Саєнтологи продовжують проникати до органів влади України

Менше місяця тому, а саме 20 червня 2018 р. в приміщенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка було проведено Всеукраїнську наукову конференцію «Державний орган у справах релігій в Україні: Історія та Сучасність», приурочену до 100-річчя діяльності центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері релігії в Україні.

 

 

Відомо, на конференції було обговорено низку питань стосовно взаємодії державних органів, науковців і релігійних конфесій. На заході такого рівня взяли участь поважні особи з числа представників органів влади, релігієзнавців та священнослужителів, серед яких були: заступник глави Адміністрації Президента України Павленко Ростислав Миколайович, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Княжицький Микола Леонідович, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Юраш Андрій Васильович, президент Українського біблійного товариства Комендант Григорій Іванович, головуючий ВРЦіРО Олександр Зан-Фабіан, а також релігієзнавці А. Колодний, І. Козловський, Л. Філіпович, О. Саган, Ю.Чорноморець, священнослужителі УАПЦ Віктор Бедь, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ Олекса Петрів та багато інших.

 

Однак, несподіванкою для всіх став виступ відповідальної за зв’язки з громадськістю церкви Саєнтології м. Києва Монаршек Катерини та відповідального за юридичні питання церкви Саєнтології Михайлеця Олександра, які доповідали про досвід визнання саєнтологів у Європі. Вказане шокувало деяких членів заходу, особливо священнослужителів традиційних християнських конфесій.

 

 

Виникає питання про те, хто «пролобіював» участь саєнтологів у заході такого рівня та для кого це може бути вигідно? Відповісти на це питання одразу буде складно, однак це вже не перший випадок просування саєнтологічних доктрин до різних сфер життєдіяльності держави. А саме, протягом 2016-2017 років у навчальних закладах Закарпатської області за сприянням місцевих органів влади саєнтологи безперешкодно проводили лекції. Не виключено, що аналогічних випадків набагато більше, ніж нам вдається фіксувати.

 

Слід зазначити, що питання реєстрації Церкви Саєнтології в Україні тягнеться від 2004 року, коли до КМДА вперше почали надходити заяви про реєстрацію статуту. У разі прийняття рішення на користь цієї псевдорелігійної структури подібний крок стане фатальною помилкою, що свідчитиме про свідоме та цинічне замовчування нашими можновладцями фактів про те, що у багатьох країнах світу саєнтологію визнано небезпечною та заборонено.

 

Читайте також: 

Квиток у рабство

Як саєнтологи проникають до системи освіти

Форми сектантського вербування

Методи сектантського вербування