Ця інформація надійшла мені від патріотів Станиці Луганської, котрі попередньо зверталися до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України, однак реакції на своє звернення досі не одержали. Напевне, є на те свої причини, і давайте спробуємо зараз їх з’ясувати.
.
Громадяни неодноразово доводили до відома цих служб інформацію про діяльность одного перевізника-підприємця в м. Североднецьку (Луганска область).
.
.
“Сладкий” – прізвисько Грішакова та його псевдо у Вайбері
.
.
Олександр Гришковз осені 2014 до квітня 2015 рокупрацював на території, підконтрольній бойвикам «ЛНР», займаючи там посаду радника «міністра транспорту», котрим на той час був його друг Олександр Чумаченко.
.
За час своєї роботи у «міністерстві» вінзміг організувати роботу трьох своїх маршрутних таксі. Два мікроавтобуси (держ. номера ВВ 57-41 СІтаВВ 57-43 СІ) курсували за маршрутом «Луганськ, квартал ім. 50 років Жовтня – Піонерське».
.
.
Доказамицього факту є фото, зроблені 10 листопада2017 р. на зупинці луганського міського транспорту «Квартал ім. 50 роківЖовтня» (фото з рекламним бордом «ЛНР»).
.
Крім того, є фотографії автобусів, знятих під час посадки пасажирів на зупинці «Квартал ім. 50 роківЖовтня».
.
І третя маршрутка, держ. номер ВВ 57-54 СЕ, також працювала в «ЛНР» за маршрутом 50 роківЖовтня – Луганськ – р. Сіверський Донець (нинішній пешохідний перехід на Станицю Луганську, підконтрольну Україні).
.
Таким чином, можназ упевненістю сказати: одразу три маршрутних таксі Гришкова три рокипрацювали в «ЛНР», і він плативподаток в бюджет «республіки», та одночасно три маршрутних таксіпрацювали в Україні.
.
За законодавством України, такі діяння єкримінально караними.
Також відомо, що у2016 році один з автобусів, який належить Гришкову, було затримано силовиками «ЛНР» за контрабанду. Тому Гришкову довелося прибратийогоз території«народної республіки».
.
А ще раніше – до війни, Гришков Олександр Олександрович працював у Луганській ОДА. Коли у 2013 році керівництво транспортом і зв’язком здійснював громадянин Беляченко, то Гришков був його помічником, що опікувався питаннями приміського сполучення. Його інший близький товариш Чумаченко, про якого згадувалося вище, з приходом окупантів залишився там і протягом 2014 – 2015 р. займав посаду міністра транспорту псевдореспубліки. Отже, коли Чумаченко став міністром, він і влаштував Гришкова своїм радником. Мені вдалося отримати контакти Чумаченка, але, звісно, видавати свого друга він не має наміру. Тому складно сказати, в який ще спосіб можна отримати додаткові докази того, що Гришков співпрацював з окупантами, займаючи посаду в їхніх владних структурах. А щодо Чумаченка – зараз він перебуває на окупованій тариторії та, скоріш за все, виїзд йому заборонено.
.
Потім Гришков переїхав на визволену територію Луганщини, влаштувавшисьуСєвєродонецьку. Ізамістьтого, щоб передатиконтрабандиста і сепаратистського чиновника справедливому суду, українська влада прийняла свого «героя» з розпростертими обіймами.
В «ЛНР» його викрили, а в Україні – прийняли як «героя»…
.
– Прикро за державу! – кажуть люди, що повідомили ці факти, і ставлять доречне запитання: хіба може може бути так, що в «ЛНР» порядкутазаконності більш, ніж у нас? Це ж який треба мати «дах», щоб бутизатребуванимяк в «ЛНР», так і в Україні? Ідля кого тоді існує статья 258-5 (ч. 1) Кримінального кодексу України?
.
Слід додати, що незважаючи на скандал з контробандою, двімаршрутки Олександра Гришкова й тепер продовжують працювати в «ЛНР».
.
Також за перевіреними джерелами відомо, що громадянин Гришков працює зараз в обласному театріСєвєродонецька.
.
.
Директором театру є Сергій Дорофєєв, який приїхав до Сєвєродонецька у 2015 році, а до цього в окупованому Луганську за часів керування Плотницького був заступником директора міської філармонії. Варто було б нашим компетентним органам занятисяцим підприємцем впритул із’ясувати, хто йомудопомогаєяк на окупованій, так і на підконтрольній Україні теріторії.
.
Коли небайдужі громадяни вирішили поспілкуватися з його водіями, то дізналися, що в них дружні стосунки з Гришковим, і на запитання про те, як так можна одразу працювати і на окупованій (та, відповідно, ще і сплачувати податки до бюджету окупаційної адміністрації), і на підконтрольній території, то один з водіїв прямо відповів: «уміти треба, але СБУ його вже перевіряла».
.
Таких кричущих випадків у Луганській області ще багато, оскільки при владі залишилися перефарбовані зрадники. Однак випадок із Гришковим відрізняється особливим цинізмом: цей громадянин діє відкрито і не приховує, що йому Закони України не писані. Він переконаний, що його гроші вирішують усе.