Максим Рибачук – доньки за батька не відповідають?

Офіцер Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України Максим Рибачук і його цивільна дружина мають двох доньок, які народилися в США, де громадянство набувається за фактом народження. А потім обох доньок було зареєстровано в Україні, – докладно про нову схему легалізації другого (резервного) громадянства.

 


 

Про дуже цікаві та карколомні події іноді вдається дізнаватися під час провадження адвокатської діяльності. Захищаючи інтереси осіб, на яких намагаються «полювати» вітчизняні правоохоронці іноді натрапляєш на дуже цікаві моменти. Вони напрочуд пікантно характеризують таких правоохоронців (або навіть можна назвати їх – лівоохоронці) – як із професійного боку, так і з боку особистих стосунків і побудови родини.

 

Ми не схильні порпатися у брудній білизні. Проте коли справа стосується порушень прав та інтересів інших осіб та відверто корупційних і сумнівних оборудок, для нас немає обмежень і застережень.

 

Максим Рибачук, Департамент міжнародного поліцейського співробітництва НПУ

 

Так, Рибачук Максим Васильович (07.06.1984 р.н.) наразі обіймає посаду заступника начальника управління взаємодії з Інтерполом та Європолом – начальника відділу міжнародного розшуку осіб Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

 

Згідно з поданою декларацією у Рибачука М. В. є дві дочки, Валерія та Аврора, однак відсутня дружина (матір дочок). Точніше, її існування штучно приховане декларантом через низку пікантних обставин, про які громадськості знати не обов’язково. Але ми все одно дізнаємося правду, яка випливе, немов олія поверх каламутної води.

 

Звідки ж взялися дві доньки у чоловіка, який за визначенням не може їх народити? Все дуже цікаво та інтригуюче.

 

Матір доньок Рибачука в суді встановлювала факт їх народження

 

Громадянка Вострікова Валерія Валеріївна (12.05.1980 р.н.) у 2017 та у 2019 роках зверталася до Новгородківського районного суду Кіровоградської області з заявами про встановлення юридичних фактів (фактів народження доньок).

 

Рішенням цього суду в тому ж самому складі (суддя Рачкелюк Ю. В. в обох випадках) від 16 червня 2017 по справі 393/300/17 та рішенням цього ж суду від 05 серпня 2019 року по справі 393/371/19 за заявою Вострікової В. В. заінтересовані особи: Новгородківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та вже відомий нам Рибачук Максим Васильович – було задоволено заяви та визнано факт народження однієї та іншої дочки у спільної матері – Вострікової В. В. та спільного батька – Рибачука М. В.

 

Рішення суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень в інформаційній системі «Судова влада України» та наявні за вказаними вище посиланнями.

 

Обидві доньки Рибачука та Вострікової народилися у США

 

В обох випадках (березень 2017 і травень 2019 року) діти народжувалися за адресою: Сполучені Штати Америки, штат Юта, місто Лейтон, округ Девіс за вельми загадкових обставин. Матір дітей випадково (разом з Рибачуком М.В.) приїжджала до США. Там вона раптово й несподівано дізнавалася, що вагітна, народжувала та не могла отримати належні документи, які б доводили факт народження дітей і встановлювали б ці факти.

 

Це було і залишається передумовою для реєстрації факту народження дітей органами реєстрації цивільного стану в Україні. В українських закладах реєстрації цивільного стану чомусь не дуже вірять наявності юридичного факту – немовляти (навіть якщо його принести до РАГСу «живцем»). Там вимагають надання ще і документів про народження дитини.

 

Ці обставини й обумовлювали необхідність звернення до суду із заявою про встановлення такого факту. Батько дітей з указаними обставинами надалі погоджувався. Він визнавав батьківство та факт народження в суді. А суд реєстрував ці факти.

 

А потім дітей повторно реєстрували в Україні задля другого (резервного) громадянства

 

За поданими позовними матеріалами виявлялося, повторимось, що документи, які доводили б народження дітей під час колотнечі з переїздом із США до України або ж губилися чи виявлялися такими, що недостатні для органу реєстрації цивільного стану для реєстрації дітей. Наприклад, вони не мали печаток, позаяк у США дещо інша система діловодства тощо.

 

Вважаємо, що насправді в даних випадках відбувалося геть інше.

 

У подібний спосіб Рибачук М.В. та Вострікова В.В. штучно «робили» для дітей друге (точніше, перше), резервне громадянство США. Адже громадянство США традиційно набувається (визнається) за місцем народження дітей.

 

Отримавши документи про народження дітей, Рибачук М.В. та/або Вострікова В.В. негайно оформлювали громадянство США на них. Не виключено, що вони обидва або ж один з них мають це громадянство окремо, додатково до українського. Для цього вони подавали оригінали отриманих медичних документів (про народження дітей) до відповідних міграційних установ.

 

Судова схема легалізації народження дітей задля українського громадянства

 

Копії ж документів батьки (один із них) намагалися надати українським міграційним установам. Однак отримували цілком обґрунтовану відмову в їх прийнятті та використанні. Саме тому була застосована судова схема для легалізації народження дітей та набуття ними українського громадянства.

 

Максим Рибачук - доньки за батька не відповідають?

 

У цій схемі Рибачук М.В. виглядає пасивною особою, яка не виявляє ніяких ініціатив та активних дій, а лише погоджується із судовим рішенням. Водночас уся активність і можлива відповідальність за розвиток подій зовні формально припадає на Вострікову В.В.

 

При цьому реалізація схеми була умисно віднесена на периферію – в «занедбаний» далекий суд і орган реєстрації актів цивільного стану. Бо так дешевше, простіше і конфіденційніше. І, очевидно, що там «знайомі», котрі не будуть дуже порпатися в ситуації та каламутити воду.

 

Навіщо Максим Рибачук приховав у декларації відомості про цивільну дружину

 

Маючи більш ніж тісні (фактичні шлюбні, сімейні) стосунки з Востріковою В.В., Рибачук М.В. приховував цей факт від декларування, що дає змогу через фактичну «цивільну» дружину здійснювати будь-які корупційні та наближені до них оборудки. В тому числі це може бути незаконне збагачення, отримання хабарів, витрачання коштів у обсягах, які явно перевищують доходи, не кажучи вже про перспективи таких дій з використанням «іноземного елементу» (дітей) з набуттям та реалізацією через них прав та обов’язків майнового характеру.

 

Пояснювати факт народження дітей в результаті прикрої випадковості та непорозуміння, типу «ішов-ішов і раптом послизнувся і так сталося, хто б міг подумати» – Рибачук М.В. не наважувався.

 

Вже одна ця обставина ставить під сумнів адекватність, доброчесність, порядність, а також ділові та моральні якості Рибачука М. В.

 

Можливо, зазначена схема або її елементи можуть вказувати на інші тяжкі правопорушення. Скажімо, торгівлю людьми, незаконні трансплантації, шпигунство, державну зраду, фінансування тероризму тощо.

 

Офіцер поліції, який «розважається» подібним чином, навряд чи може бути «чистою» та компетентною особою. Переїзди до США, перебування там, участь у процедурах народження та медичного обслуговування дуже недешеві. Вони явно перевищують доходи поліцейського та всієї родини. Рибачук Максим Васильович у цих витратах, звісно, як державний службовець, участі не брав, і тому і не декларував їх. Він нічим не ризикує, на відміну від приватної особи – породіллі.

 

Чим ще займався офіцер української поліції в США?

 

Можливо, Максим Васильович на вказаний період оформлював відрядження до США з метою пошуку та виявлення там якихось карколомних злочинців-олігархів чи серійних маніяків для їх повернення в Україну? Але будьмо тверезі та відверті – це виглядає ще більш сміховинно.

 

Можливо та не виключено, що певною «безпорадністю» Максима Рибачука могли користуватися правоохоронні органи США. Вони могли в силу тих чи інших причин «допомагати» Максиму Васильовичу та його фактичній дружині народжувати (закриваючи очі на ті чи інші проблеми або ж допомагаючи їх вирішувати) в обмін на приязнь і співробітництво в інших сферах з великою корупційною складовою та злагодженою «командною грою».

 

Що там насправді було – покаже час. Ми звернулися практично до всіх зацікавлених осіб із сигналом про виявлену схему дуже заплутаних сімейних стосунків та нюансів. Сподіваємося, що отримувачі наших заяв якісно та професійно розберуться у причинах і дійсних мотивах подібних схем. Про результати цієї роботи ми згодом повідомимо наших читачів.