“Біле братство” повернулося до Києва

Поділитися:

Деструктивний псевдорелігійний культ “Велике Біле братство ЮСМАЛОС”, заснований у 1990 – 1991 рр. Юрієм Кривоноговим і Мариною Цвигун донині залишається однією з найбільш небезпечних сект на всьому пострадянському просторі. Сьогодні культ на чолі з незмінною “Матір’ю Миру Марією Деві Христос”, яка перебуває на території Російської Федерації, діючи вельми законспіровано, знову розгортає свою активну діяльність у різних містах України та не полишає спроб повернутися туди, де все розпочиналося – до Києва.

 

Київ, наші дні: реванш Білого братства

 

Ось такі видання розповсюджують адепти секти “Велике Біле братство ЮСМАЛОС” прямо у центрі столиці – Хрещатик, район Арсенальної. Вперше я побачила їх тут восени 2019 р. Втім, не виключено, що адепти культу “Марії Деві Христос” стали проводити агітацію на цьому місці значно раніше. Просто не всі звертали на них увагу, а дехто і не знає, хто автор цих видань і чим відома секта “Біле братство”.

 

"Біле братство" повернулося до Києва

 

Двоє жінок, які розповсюджували видання, стали дуже обурюватися на мене, коли я фотографувала лоток з книгами та іншим мотлохом. Доволося пояснювати про свободу фотозйомки у громадському місці.

 

"Біле братство" повернулося до Києва

 

Пам’ять людська, як стає очевидним зараз, коли від тих трагічних подій минуло майже 30 років, не зберегла тих важливих висновків на майбутнє, що нам залишив на початку 1990-х гучний судовий процес над організаторами секти. Правоохоронці – працівникі міліції, що попередили скоєння масштабного терористичного акту в центрі Києва, та працівники прокуратури, що розслідували цю резонансну справу і представляли державне обвинувачення, давно вийшли на заслужений відпочинок.

 

Від початку 1990-х до сьогодні: що змінилося у “Білому братстві”

 

Лише вони та очевидці тих подій, коли “Біле братство” переживало пік свого розквіту, пам’ятають, як відбувалося нагнітання апокаліптичних настроїв. Плакатами із зображенням “Марії Деві Христос” були обклеєні всі паркани, стовпи, стіни будинків. Буклети з її “посланнями” розкидали у поштові скриньки. На буклетах із зображенням Марини Цвигун було зазначено, що вони нібито здатні зцілювати – їх можна прикладати до місць, де болить, тримати під подушкою чи просто молитися на них.

 

Адепти секти активно ходили по квартирах. У спілкуванні вони відрізнялися особливою нав’язливістю: розмову розпочинали одразу з оголошення про скоре настання кінця світу, після цього розповідали, як можна від цього врятуватися, та неодмінно залишали господарям різну друковану продукцію. Втім, як бачимо, зараз на дворі 2020 рік, а обіцяний кінець світу так і не настав, але методи обробки свідомості людей і навіювання апокаліптичних настроїв залишилися такими само.

 

Після того, як організаторів було притягнуто до кримінальної відповідальності, секта не припинила свого існування: якщо Юрій Кривоногов відійшов від справ, то самопроголошена “Матір Миру”, відбувши призначене судом покарання, перебралася до Російської Федерації. Там вона продовжила відроджувати культ в оновленому форматі: змінивши ім’я, вона стала Вікторією Вікторівною Преображенською, і тепер позиціонує себе як мисткиня “космічного полімистецтва третього тисячолітя”.

 

Назва “Велике Біле братство ЮСМАЛОС” залишилася без змін, і секта навіть має власний сайт. Інформація на ньому постійно оновлюється – там поширюються маревні ідеї про скоре й неминуче настання кінця світу, рептилоїдів, небезпеку від штрих-кодів і  протидію чіпізації тощо.

 

 

Як Цвигун-Преображенська “дисертацію” захистила

 

У 2013 р. Цвигун (Преображенська) у м. Санкт-Петербурзі захистила “дисертацію” за темою “Наука про світло та його трансформацію”. Причому захист проводився на засіданні так званої “Міжурядової вищої вченої ради”, тобто взагалі самодіяльного збіговиська осіб, які не уповноважені приймати рішення про присвоєння наукових ступенів.

 

Вчені-самозванці зібралися на пафосні посиденьки в якійсь залі, що явно не схожа на приміщення навчального чи науково-дослідницького закладу. Намагаючись надати своєму збіговиську науковоподібний вигляд, вони імітували формат проведення вченої ради. Втім, це їм вдавалося геть погано – ви можете самі все побачити на відео.

 

 

Фейкова “вчена рада” заслуховувала “здобувачку”, та потім за сукупністю “праць”, вирішила присвоїти їй неіснуючий науковий ступінь – гранд-доктор філософії в галузі теології та теософії.

 

Втім, незважаючи на комічність цих заходів, які більше нагадують циркову виставу з клоунами, ніж серйозне засідання науковців, є люди, які не обізнані щодо порядку присвоєння наукових ступенів і вчених звань, а тому вони вірять усьому, що сказано та показано на відео. На жаль, такі прихильники самоназваної месії-рятівниці сприймають усе це за чисту монету й дійсно вірять, що “Матір Миру” Вікторія Преображенська (а фактично – раніше судима за низку злочинів особа на ім’я Цвигун Марина Вікторівна) захистила дисертаційне дослідження та належить до кола вчених.

 

Ветерани органів прокуратури розповіли про розслідування справи “Білого братства”

 

Я мала можливість поспілкуватися з правоохоронцями-практиками, котрі свого часу безпосередньо вели справу “Білого братства”. Зараз майже всі вони вже вийшли на заслужений відпочинок. Але хто може знати про ті події більше, ніж ветерани, а саме працівники Генеральної прокуратури України?

 

То була тяжка, напружена і нервова справа, над якою тоді працювали практично в екстремальних умовах. І незважаючи на певні помилки, це відіграло важливу роль у виробленні відповідної практики протидії подібним псевдорелігійним організаціям.

 

Цікавою була історія з вигадуванням різних забобонів навколо впливу цієї секти на життя пересічних прокурорів.

 

Один зі слідчих, який вів справу, помер невдовзі після того, як завершив її та склав висновок. Таке дійсно було, однак мало хто з любителів цих страшилок згадує про справжню причину цього і стан здоров’я слідчого.

 

Прокурор, яка погодилася брати участь у підтриманні державного обвинувачення, за три місяці розлучилася зі своїм чоловіком… Здавалося б, який тут зв’зок? Жодного зв’язку дійсно немає, хоча деякі її колеги вірили, що причиною розірвання шлюбу стало “прокляття Марії-Деві-Христос”.

 

На цьому страшилки завершуються, адже забобони конкретно спростував Віктор Шокін (той самий, який раніше для колег був просто Вітя, та разом з іншими займався розслідуванням особливо важливих справ). Він пішов на підвищення та став спочатку начальником відділу, ну а згодом, як усі знають – і Генеральним прокурором України.

 

Решта слідчих і прокурорів, наскільки сьогодні відомо, живі та здорові. А сама “Марія Деві Христос”, яка тепер стала Вікторією ПреобРАженською (зверніть увагу на це РА) після звільнення з колонії продовжує свою справу.

 

Чому Марині Цигун не було інкриміновано участь у підготовці до скоєння терористичного акту?

 

Секта “Біле братство” стала першим серйозним випробуванням на міцність наших правоохоронних органів на зорі української незалежності. Підготовка до скоєння терористичного акту шляхом масового самоспалення великої кількості людей, з метою скоєння якого ідеологічно оброблені фанатики тоді захопили Софійський собор, “дивним” чином співпала із загостренням подій у Криму. І те, що перша спроба анексії мала місце ще у 90-ті роки – не просто припущення. Та й не вигадка, на жаль…

 

Стратегічною помилкою правоохоронців тієї доби було те, що Кривоногову, Цвигун та іншим затриманим організаторам захоплення Софійського собору не було інкриміновано підготовку до скоєння терористичного акту. Марина Цвигун постала перед судом за скоєння злочинів, передбачених ст. 187-5 (захват державних або громадських будівель чи споруд), ст. 209 (посягання на здоров’я громадян під приводом виконання релігійних обрядів) і за ч. 1 ст. 187 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України 1960 р. За вироком Київського міського суду 09 лютого 1996 р. їй було призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму.

 

Чому тоді не йшлося про інші статті КК України, що передбачали відповідальність за організацію підготовки терористичного акту? Як мені пояснили знайомі ветерани прокуратури, тоді не було такої практики у напрямі попередження проявів тероризму. А якби вона була, то й сьогодні все було б інакше…