Звільнення України від кремлівських окупантів

Перемога України у вірогідній 20-річній активній війні Московії проти нашої держави має базуватись на пріоритетах гуманітарної, економічної та військово-безпекової сфер.

 

Завдяки агресивній антиукраїнській політиці Московії зберігаються тенденції до ускладнення міждержавних відносин України з Польщею, Угорщиною, Румунією та Болгарією. Для перших трьох характерне поширення духу шовінізму, а для другої – надмірний контроль Кремлем духовної та гуманітарної сфери. З цією метою був організований кремлівський інформаційний фронт на чолі з Гундяєвим (глава РПЦ) в ході візиту в березні поточного року у Болгарію. Мета Кремля – стиснути навколо України кільце загроз для фізичної ліквідації державності та української нації.

 

 

Дії громадян України та влади:

 

1. Припинення імітації державотворення на всіх рівнях, включно з Президентом України. Насамперед це стосується кожного громадянина на його власному робочому місці – не давати і не брати хабарів, не брехати, сплачувати податки, природньо шанувати в публічному просторі українську мову, культуру, історію, географію, робити реальні внески по посиленню української державності.

 

Яскравим прикладом антидержавних і антиукраїнських дій є бунт маргіналізованого студентства стоматологічного факультету Київського медичного університету в березні поточного року, який був підготовлений та скерований постсовєтським ректоратом та керівництвом комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я для збереження системи імітації навчального процесу.

 

2. Висока динаміка модернізації України на основі децентралізації на рівні громад, районів та областей шляхом прийняття необхідних конституційних змін, реальному системному захисту прав власності, дієвому урядовому втручанні в стихію ринку, яка тягне українську економіку до низькопродуктивного виробництва на базі дешевої робочої сили.

 

Необхідне мудре урядове втручання в ринок для стимулювання через тарифи, субсидії та нормативи розробки та будівництва високих технологій та будівництво високотехнологічних виробничих потужностей. Це має призвести до розвитку нових галузей за допомогою тарифів, субсидій та преференцій на державних закупівлях (коли держава купує товари у приватних компаній), стимулювання вітчизняної обробки сировини через експортні податки на сировину або через заборону її експорту, протидія експортові предметів розкоші через тарифи або заборони, аби більше грошей йшло на інвестиції, підтримка технологічних удосконалень через надання урядом монополій, патентів чи прийняття на роботу кваліфікованих виробників економічно більш розвинених країн коштом держави, державні інвестиції в інфраструктуру (Ха-Юнг Чанг “Економіка. Інструкція з використання”, с.385).

 

3. Розгортання і поглиблення реальних союзницьких відносин із США, Канадою, Швецією, Литвою шляхом максимального їх залучення до приватизаційних процесів та будівництва високотехнологічних виробництв в Україні.

 

4. Взяття урядом України відповідальності за впровадження передових управлінських та науково-освітніх технологій на основі залучення директорів науково-дослідних інститутів та ректорів вузів із Франції, Канади, США, Великої Британії до України.

 

Критерієм успішності має стати участь науковців та освітян у розробці та реалізації національних і міжнародних проектів та індексів цитування у міжнародних науково-метричних базах. Для цього необхідне затвердження урядом пріоритетів перспективних наукових досліджень в рамках проектів, допуску до їх участі найкращих науковців світового рівня, а також фінансування доступу науково-дослідних установ та вузів до науково-метричних баз даних (Scopus, Web of Science тощо). Фінансування українським науковцем або освітянином власних публікацій за власні кошти, а не в рамках того чи іншого проекту має розглядатись, як і у Франції, як ознаки можливих корупційних дій.

 

5. Створення сучасних розвідувальних і контррозвідувальних систем за стандартами Великої Британії, Ізраїлю, Китаю, які повинні мати спроможність нейтралізовувати та упереджувати антиукраїнські дії в Україні та за її межами.

 

6. З метою деолігархізації, насамперед Півдня та Сходу України необхідне урядове сприяння та підтримка громад цих регіонів з містами Львів, Тернопіль, Вінниця, Київ щодо участі у створенні сучасної інфраструктури, насамперед у галузі спорту. Це має презентуватись як результат співпраці громад міст, а не як «асабістає рішеніє Ріната Ліанідовіча атнасітельна фінансірованія ФК «Шахтьор» спартівной бази в горадє Маріупаль».