Денис Марків
27 вересня 1540 р. папа римський Павло ІІІ запровадив «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів), започатковане у 1534 р. в Парижі іспанцем Ігнатієм Лойолою для боротьби проти розгортання руху за реформацію римо-католицької церкви.
Заснування ордену єзуїтів та його місія
«Товариство Ісуса» – найбільш значущий у релігійному, політичному та економічному вимірах католицький чернечий орден. Він був створений за типом військової організації, тому його нерідко називали «військом Ісуса» або «полком солдатів на службі Ватикану». Очолює орден генерал, який обирається довічно та наділений абсолютною владою. «Товариство Ісуса» не підпорядковується єпископату католицької церкви та є цілковито вільним у своїх діях. Члени ордену не пов’язані жодними богослужбовими обов’язками. Їх виховання та освіта підпорядковані єдиній меті – служінню всіма силами й засобами католицькій церкві та зміцнення її могутності.
В умовах загострення кризи феодального суспільства позиції католицької церкви, яка захищала його підвалини, в середині XVI ст. були суттєво підірвані. Моральний розпад, розбещений спосіб життя можновладних церковників, мракобісся чоловічих і жіночих чернечих орденів викликали невдоволення серед віруючих, і вони вимагали реформ церкви. Цілі народи відмовлялися визнавати авторитет Риму, протестували проти підпорядкування своїх країн владі папи римського. Церква, яку розривали протиріччя, під атакою протестантизму та інших релігійних течій, що піддавали сумніву католицькі догмати, – потребувала теоретичного і політичного захисту, який покликані були здійснювати єзуїти.
Емблема ордену єзуїтів складається з монограми «IHS», яка є скороченням імені Ісуса Христа грецькою мовою (Ісус Спаситель людей). Над літерами зазвичай зображено хрест, а під ними – три цвяхи, що символізують розп’яття Христа, підкреслюючи його жертву заради спасіння людства
Орден приділяв величезну увагу освіті своїх членів. Статут «Товариства Ісуса» передбачає навчання єзуїтів строком від 8 до 18 років. Протягом цього часу члени ордену повинні вивчити філософію, теологію, Біблію, апологетику, а також багацько інших, «спеціальних» дисциплін. Єзуїти вже нічим не нагадувати темних і забобонних середньовічних попів. Упродовж короткого періоду вони здобули відповідну освіту в царині гуманітарних наук. Єзуїти засновують власні духовні навчальні заклади, де готують кадри духівництва для тих країн, у яких єресь набула особливо широкого розповсюдження. До 1600 р. виховання й освіта католицького «білого» духівництва перебувала цілком у руках ордерну єзуїтів.
Освітня діяльність єзуїтів та їх вплив на духівництво
Керуючись у своїй практиці принципом «мета виправдовує засоби», єзуїти розробили нові моральні основи діяльності церкви, які полягають у тому, що католик може, коли це потрібно заради блага церкви, порушувати встановлені етичні норми, пристосовуючись до умов часу й місця, в яких він змушений діяти.
Перехоплюючи ініціативу гуманістів, які відстоювали вимоги загальної освіти, єзуїти почали засновувати світські школи різного типу. Невдовзі вони стали майже монополістами в галузі просвіти й виховання. Однак до своїх шкіл вони приймали тільки молодь із заможних верств населення – аристократії та багатих містян. Розвиток єзуїтської освіти відбувався такими темпами, що в середині ХVІІІ ст. у школах ордену навчалося вже 200 000 людей. Для того часу це була дуже велика цифра.
Одночасно орден єзуїтів розвиває масштабну політичну активність, його представники відкрито і таємно діють в усіх католицьких країнах, проникаючи до найвищих управлінських сфер і намагаючись (жодним чином не обмежуючи себе у виборі засобів для досягнення мети) підкорити своєму впливу правлячі кола.
Для розгортання активної діяльності необхідні були відповідні фінансові кошти. І орден єзуїтів отримує їх, долучаючись до найбільших економічних і торгових заходів. Він стрімко стає найвпливовішою торгівельною спілкою Європи, з власною розгалуженою мережею філій у багатьох країнах світу.
Політичний вплив та економічна діяльність ордену
Єзуїти першими збагнули, наскільки чудовим торговим комівояжером може бути місіонер: вони першими заснували в далеких заокеанських країнах промислові підприємства – наприклад, цукрові заводи.
Таким чином, орден єзуїтів став найбільш могутньою силою католицької церкви, на яку доводилося зважати не лише монархам великих європейських країн, але і нерідко самому папі римському.
На сьогоднішній день «Товариство Ісуса» нараховує близько 35 тисяч членів, з яких у США знаходяться близько 7500. Американська група цих вірних лицарів католицької церкви є найбільш сильною з усіх національних груп ордену. Попри те, що «головний штаб» єзуїтів дотепер залишається у Римі, американська філія набуває з кожним роком дедалі більшого значення. Представники цього ордену проживають і ведуть свою активну діяльність і в деяких постсоціалістичних країнах – тем, де широко розповсюджено католицьке віросповідання. Значною є група єзуїтів, наприклад, на території Польщі.
«Товариство Ісуса» вважається «жебрацьким» чернечим орденом, хоча воно зосереджує у своїх руках 70% майна всієї католицької церкви.
Як і декілька століть тому, орден єзуїтів продовжує відігравати значну роль у системі освіти розвинених демократичних країн. «Товариству Ісуса» належить 33 університети, з яких 14 – у США. Найбільш відомим серед інших є Грегоріанський університет у Римі, в якому виховують кадри для керівних церковних органів, а також для роботи у країнах, де Ватикан прагне посилити свої політичні позиції. До таких належать країни Східної Європи, Азії та Африки. Орден єзуїтів керує 200 школами різного типу та спеціальними навчальними закладами, серед яких чільне місце посідає ватиканська «Руська колегія» («Колегіум Русикум»).
Пропагандистська діяльність ордену
Орден єзуїтів впродовж усього періоду існування мав у своєму арсеналі потужні пропагандистські засоби. На піку своєї діяльності в попередні століття він видавав 1112 газет і журналів 50 мовами загальним накладом 150 мільйонів примірників, а зараз кількість друкованих видань дещо скоротилася через зростання цифрових медіа. Важливу роль у політичній діяльності католицької церкви відіграє Бюро іноземної інформації. Основним його призначенням є збір інформації та документів, які стосуються проблем міжнародної політики, в усіх країнах, де наявні єзуїтські групи. Орден єзуїтів видає одну з найбільш значущих ватиканських газет – «Ла Чівільта Каттоліка», яка була заснована у 1850 р. на противагу ліберальній пресі, й відтоді виступає проти будь-яких прогресивних течій. Ця щотижнева газета призначена, головним чином, для католицької інтелігенції.
В руках єзуїтів перебуває Інформаційна агенція Ватиканського радіо, що підтримує тісні зв’язки з впливовими медійними та політичними організаціями у ФРН та інших країнах ЄС. Американські єзуїти мають власні медіаресурси в Нью-Йорку та у Новому Орлеані. Їхня програма «Святе серце», що включає музику, проповіді та молитви, транслюється сотнями суб’єктів телебачення і радіомовлення.
Ще у не надто віддаленому минулому – в середині ХХ ст. діяльність «Товариства Ісуса» мала настільки антидемократичний характер, що під час виборів папи римського в 1958 р. французький кардинал Фелтен змушений був заявити: «Якщо політика, започаткована Пієм ХІІ та орденом єзуїтів, не буде піддана змінам, то це прискорить процес послаблення католицької церкви не лише у країнах за «залізною завісою», але й також у західних країнах. Народ буде відходити від церкви».
Зв’язок ордену єзуїтів з Україною
Орден єзуїтів мав вагомий вплив на освіту та релігійне життя на українських землях, особливо в період, коли ці території перебували під владою Речі Посполитої. Перші єзуїти з’явилися в Україні ще у другій половині XVI століття, а їх вплив у сфері освіти швидко зростав завдяки заснуванню колегій та шкіл. Найвідомішим серед навчальних закладів, заснованих єзуїтами, є Львівська єзуїтська колегія, відкрита у 1608 році, яка згодом перетворилася на один із найвпливовіших центрів освіти в Західній Україні. В цих закладах виховувалися елітні кадри духівництва та інтелігенції, де акцент робився на класичну освіту та католицьку теологію.
Серед відомих українців, які були пов’язані з орденом єзуїтів, слід згадати Івана Вишенського та Антонія Ангеловича. Іван Вишенський, видатний український полеміст і ченець, відвідував єзуїтські навчальні заклади у Львові та Вільнюсі, хоча він був відомим своєю критикою католицизму. Антоній Ангелович, перший митрополит Галицький, навчався у Львівській єзуїтській колегії. Там він здобув класичну європейську освіту, що дозволило йому зайняти високі церковні посади.
Єзуїти також брали активну участь у духовному житті на українських землях, займаючись місіонерською діяльністю та відкриваючи нові школи та колегії. Попри те, що діяльність ордену часто викликала суперечки серед православних і греко-католиків, їхня освітня система мала значний вплив на формування української інтелігенції та духовної еліти.
Останнім часом серед членів ордену стали все більш гучно лунати голоси, що висловлюються за демократичні загальнолюдські цінності та підтримання з цього питання курсу, проголошеного колишнім головою католицької церкви папою Іоанном ХХІІІ. Таким чином, і в «Товаристві Ісуса» намітилася тенденція пристосування до сучасних умов, коли до руху прихильників миру долучилися широкі верстви католиків, а демократія стала непереможною силою.