, коли людина не може забезпечити для тварини належних умов життя.
Трапляються й обставини, за яких є необхідним приспати велику кількість тварин – наприклад, якщо їх неможна випустити на волю або неможливо знайти для них нових власників, а так само, коли існує небезпека того, що притулок буде переповнений, внаслідок чого погіршиться стан тварин, які там утримуються.
Одночасно у настановах ІСАМ зазначено, що у разі, коли обставини складаються так, що навіть мінімальні потреби тварини неможливо забезпечити, слід розглянути питання про її евтаназію. При цьому йдеться не лише про тварин, які живуть на вулиці та піддаються різноманітним небезпекам у світі, що не призначений для безнаглядного існування собак.
Стосовно тварин, які утримуються у притулках, члени Коаліції також вважають, що великі мегаполіси не підходять для подібної програми – мається на увазі програма ВСП (вилов – стерилізація – повернення). Випускати тварину туди, де існує висока небезпека того, що вона потрапить під колеса авто не є піклуванням про благополуччя тварини.
До таких країн належить і Україна, оскільки у нас на законодавчому рівні закріплено персональну відповідальність власника за домашню тварину на відміну, наприклад, від таких країн, як Індія чи Бангладеш.
На вулицях міст собаки страждають від спеки, холоду, голоду і спраги, різноманітних травм і хвороб, а також відсутності належної ветеринарної допомоги.
Тварини, які протягом тривалого часу утримуються у притулках, страждають від браку уваги, спілкування та обмеження життєвого простору. Все це тягне за собою виникнення психологічних проблем. І чим більше часу минає, тим дедалі складніше приручити тварину, щоб вона стала домашньою. Зрештою, прилаштувати таку собаку новим власникам стає вкрай складно. З цього моменту утримання у притулку перетворюється на тортури для тварини.
Метод безповоротного вилову тварин, або ВПГ: вилов – притулок – господар
У країнах Європейського союзу, США, Канаді, Австралії, Японії та Ізраїлі для регулювання чисельності безпритульних тварин застосовується метод ВПГ (вилов – притулок – господар). При цьому на законодавчому рівні встановлено терміни утримання тварин у муніципальних притулках:
- Велика Британія – 7 діб;
- Бельгія – 14 діб;
- Франція – 8 діб;
- Нідерланди – 14 діб;
- Данія – 14 діб;
- Ірландія – 5 діб;
- Словенія – 30 діб;
- Мальта – 7 діб;
- Румунія – 14 діб;
- Литва – 3-10 діб;
- Угорщина – 14 діб;
- Чехія – 14 діб;
- Естонія – 14 діб;
- Норвегія – 14 діб;
- Фінляндія – 15 діб;
- Швеція – 7 діб;
- США – 3-10 діб;
- Австралія – 14 діб.
Якщо після сплинення цього терміну власник не забере свою тварину, а нового господаря не буде знайдено, або тварину не заберуть з муніципального до громадського притулку, то воно підлягає умертвінню.
Керівництво ІСАМ докладно описує приклади алгоритмів для прийняття рішення про евтаназію тварини, а також методологію створення цих алгоритмів для кожної окремо взятої країни, міста й організації. Описано також і різні приклади з досвіду окремих країн і результати роботи за принципами, що описано у даній настанові.
Прийняття рішення про застосування гуманної евтаназії тварини – це дуже складний, але іноді – єдиний спосіб припинити її страждання. Це підтверджують висновки провідних міжнародних зоозахисних організацій.