Олександр Задніпрянський
Latest posts by Олександр Задніпрянський (see all)
Електрична корона, що здавна була відома під назвою вогні святого Ельма, являє собою тривалий електричний розряд, який виникає в атмосфері та затримується на гострих кінцях високих предметів. Неймовірно, але деякі сучасні українці, які всі вивчали фізику у школі, нерідко приписують коронному розряду містичне походження.
Блакитно-білі вогники
Про це загадкове явище мені, ще в далекому дитинстві, вперше розповів мій батько, згадуючи, як вони з друзями виїжджали на зимове рибальство до ставків поблизу Сваляви на Закарпатті.
Було це приблизно у 1970-х роках, наприкінці листопада чи в перших числах грудня. Короткий зимовий день згасав. Рясно сніжило. Аж тут, коли один з рибалок підняв над лункою свою вудочку, на її кінці раптом з’явився блакитно-білий вогник. Його було чудово видно у вечірніх сутінках:
«Спочатку я подумав,– згадує батько, – що в Павла, мого друга, загорілася вудочка. Він швидко опустив її під воду, але перед цим швидко схопив вогонь рукою. Вогник зник, а кінчик вудочки був абсолютно цілий та без жодних слідів горіння. Тоді Павло крикнув усім, хто сиділи навколо, щоб підняли свої вудочки й ми. Коли ми це зробили, в нас на вудочках з’явилися блакитні вогники. Та як тільки хтось намагався доторкнутися до вогника рукою чи лише піднести до нього руку, як він зникав. І це неймовірне явище тривало близько години».
Описане явище відоме науці з давніх часів та має назву вогні святого Ельма, від імені церкви святого Ельма у Німеччині, на шпилі якої ці вогні колись спостерігалися. Ці таємничі вогні з’являються зазвичай на високих і гострих предметах – на шпилях високих веж, на щоглах кораблів, на блискавковідводах. Інколи їх можна спостерігати на верхівках дерев.
До основи легенди про виникнення цих вогнів покладено історію про святого Ельма, що вважався покровителем моряків. Ельм загинув під час шторму, але перед тим пообіцяв, що буде являтися морякам у безтілесному вигляді та давати їм знак, щоб уберегти від смерті
У ХІХ столітті очевидці описували вогні святого Ельма, що засвітилися після грози на церковному шпилі. Вогонь мав форму довгого гострокінцевого червонуватого язика, його було видно здалеку та він горів доволі довго.
Сяйво на людях
З’являються такі вогники й на людях, особливо в горах. Я особисто спостерігав їх у 2015 році під час подорожі на Говерлу. Поки ми з групою друзів піднімалися до верхівки, насувалися хмари, а потім розпочався дощ із грозою.
– Дивіться, що з нашою Мариною! – почув я переляканий крик товариша.
Коли ми поглянули на Марину, то побачили, що її волосся, забране у високий хвіст, було оповите блакитним сяйвом.
– Не лякай людей, – відповіла дівчина, – це атмосферна електрика!
Потім ми переглянулися і помітили, що у всіх стало світитися волосся, а також металеві застібки на рюкзаках. І все це тривало буквально декілька секунд.
Травнева гроза вщухла так само стрімко, як і розпочалася, і одразу зникло і сяйво. Звісно, ні з ким із нас не сталося нічого страшного. А наша Марина, яка «світилася» найбільше, відчувала тільки легке поколювання біля коренів волосся – таке, як буває після того, як взимку знімаєш з голови шапку і волосся електризується.
Все це наводить на думку про те, що з вогнями святого Ельма пов’язаний релігійний звичай зображувати святих угодників з німбом навколо голови.
Що ж являють собою вогні святого Ельма?
Якими є причини цього загадкового, на перший погляд, природного явища? Виникнення вогнів святого Ельма тісно пов’язане з грозовими хмарами. Під час грози у хмарині та на поверхні землі накопичуються різноманітні електричні розряди. Частіше за все при цьому відбувається миттєвий грозовий розряд – блискавка. Та нерідко ми спостерігаємо так звані «тихі» розряди атмосферної електрики. З гострих предметів, які височіють над земною поверхнею, електричні заряди спокійно стікають у повітря. При цьому в темряві ми бачимо світіння повітря. З різних гострих виступів на землі, з верхів’я гір, шпилів на баштах тощо починають вистрибувати, одна за одною, невеличкі електричні іскри, подібні до тих, які ми отримували на уроках фізики у школі за допомогою електрофорної машини. Коли такі іскри слідують безперервно, ми спостерігаємо блідо-блакитне сяйво, схоже на язики полум’я.
Зв’язок між грозами та вогнями святого Ельма був помічений вже давно. У XVIII ст. в одній з фортець Італії біля вартового стояв спеціальний спис, вкопаний у землю. Час від часу вартовий наближував до спису свою алебарду. Якщо в повітрі було багато електричних зарядів, між списом і алебардою пролітав невеличкий електричний вогник. Тоді вартовий зобов’язаний був бити у дзвони та попереджати про наближення грози.
Так пояснюється ще одне загадкове явище, яке у минулому викликало забобонний страх у людей, віруючих у різну містику.