Спілкуючись із представниками різних прошарків суспільства, в тому числі з технічною інтелігенцією, нерідко доводиться чути різні міркування про те, що розвивати ядерні технології недоцільно.

 

---

 

Наслідки аварії на ЧАЕС та ілюзії навколо альтернативної енергетики

 

Особливо засмучує, коли таке відношення бачимо у громадян, що мають владно-розпорядні повноваження. І тоді прикро, що такі висновки не є результатом фахового аналізу і розмірковувань, а лише є фрагментарною інформацією і нерозумінням основ роботи енергетики і ядерних установок.

 

Негативний імідж всього, що пов’язано із радіацією, пояснюється, перш за все, тяжкими наслідками аварії на ЧАЕС. Відсутність належної науково-популярної політики в державі призвела до несепарованої негативної реакції щодо вього спектру ядерних технологій: енергетики, медицини, наукових досліджень… Але найбільшим недоліком є пропагована позиція: нібито, сьогодні від ядерних технологій як наша держава, так і людство взагалі, може безпроблемно відмовитись.

 

Особливо це актуально для енергетичної сфери. Адже, розповідаючи про переваги «альтернативної енергетики» (при цьому розуміється в основному геліо- та вітрові засоби), автори замовчують, свідомо чи ні, проблемні аспекти даних напрямів:

 

• низька потужність;
• нестабільна робота і, як наслідок – згубні параметри для обʼєднаної енергоситеми;
• необхідність великих маневрових потужностей.

 

Що ж до інших аспектів ядерних технологій, тут ми не бачимо активної громадської позиції в суспільно-медійному полі щодо, наприклад, медичних потреб в ядерних матеріалах. Це призводить до того, що функціонування дослідних ядерних установок викликає не гордість за досягнення і не радість щодо напрацювання ізотопів для лікарень, а лише роздратування через наявні фактори небезпеки. При цьому ідей щодо іншого вирішення проблем ми не чуємо.

 

Більше того, обізнаність навіть технічних спеціалістів (не енергетиків) не дозволяє розрізняти поняття: ядерна установка, реактор, критична/підкритична збірка, джерело опромінення, ядерне паливо і т. д.

 

Архетип ядерних технологій

 

Якщо міркувати про подальший розвиток ядерної енергетики і ядерних технологій в нашій країні, першочерговою перешкодою я вважаю саме негативний імідж цих технологій. Адже наявний архетипічний ряд актуальний не лише для широких мас, але і можновладців, що є частиною соціуму. Для ядерних технологій це особливо згубно, беручи до уваги значний термін реалізації проектів і необхідність стратегічного планування.

 

Актуальність питання поглиблює навантаження на ядерну енергетику в контексті деградації теплової енергетики, а отже і практично невідворотний розпад обʼєднаної енергосистеми при значній аварії в ядерній енергетиці.

 

Якщо ж розглядається питання спорудження принципово нових ядерних установок, зокрема малих модульних АЕС, тут необхідне формування такої суспільної думки, щоб громади прийняли нові технології, і скорегувати відношення людей не можливо буде в короткі терміни, наприклад, під час громадських слухань. Тут потрібна виважене науково-популярне просвітництво із застосуванням усіх засобів пропаганди.

 

Як історична паралель, можна згадати рух «Луддитів» у Великій Британії на початку XIX ст., коли організовані групи громадян псували промислове обладнання фабрик, вели бої з урядовими військами. Вони протестували проти безробіття до якого призводила механізація. Але набуло це форм протидії розвитку новітніх технологій.

 

 

У зв’язку з вищевикладеним можна згадати перші концепції застосування модульних АЕС, щодо мінімізації поточного обслуговування і максимального залучення іноземних виробників.

 

Яких негативних асоціацій слід позбутися

 

Для нашої держави необхідність формування прийнятного суспільного сприйняття ядерних технологій поглиблюється також високою мілітарізацією.

 

Про негативні асоціативні ряди говорять нам і результати користувацького пошуку – наприклад, зазначимо ТОП результати Youtube із запитом «ядерная энергетика»:

 

 

Тепер подивимось на тенденції пошукових запитів Google типу «АЭС» за українськими IP:

 

 

Крім того, наявні проблеми зі станом обізнаності у сфері цивільного захисту. Адже суспільне визнання будь-яких трендів обумовлено, значною мірою, безпековими заходами, в тому числі у разі аварії: за непереборної сили, або інших факторів, коли навіть за апокаліптичного сценарію держава має тримати ситуацію під контролем. І, хоча питання цивільного захисту передано місцевій владі та МНС, адекватний стан даного питання є ключовим для розвитку ядерних технологій.

 

Про незадовільний стан цивільного захисту у сфері ядерної та радіаційної безпеки свідчать:

 

• застаріле обладнання і його відсутність, а так само – практично повна відсутність опису в інформаційних джерелах сучасної матеріальної частини;
• відповідно, відсутність сучасних навчальних посібників (мається на увазі не дата друку, а зміст);
• відсутність документальних розпоряджень для населення щодо профілактики радіаційного впливу.

 

Як наслідок, набір архетипів щодо радіаційного захисту, ядерних установок, зони відчуження ЧАЕС досить викривлені. Про що свідчать, зокрема, зображення дій героїв у творах кіно- та ігрової індустрії.

 

Наприклад, кадр гри S.T.A.L.K.E.R:

 

 

Радіофобія: як її подолати

 

Окремо необхідно сказати про необізнаність населення щодо поводження з радіоактивними відходами, сміттям, що одночасно поєднана з радіофобією.

 

Наприклад, маємо випадки, коли люди знаходять серед металобрухту радіоактивні предмети і не знають про це, використовують їх у побуті. Навіть дізнавшись про їх небезпеку, недооцінюють її, продовжуючи їх експлуатацію, демонтують димові датчики і т. д. Наприклад, чоловік використовував закритий контейнер із джерелом іонізуючого опромінення в якості якоря для човна.

 

 

Водночас, подібне за навності і розміщення сховищ радіоактивних відходів, відпрацьованого палива, незважаючи на достатню кількість публікацій стає для широких мас неприємним відкриттям.

 

А так значна частина населення уявляє поводження з радіоактивними відходами:

 

 

Це свідчить про недостатність публікацій в офіційних і протокольних ЗМІ, в тому числі Інтернет-ЗМІ. Необхідне використання широких засобів пропаганди задля науково-популярного просвітництва населення.

 

Науково-популярне просвітництво

 

Ось приблизна тематика науково-популярного просвітництва, на якій пропоную зосередитись:

 

• види ядерних установок, принцип роботи реактора, ступені захисту;
• ядерні відходи: види, правила поводження. Сховища;
• продовження ресурсу ядерної установки: перелік заходів. Досвід країн Європи та США;
• цивільний захист: радіофобія, реальні загрози, методи захисту, приладова база.

 

Якщо конкретизувати методи науково-популярної пропаганди, слід, перш за все, згадати сучасне розповсюдження мультимедійних Інтернет-засобів і використання відеохостінгів. Відповідно, ключовою задачею для зміщення асоціативного ряду щодо ядерних технологій є підготовка та максимально широка публікація у відкритих джерелах якісних науково-популярних фільмів за цією тематикою. Відеоролики мають бути досить короткими: до 20 хв., що надасть можливість розміщення матеріалу на багатрьох ресурсах, дозволить їх легко зберігати на компʼютери.

 

Як приклад, можна створити серію науково-популярних фільмів за аналогом Discovery «How It’s Made».

 

Крім того, розглядаючи пропаганду на державному рівні, було б доречно створити телевізійний серіал з елементами комедії щодо працівників АЕС і жителів міст-супутників. Щодо друкованої продукції, доцільно було б створити і видати значним накладом фахові науково-популярні книги. В якості гарного приклада можна зазначити: «Почти все о ядерном реакторе», Матвеев Л.В., Рудик А.П., М.: Энергоатомиздат, 1990.

 

Навчання і дослідницька робота

 

Для більш ефективного постачання навчальних заходів, шкіл та ВНЗ слід розробити та організувати на вітчизняних підприємствах випуск навчальних засобів, макетів ядерних установок та їх компонентів.

 

Наприклад:

 

 

На базі дослідницьких реакторів варто створити науково-технічні центри з максимально широким залученням зацікавленої спільноти. Також до функцій науково-популярної пропаганди можуть придатись спеціально створені комп’ютерні ігри, по суті симулятори. В якості подібних, хоча і не оптимальних продуктів, можна згадати:

 

 

Розвиток ядерних технологій в Україні потребує значних зусиль у напрямі науково-технічної популяризації, а саме:

 

• пояснення незамінності, як мінімум, у близькому майбутньому ядерних технологій;
• підвищення загального рівня технічної обізнаності населення;
• навчання з цивільного захисту в сфері ядерної безпеки.

 

А також вжиття практичних заходів:

 

• створення та публікація науково-популярних відеоматеріалів;
• видання науково-популярної літератури, публікація її в електронному вигляді;
• організація циклів навчальних лекцій для депутатського корпусу;
• поліпшення матеріально-технічної бази шкіл, вищих навчальних закладів, організація факультативів;
• на базі дослідних ядерних установок створити інформаційно-навчальні центри, організувати лабораторні роботи для студентів;
• створення художніх телесеріалів, що зображують роботу енергетиків та життя міст-супутників АЕС;
• запропонувати організаторам фестивалів за мотивами компʼютерних ігор на тему радіації і т. д. (по типу S.T.A.L.K.E.R) організувати лекції, семінари та лабораторні роботи з цивільного захисту.

 

Микола Миронов,

інженер ІТ «Конструкторського бюро інформаційних систем»