Zоошизик-військовий з Єкатеринбургу Олександр Стріганов подався воювати у складі російських збройних формувань, які чинять геноцид в Україні. Він подолав понад чотири тисячі кілометрів, аби награбувати побільше грошей для свого собачого притулку.

 

---

 

Типова російська сім’я

 

Самки рашистів – особлива категорія мерзотниць. Нас вже складно здивувати тим, як вони закликають своїх чоловіків ґвалтувати українок, як їх веселять зізнання про розстріляних дітей та цілі родини або як вони «замовляють» собі одяг та інші речі з чужих квартир в окупованих містах.

 

Мешканка Єкатеринбургу Ірина Стріганова (Хеленко), 04.10.1973 р.н., нацьковує чоловіка вбити побільше українців, щоб награбувати грошей, яких їй не вистачає на годування бродячих собак і утримання їхнього «міні-притулку». Чоловік з радістю виконує її прохання. Коли він телефонує додому з України, то першим ділом запитує: як там собаки?

 

Про ці «сімейні цінності» у серпні 2022-го писали російські пропагандистські ресурси. Мовляв, погляньте, яке зразкове подружжя, творять добро, рятують тваринок, незважаючи на відсутність роботи, борги та кредити, і чоловік заради «хвостиків» добровільно долучився до участі у «спецоперації». Адже пропаганда потребує урізноманітнення, її треба постійно підживлювати. На одних обіцянках білої «Лади» чи свободи для зеків складно набрати добровольців. Тому і створюється нова патетика, щоб русня сміливіше здихала.

 

У публікаціях про «зоозахисне» подружжя тупі пропагандисти замалювали обличчя окупанта на всіх світлинах і не називають його прізвища, а лише ім’я – Олександр. Пояснюють це тим, шо він «професійний військовий», секретність  і все таке. Але знайти цього виродка виявилося справою кількох хвилин. Прізвище його дружини Ірини – Стріганова. Тому знайомтеся: Стріганов Олександр Сергійович (рос. – Стриганов Александр Сергеевич), 07.11.1983 р.н., вдерся на територію чужої країни, щоб убивати людей за гроші.

 

 

Судячи з відомостей, які можна знайти у хвалебних статтях про Стріганових, цей «зоозахисник» перебуває зараз на території Донецької або Луганської областей.

 

Навіщо працювати, коли можна за гроші вбивати людей

 

Якщо коротко пройтися по декількох свіжих публікаціях на російських сайтах, то вони чудово передають «руський» світогляд. У подружжя Стріганових до 24 лютого 2022-го все було добре. До введення санкцій та блокування платіжних систем вони традиційно жебракували у соцмережах, дружина працювала ріелтором.

 

 

Але потім усе накрилося мідним тазом, доходів не стало.

 

 

Гроші витратили на собак і влізли у борги, які треба віддавати. Крім того, треба виплачувати іпотеку на хату і кредит за авто.

 

 

При всьому цьому песики постійно хочуть їсти. На думку Стріганових, винні в усьому не вони, не путін, а українці.

 

 

Песиків їм шкода, тому що вони «кращі за людей та ніколи не зрадять». А де взяти грошей? Про це подбав їхній верховний вождь, пообіцявши кожному добровольцеві величезні зарплати за участь у «спецоперації», а їхнім родинам – чималу компенсацію на випадок загибелі чи каліцтва годувальника.

 

 

Відтоді, як Стріганов потрапив до України, він продовжує користуватися соцмережами, виставляє там свої світлини з фронту.

 

 

Прийти на чужу землю та винищувати людей – це норма для руських.

 

 

Олександр Стріганов припхався до чужої країни на танку, а його самка каже: «он защіщаєт родіну!».

 

 

Про бродячих собак Сашко піклується, жаліє їх. А людей, котрих ці собаки покусали та скалічили, йому не шкода. Як не шкода і українців, яких він убиває.

 

 

Тут йому потрібні тільки наші гроші та майно.

 

 

Серед старих світлин у альбомах Стріганова знайшлося цікаве свідчення того, що в них там ціла династія мародерів і вбивць.

 

 

Його батько, Стріганов Сергій Веніамінович брав участь в окупації Молдови, за що отримав нагороду. Судячи з коменту під фото зі словами «вєчная єму память», старий окупант вже здох.

 

«Могутня наддержава» не здатна захистити песиків?

 

В кожному інтерв’ю «зірулька» російських медіапомийок Ірина Стріганова бідкається, що їй вічно бракує коштів, а порятунком напівдиких вуличних собак займаються виключно волонтери. Що ж виходить – «могутня наддержава» не змогла забезпечити будівництво притулків?

 

 

Єкатеринбург, як і інші російські міста (за винятком москви) реалізовує програму регулювання чисельності безпритульних тварин за методом ВСП (виловили – стерилізували – викинули знову на вулицю). Так прописано у федеральному законі «Об ответственном обращении с животными» 2018 р., який виборювали всі запорєбрікові зоошизики. У просуванні цього людожерського закону їх підтримали голова держуми В’ячеслав Володін і головний ZоошиZоїд росії Володимир Бурматов. До речі, обидва – схиблені українофоби та посіпаки путіна, які від першого дня палко підтримують «спецоперацію» з геноциду українців.

 

Евтаназія як спосіб регулювання чисельності безпритульних тварин повністю заборонена. Притулків не вистачає. Ясна річ, за такого підходу собаки на вулицях не закінчяться ніколи. Однак для зоошизи це – «золоте дно», тому що під «стерилізацію» з місцевих бюджетів виділяють колосальні кошти. До того ж, не варто забувати про надходження пожертв і діяльність «благодійних» фондів, які нібито допомагають тваринам. Це теж серйозний сегмент, у якому обіг коштів не надто поступається ринку нелегальної зброї чи наркотиків.

 

Ірина Стріганова теж сподівалася забезпечити собі безбідне існування, проте не так сталося, як гадалося. До широкомасштабного вторгнення росії в Україну вона наживалася за рахунок «благодійних пожертв», у тому числі з-за кордону. Тепер міжнародних переказів більше не буде, платіжні системи не працюють. З росіянами ніхто не хоче мати жодних справ. Через це Стріганови втрапили у великі борги, плюс – непогашені кредити. Замість того, щоб провести адекватну переоцінку своїх життєвих цінностей і знайти роботу, вони вирішили збагатитися на вбивствах мешканців сусідньої країни.

 

Собак вони жаліють, а вбивати людей їм не шкода

 

Зоошизик, поборник «прав» бродячих зграй на вільне поїдання людей – це невиліковний патологічний стан. Вберегти оточуючих від непередбачуваних витівок зоошизи здатна тільки примусова ізоляція від суспільства в умовах стаціонару. А якщо зоошизик ще й рашист, то його може виправити лише поліетиленовий пакет.

 

 

Сімейка Стріганових – це обличчя руського народу: вбивати людей заради того, щоб годувати помийних псів. Працювати вони не хочуть і не вміють, самі животіють у боргах і кредитах, а на війні заробляють. Звісно, для таких, як Іра і Сашко дуже вигідно, щоб війна продовжувалася.

 

 

В Україні вбивають дітей та жінок, а вони на нашій крові годують смердючих псів. А скільки у нашій країні таких собачок і котиків, чиїх господарів убили окупанти? Скільки у нас домашніх тварин загинуло у зруйнованих будинках, згоріло в пожежах через таких, як цей Сашко та йому подібні?..

 

Можливо самка окупанта наївно розраховує отримати за вбитого Сашка 7 мільйонів рублів або навіть білу «Ладу». Проте така перспектива примарна: якщо Сашко здохне відносно цілим, його спалять у мобільному крематорії, а якщо йому в танк прилетить снаряд, то палити буде нічого. В обох випадках він буде числитися «зниклим безвісті», тому самка може не сподіватися на компенсацію. Як би там не було, хочеться побажати їм одного – щоб вони обоє повиздихали, та їхні туші гризли шануси.

 

Ми разом працюємо над тим, щоб усіх воєнних злочинців було викрито. За злочини проти мирних українців кожен з них нестиме відповідальність.