Обмеження викидів забруднюючих речовин у процесі виробництва теплової та електричної енергії

Вкрай актуальним на сьогодні є питання мінімізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що пов’язане із запровадженням масштабних і високовартісних проєктів з екологічної модернізації.

 


 

Тарифні та податкові механізми

 

Європейський курс актуалізував кліматичні амбіції та направив їх на заохочення торгових партнерів докладати зусилля у боротьбі зі зміною клімату, сприяючи зниженню викидів СО2 у глобальному масштабі.

 

Обмеження шкідливих викидів

 

Поставлені цілі можуть бути досягнуті за допомогою тарифних або інших податкових заходів. Такі заходи вживаються до імпортних товарів, підвищення зобов’язань з дотримання нормативних вимог для імпорту, звільнення від податків або виключень з регуляторних органів для експорту.

 

Впродовж останнього року в ЄС обговорюють можливість запровадження прикордонного вуглецевого коригування (Carbon border adjustment – CBA). CBA – це платіж, який буде стягуватися під час ввезення до ЄС продукції виходячи з обсягів викидів СО2 у процесі її виробництва. Запуск CBA передбачає Європейська зелена угода (European Green Deal), яка була представлена ще у грудні 2019 року. Запровадити CBA Єврокомісія пропонує не пізніше 2023 р.

 

Після прийняття у Європейському союзі механізму накладання мита на товари, виробництво яких потребує значних викидів вуглецевого газу – CBA, це може негативно позначитися на обсягах експорту української продукції до ЄС.

 

Що Україна може зробити для збереження свого експорту?

 

Експорт – важливий компонент української економіки. До вуглецевоємного експортного товару належить і електрична енергія.

 

Вартість електроенергії для експортерів може зрости на 30 – 40%. Внаслідок зростання ціни електрична енергія, вироблена на українських генеруючих потужностях, буде неконкурентоспроможною в країнах Євросоюзу.

 

У 2017 р. Україною був прийнятий Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі – НПСВ). Метою ухвалення даного плану є виконання зобов’язань України у межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

 

 

Документ являє собою чіткий план-графік, у якому визначено, які енергоблоки, яких саме ТЕС/ТЕЦ і в якому році мають бути оснащені пило-, сірко- та азотоочистними засобами. За задумом розробників, це дозволить досягти європейських рівнів за вмістом пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в димових газах.

 

Але Україна і досі не має чіткого алгоритму для реалізації прийнятого документу. Невиконання графіку встановлення очисних споруд означає, що енергоблоки ТЕС та ТЕЦ мають бути зупинені. А енергосистема, безперечно, зазнає значного удару, тому що за короткий проміжок часу буде позбавлена своїх маневруючих потужностей.

 

У 2019 р. в Україні запрацював новий ринок електроенергії. Тобто механізми фінансування проєктів з екологічної модернізації, що діяли до його впровадження, включно з інвестиційною складовою до тарифу на електроенергію, втратили свою актуальність. Проте нові механізми не було визначено. Тому вони не були імплементовані до національного законодавства.

 

Заходи щодо втілення Національного плану скорочення викидів

 

Таким чином, один із ключових засобів, що забезпечив європейським країнам скорочення викидів, в Україні наразі не працює. Це ставить під загрозу своєчасне виконання НПСВ і стабільну роботу енергосистеми.

 

Більше того, для стабільної роботи енергосистеми замало провести лише екологічну модернізацію. Необхідна реконструкція енергоблоків ТЕС задля поліпшення їхніх техніко-економічних показників, зокрема, маневрових можливостей, особливо в умовах стрімкого розвитку «зеленої» генерації.

 

Отже, питання своєчасної реалізації НПСВ є надзвичайно актуальним. Наразі український енергетичний сектор перебуває у масштабній кризі, яка зачепила всі без виключення види генерації.

 

Нам варто серйозно розглянути механізми фінансування природоохоронних заходів в енергетичному секторі, що застосовувалися європейськими країнами, оскільки в умовах нового ринку теплова генерація не матиме змоги інвестувати в такі масштабні проєкти. Логічно було б у питанні скорочення шкідливих викидів йти шляхом Європейських країн, де теплова генерація не залишилась на одинці зі своїми проблемами. Та варто пам’ятати, що наразі теплова генерація є надійним механізмом балансування енергосистеми України.

 

Потрібно зараз підняти це питання на рівні держави та прискорити втілення Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок з метою не тільки виконання зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині обмеження викидів забруднюючих речовин, але й заради нашої енергобезпеки, економіки та екології.

 

Громадська Спілка Енергетичний Союз