Новопсковський Пристін

The following two tabs change content below.
В'ячеслав Непран

В'ячеслав Непран

Знайомство з духовною спадщиною Новопсковщини – крейдяними печерами та криницею Дмитрія Горського (Дмитрієва криниця).

 

 

Одним з дивних місць на території Луганської області є височини на правому березі Айдара біля Новопскова. Тут відкладення крейди, які в долині річки досягають товщини понад 300 метрів, виходять на поверхню землі, утворюючи круті височини, в деяких місцях утворюють чи не круті стіни. Не випадково в народі це місце здавна отримало назву Пристін.

 

 

Біля підніжжя Пристіну розташований доволі рідкісний історичний пам’ятник – печери, створення яких відноситься до періоду заселення Новопсковщини, тобто приблизно до середини ХVII століття.

 

 

У той далекий, неспокійний час ці печери, мабуть, слугували своєрідним укриттям для перших поселенців від нападок войовничих сусідів – турків і татар.

 

 

Важливою обставиною, яка сприяла збереженню печер, стала наявність щільного, глинисто-крейдяного ґрунту.

 

 

У той період, коли ці печери були створені, вони, природно, мали більші, ніж тепер, розміри і, можливо, дещо іншу конфігурацію.

 

 

Наприкінці ХVIII століття печери стали місцем проживання людини, відомого під ім’ям Дмитро Горський.

 

 

А поруч з печерою, на березі річки Айдар розташувалася Дмитрієва криниця, вода якої вважалася цілющою.

 

 

Віряни краю багато років здійснювали паломництво до криниці, яке припинилося за радянських часів. На цей час криницю підтоплює річка і, на жаль, вода з криниці не придатна до вживання.

 

Loading...

 

Не можна не зазначити той факт, що різні перекази, які розповідають про історію цих печер, передавалися з уст в уста протягом багатьох років. Люди прикрашали свої оповідання такими фактами, які навряд чи можна вважати реальними. Тому останню крапку в цій історії повинні поставити краєзнавці та історики.

 

Рибалці довелося поступитися, щоб не завадити місії краєзнавців

 

Щиро дякую керівництву Новопсковського краєзнавчого музею та його співробітникам Олені Сухораді та Дмитру Сухораді за надану інформацію та за допомогу в проведенні краєзнавчої експедиції.