Керівництво «НАЕК» Енергоатом» взяло курс на закритість

З 13 липня в Державному підприємстві «НАЕК» Енергоатом» фактично припиняє працювати програмне забезпечення – автоматизована система управління документообігом (АСУД).

 


 

Нинішня управлінська верхівка продовжує утаємничувати свою діяльність

 

Нагадаємо, що АСУД запрацювала ще на початку 2020 р. Впроваджував цю систему тодішній керманич «Енергоатому» Павло Павлишин. Її впровадження передбачало, по-перше, зменшення паперових документів, а отже і зменшення витрат на функціонування самого «Енергоатому». По-друге, воно передбачало збільшення прозорості всередині самої компанії, адже фактично кожен працівник «Енергоатому» міг швидко знайти і побачити будь-який документ завдяки цій системі. І, по-третє, впровадження АСУД повністю відповідало проголошеному курсу Президентом України Володимиром Зеленським на діджиталізацію всієї країни.

 

І ось поки вся країна продовжує рухатись у напрямі діджиталізації (принаймні для цього є ціле цифрове міністерство, і ми не чули, щоб політично в країні відбулися якісь зміни в цьому питанні), «Енергоатом» продовжує з самої відкритої державної компанії при нинішній команді управлінців рухатись до найзакритішої компанії в Україні.

 

НАЕК Енергоатом

 

Курс на закритість нова команда на чолі з т.в.о. президента «Енергоатома» Петром Котіним  взяла одразу з квітня і робила це поступово, аж поки 10 липня 2020 р. не з’явився наказ про обмеження використання цього програмного забезпечення.

 

 

Понятійний режим управління

 

Спочатку від АСУД відрізали Рівненську атомну електростанцію, яка, власне, і виконувала функцію адміністратора цього ресурсу. Було вирішено, щоб Павло Павлишин бачив менше документів і не знав, що відбувається в головному офісі компанії в Києві. Говорять, що нова команда побоюється його як головного конкурента на крісло глави «Енергоатому».

 

Потім з АСУД прибрали всі кадрові накази, щоб поменше бачили, кого беруть, на яку посаду і з яким окладом.

 

Далі почали зникати окремі накази за службовими розслідуваннями, листи на органи державної влади тощо. Причому працівники не мають жодного алгоритму відносного того, які документи слід вводити в АСУД, а які не вводити. Рішення приймалися Котіним або віце-президентом Галущенком у ручному режимі. Тепер ці управлінці вирішили відмовитись від АСУДу, крім заявок і погоджень по закупівлям.

 

Наші джерела в «Енергоатомі» повідомляють, що сьогодні в атомному монополісті фактично діє понятійний режим управління. Це коли на папері головним вважається один, в даному випадку т.в.о. президента Котін П. Б., а насправді реальним керівником є інший чи інші. За наявною в нас інформацією остаточні рішення приймає Галущенко Г.В., а також людина Деркача А.Л.Бояринцев О.А., який наразі займає посаду радника т.в.о. президента «Енергоатому».

 

Повернення Германа Галущенка до «Енергоатому»

 

У своєму недавньому інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» на питання журналіста до Германа Галущенко про те, хто його запросив повернутися працювати в Енергоатом він  відповів:

 

«Це не секрет. Запропонував повернутися Петро Котін, про що він здається вже говорив публічно. Ми разом працювали, давно і добре знайомі, у нас дуже хороші стосунки. Це була його ініціатива. А для мене це професійний виклик – чи зможемо ми змінити негативну ситуацію, яка склалася на ринку і довкола компанії. І я впевнений: ми це зробимо».

 

Галущенко браво відрапортував і навіть не почервонів. Брехня – це основа діяльності нинішньої керуючої верхівки «Енергоатому». Всі, хто працює в «Енергоатомі», чудово знають, що в свою першу каденцію на посаді керівника юридичної служби, яку він очолював трохи більше півроку, Галущенко з Котіним навіть не були знайомі. Хіба бачились один з одним на якихось нарадах, та й то не є очевидним. Про брехню легко здогадатись і з самого інтерв’ю, де Галущенко робить акцент саме на тому, що Петро Котін раніше вже робив заяви про давнє знайомство і запрошення на роботу Галущенка і Хартмута Якоба.

 

Насправді Котін на посаді т.в.о. президента «Енергоатому» – випадкова фігура. Як ми пам’ятаємо, після звільнення Юрія Недашковського, т.в.о. президента «Енергоатому» призначили Павла Павлишина, якому тодішній Прем’єр-міністр Олексій Гончарук і профільний міністр Олексій Оржель обіцяли «золоті гори». Однак, дуже скоро Павлишин зрозумів, що ці хлопці нічого не вирішують, адже в державі також діє понятійне управління. Всі рішення у антиконституційний спосіб приймаються в Офісі Президента України.

 

Призначення формального керівництва

 

Так ось, скандалом навколо призначення очільника «Енергоатому», який відбувся після оприлюднення так званих «плівок Єрмака»  вправно скористалось угруповання на чолі з Андрієм Деркачем і Сергієм Шефіром – помічником Президента України. Було вирішено завести в «Енергоатом» свій менеджмент у складі Галущенка і Бояринцева.

 

Після того, як Павлишин відмовився працювати в понятійному режимі, тобто виступати «фунтом» у цій команді, почалися екстрені пошуки когось із середовища атомників для створення фейкової картинки з віртуальною реальністю. Треба було знайти людину в «Енергоатомі», яка виконуватиме роль «ряженого генерала», буде формальним керівником і робитиме те, що скажуть.

 

Причому у питаннях стратегічного характеру рішення приймаються навіть не Галущенком з Бояринцевим, а рішення приймаються Андрієм Деркачем і Сергієм Шефіром. Тобто в самому «Енергоатомі» зараз діє команда «маріонеток» з відчутним зовнішнім впливом. Президент Зеленський, який не розуміється на питаннях державного управління, погодився на такий сценарій розвитку атомної енергетики, очікуючи швидких покращень.

 

Замість швидких покращень – нарощування мільярдних боргів

 

Ця правляча верхівка працює в «Енергоатомі» вже більш як три з половиною місяці. Але крім продовження нарощування мільярдних боргів, витіснення найдосвідченіших професіоналів з галузі, здатних мати свою думку і подання безглуздого позову до Міненерго про визнання Статуту недійсним, нічим особливим вона не проявилася. Хіба що намаганням повернутися до старих відкатних схем, зондуючи бізнесменів-постачальників на відкати в 30%.

 

За нашою інсайдерською інформацією, Анжела Депелян, екс-фінансовий директор «Енергоатому» звільнилася за одну годину, оскільки відмовилася підписувати розподіли коштів, де з кредитних грошей намагалися платити окремим постачальникам, маючи при цьому борги по податкам.

 

Нам відомо, хто з вказаних вище управлінців виконує функцію «адміністратора» цієї схеми, але ми поки що не будемо його називати, зберігаючи інтригу на майбутнє.

 

Ліквідація брюсельського офісу «Енергоатома»

 

Останнє стратегічне рішення, яке зараз впроваджується «маріонетками» з «Енергоатому» – це ліквідація його брюсельського офісу. Цей офіс був відкритий президентом «Енергоатома» Юрієм Недашковським в 2014 році і для посилення співпраці між Україною і Європейським Союзом та європейським бізнесом.

 

ДП «НАЕК» Енергоатом» всі ці роки було чи не єдиною українською державною компанією, яка мала власне представництво у столиці Європи. Там проводилися різні переговори, підписувалися контракти, формувалася позитивна думка європейців до «Енергоатому» зокрема, і до України загалом. Однак Російській Федерації та її сюзеренам в Україні позитивне сприйняття України в Європі не потрібно. Тому зараз у компанії проводять службове розслідування по діяльності європейського офісу із заздалегідь визначеним рішенням – ліквідувати цей офіс – нібито з метою оптимізації витрат «Енергоатому».

 

«Маріонетки» настільки швидко хочуть виконати волю свого ляльковода, що готові йти навіть на збитки, які об’єктивно виникають при незапланованій ліквідації відокремленого підрозділу у вигляді неустойок за розірвання контрактів. Про репутацію самої компанії в Європі вже ніхто не говорить. Як було сказано, чим гірше в Європі сприймається «Енергоатом», тим швидше він повернеться в зону впливу Росії. Саме така задача стоїть перед нинішнім маріонетковим менеджментом.

 

Тим часом, конкурс на посаду президента «Енергоатома» продовжує блокуватись агентами впливу в Офісі Президента України.

 

За матеріалами

londonlovesbusiness.com,

Russian intelligence accused of sabotaging Ukraine’s Energoatom