Тернопільські діти останнім часом стали частіше хворіти на токсокароз. За останньою інформацією, раніше такі захворювання траплялися раз-два на рік, зараз кількість хворих збільшилась в рази. Торік захворіло 16 людей, 13 з них – діти. Станом на 12 серпня 2017 року повідомляється вже про 13 хворих.
Токсокароз – зоонозне захворювання
(Toxocarosis – лат.) – захворювання, обумовлене паразитуванням в організмі людини круглих хробаків роду Toxocara, часто протікає з ураженням внутрішніх органів і очей.
Вони потрапляють в організм разом із забрудненими овочами, а так само – внаслідок контакту з інфікованим ґрунтом і піском. Діти ризикують заразитися, коли граються у пісочницях, до яких мають вільний доступ бродячі собаки. Вуличні пси забруднюють ґрунт або пісок яйцями токсокар, які виділяються з їхніми фекаліями.
Хворі люди не є джерелом інвазії, оскільки в їхньому організмі цикл розвитку є неповним (статевозрілі форми не утворюються). Кількість собак, інфікованих собак токсокарами, в середньому становить 15,2% (за даними L. T. Glickman, P. M. Shantz).
Епідеміологічно значущим є фактор забруднення навколишнього середовища фекаліями собак, що призводить до значної обсіменіння грунту яйцями токсокар з коливаннями від 1-3% до 57-60% позитивних проб [див. також: А. Я. Лисенко та ін., 1996].
Найбільш часто хворіють діти
Виявлено відносно високу вразливість токсокарозом деяких професійних груп (ветеринари, автоводії і автослюсарі, робітники комунального господарства, садівники-любителі).
Важливе значення в поширенні токсокарозу мають побутові комахи, особливо таргани. Дослідження, проведені в Японії показали, що таргани поїдають значну кількість яєць токсокар (до 170 в експерименті), при цьому до 25% виділяються ними в життєздатному стані.
Клінічні прояви токсокарозу залежать від локалізації паразитів і інтенсивності інвазії. У клінічному перебігу виділяють дві форми: вісцеральний і очний токсокароз.
Вісцеральний токсокароз найчастіше проявляється рецидивуючою лихоманкою, що може тривати протягом декількох тижнів і навіть місяців, при цьому температура частіше є субфебрильна, рідше – фебрильна.
Спостерігається збільшення окремих лімфатичних вузлів, нерідко має місце тотальна лімфаденопатія. У більшості хворих на вісцеральний токсокароз спостерігається ураження легенів у вигляді бронхітів і бронхопневмоній. У деяких випадках може розвинутися бронхіальна астма. На рентгенограмах легких таких пацієнтів виявляються множинні або поодинокі інфільтрати, спостерігається посилення легеневого малюнка.
У 80% хворих виявляють збільшення печінки, у 20% – збільшення селезінки. У третини пацієнтів захворювання супроводжується рецидивуючими еритематозними або уртикарними висипаннями на шкірі.
В окремих випадках токсокароз супроводжується розвитком міокардиту і панкреатиту.
Ураження центральної нервової системи спостерігається під час міграції личинок токсокар у головний мозок і проявляються конвульсіями типу “petit mal”, епілептиформними припадками, парезами і паралічами. Під час захворювання на токсокароз спостерігаються зміни поведінки: гіперактивність і афекти.
У разі зараження людини невеликою кількістю личинок токсокар спостерігається розвиток очного токсокарозу, який може проявлятися розвитком гранулеми, увеитом, парс-планіти, хронічним ендофтальмітом, абсцесом в склоподібному тілі, невритом зорового нерва, кератитом або наявністю мігруючих личинок у скловидному тілі [див.: за публікаціями В. М. Чередниченко, 1985].
Допоки на вулицях, дитячих майданчиках, на території дитсадків, лікарень і шкіл будуть вільно переміщатися бродячі собаки, та допоки (з подачі різних зоотерористів і збоченців) буде вважатися, що “вулиця є природним ареалом їх проживання”, нашим дітям загрожуватиме смертельна небезпека.