Ліричний відступ від теми 2, в якому пояснюється: а як у «них»?

Що є робота вченого? Робочий день + скопусизація наукового надбання.

Почнемо з робочого дня на прикладі чеського інституту, де я проходила стажування.

Чеське Будійовице, грудень 2018 р. Фото автора

З 9:00 до 14:00 на роботі треба бути обов’язково. В цей період вирішуються всі адміністративні і господарські  питання. Робочий день, як і всюди – 8 годин, але його можна планувати самостійно. Інститутські корпуси (їх декілька) відкриті з 7-ї ранку до 19-ї вечора, тобто 12 годин на добу. Після 19-ї вечора присутніх попросять на вихід і корпуси зачиняють до ранку. Невідпрацьований час одного дня можна відпрацювати на наступний день. Проте, будь-яку відсутність з 9:00 до 14:00  слід обґрунтувати (наприклад, у разі поганого самопочуття слід попередити керівника групи чи відділу).

Планувати свій день самостійно відносно просто. Наприклад, зараз в першій половині дня я працюю над статтею, у другій половині – розбираюся з деталями поставленого завдання та виписую план спостереження, щоб отримати всі необхідні мені для моделювання показники, знайомлюся з роботою лабораторії. На наступному тижні вже проводитиму деякі спостереження та оброблятиму їх. Ще бувають наради і ділові зустрічі робочих груп. У напружені дні таке може зайняти до 80% робочого часу. Але це іноді.

Як правило, повідомлення про зустрічі та наради розсилаються заздалегідь, за 1-2 дні а то і більше. Це дає змогу заздалегідь підготуватися. Як правило, на кожному такому діловому збіговиську представляються повідомлення, презентації та міні-доповіді, ставляться конкретні задачі і питання, призначаються відповідальні та терміни виконання.

Не сказати, що все сухо і серйозно. Наприклад, наше спілкування англійською в групі іноді стає приводом для сміху, бо … гра слів.

Контроль робочого часу відбувається через інформаційну систему інституту. Заходиш, прикладаєш картку співробітника до сканеру на вході. Виходиш з роботи – та ж сама процедура. В системі ніхто зі співробітників не бачить, о якій годині-хвилині хтось з’явився на роботі. Входиш до системи і інформація лише про присутність на роботі – тобто, чи є в інституті та особа, яка тобі зараз край необхідна.

Ці ж картки співробітника – допуск до мережевих принтерів (здоровенні багатофункціональні тиражувальники на кожному поверсі, при необхідності – на окремих кафедрах), вхід до окремих лабораторій.

Офіційно перерва – з 12:00. Мати перерву чи ні – особисте рішення кожного. Хтось хоче сходити до мензи (студентської їдальні), хтось просто попити кави… Обрати собі блюдо в їдальні треба заздалегідь, через інформаційну систему. Під описом кожного блюда зазначаються можливі алергени, щоб споживач міг обрати відповідно до своїх потреб. Прибиральниці по робочим кабінетам щодня проходять близько 15-ї, забирають сміття з кошиків, за необхідності пилососять.

Такого поняття, як «нічого робити», взагалі немає. З’явився відносно вільний час  – можна почитати нові наукові статті через портал Народної Технічної Бібліотеки ЧР, з якої відбувається і перехід до баз Scopus та Web of Science.

Більшість викладачів до вечора ще працюють в лабораторіях, займаються науково-технічною роботою.

На нарадах всі масово «малюють» – блокноти, ручки, олівці є обов’язковим атрибутом будь-якого збіговиська наукової групи. За необхідності – проектори, ноутбуки. Проте, дуже зручно намалювати якусь свою думку у вигляді схеми на аркуші, де кожен з бажаючих вносить свої корективи.

Те ж саме і в робочому порядку – заходить для обговорення питання колега, і на столі з’являються… кавка, пончики й цукерки…

Ні! Блокнот і олівець

Схема, друга, третя – записуються питання, які слід кожному розглянути. От, сьогодні, наприклад, змалювали чверть блокнота – все сперечалися щодо однієї наукової задачі.

Як тільки мені передали ключі від мого робочого кабінету, одночасно видали упаковку простих олівців, блокнот і гумку. Робоче приладдя…

Відносно роботи у вихідні. Запитання про таке викликало щирий подив – мовляв, що можна робити весь робочий тиждень, щоб ще і на вихідні залишалася робота? У вихідні можна вийти на роботу з дозволу або розпорядження керівництва у разі гострої виробничої необхідності. Наприклад, супроводжувати іноземну делегацію, що приїхала до інституту і на цей період припали вихідні. Або раптово змінені терміни виконання якогось проекту. «Просто так» прийти у вихідний на роботу, бо не знаєш, що робити вдома – цього просто не розуміють. Немає, що робити вдома – для цього є бари і кафе…