Україні потрібен зооомбудсмен

Наш читач Володимир Поліщук, який багато років працює у сфері тваринництва, запропонував переконливі аргументи щодо запровадження в Україні такої нової інституції, як зооомбудсмен. Пан Володимир надіслав нам цікавий матеріал, який пропонуємо вашій увазі.

 

Друзі, ми також нагадуємо вам, що наше видання є відкритим для дискусій, висловлення різних думок і обміну конструктивними пропозиціями. Для цього необов’язково бути журналістом – кожен може надсилати свої рекомендації або тези з тих чи інших тем на адресу редакції: вул. Січових Стрільців, 40-а, м. Київ, 04053 або на електронну скриньку govory.red@gmail.com.

 


 

Майже одночасно сталися дві події,  які  мали значний суспільний резонанс.  Перша подія – у  Полтаві зграя бродячих псів насмерть загризла дівчину. Друга подія – у Новоград-Волинську була знайдена собака з відрубаними задніми лапами. Мою увагу привернули не тільки ці події (подібне й раніше відбувалося неодноразово), а й те, що сталося потім.

 

У Полтаві поліція виловила собак-убивць, далі комунальними службами було здійснено їх чіпування (частина з виловлених собак вже були стерилізованими та мали чіпи), після чого собак було випущено у «природнє середовище існування». Воістину, запасайтеся поп-корном і чекайте, поки буде загризена ще одна людина.

 

У Новоград-Волинську зоозахисники віднесли собаку до ветеринарної лікарні, де лікарем разом із зоозахисниками комісійно було прийнято рішення про те, щоб скалічену собаку приспати.

 

Але місцевою поліцією було порушено не тільки кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами, але і проти ветеринарного лікаря.

 

Інші зоозахисники, що були налаштовані вороже до членів комісії, що прийняла рішення про умертвіння скаліченої собаки, подали до поліції заяву за фактом жорстокого поводження з твариною, бо «…собачку шкода…» та «…вона могла бути вилікувана і ще прожити багато років, якщо їй  купити візка для задніх ніг, як у Монако».

 

Державою та зоозахисниками проти жінки-ветеринара було розпочато такий тиск і цькування, що вона була вимушена звільнитися з посади. А за свідченнями її колег, вона була одним з найкращих ветеринарних лікарів у Новоград-Волинську. Це людина, котра з дитинства мріяла про те, щоб бути ветеринарним лікарем, вона дуже любить і тримає у себе вдома декількох елітних тварин, а ще сотням домашніх улюбленцям урятувала життя. Слава Богу, що її не позбавили диплому, як того вимагали зоозахисники.

 

Вищезгадане є яскравим прикладом того хаосу та абсурду, в до якого призвела невирішена проблема гуманного ставлення до тварин і  захисту життя та здоров’я людини.

 

На мій погляд,  ситуацію покращить введення такої посади, як зооомбудсмен.

 

Україні потрібен зооомбудсмен

Фото: Дмитро Удовицький, м. Миколаїв

 

Зооомбудсмен повинен мати статус державного службовця, що виконує обов’язки контролю за дотриманням законів щодо гуманного ставлення до тварин і захисту прав людини. Але засадничим принципом його діяльності має стати запровадження нової інституції: зооомбудсмен повинен здійснювати свою діяльність на принципах дотримання конституційних норм, викладених в статті 3 Конституції України, за якою людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

 

Скажу чесно, особисто мені б не хотілось обіймати таку посаду. Зоомбудсмен постійно перебуватиме в епіцентрі протистояння зоозахисників і зоореалістів, а це становище складне і, м’яко кажучи, малоприємне.

 

Мої особисті симпатії – на стороні зоореалістів. Мій життєвий досвід заснований на моїй роботі – понад три десятиліття я займаюся тваринництвом, зокрема свинарством.

 

Всі ми розуміємо, що є суспільний запит на гуманне ставлення до тварин. Але поки у світі вмирає від голоду хоч одна дитина, гуманізм по відношенню до домашніх тварин для мене є вторинним.

 

Втім, мої нерви рятує усвідомлення того факту, що гуманне ставлення до тварин є економічно вигідним.  Коли свині утримуються гуманно до такої міри, що вони «щасливі» – їх продуктивність максимально висока. Скажу більше, жорстокий забій, коли тварини вмирають у страшних муках, знижує якість свинини. І тому я за забій свиней аргоном і вуглекислим газом. За такого підходу біль і страждання тварин відсутні, і це доведено багатьма науковими дослідами.

 

У США аргон не застосовується для виконання смертної кари у вигляді страти в газовій камері лише внаслідок протестів тих, хто вважають, що злочинці, засуджені до смертної кари, повинні страждати так само, як їхні жертви.

 

Я повністю поділяю принципи поводження з тваринами, викладені в статті 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

 

  • жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
  • забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
  • право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;
  • заборона жорстоких методів умертвіння тварин;
  • відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
  • утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

 

Домашні тварини можуть народжуватися, утримуватися чи піддаватися умертвінню лише під контролем людини та відповідно до її потреб. У життя популяцій диких тварин людина може втручатися лише у разі крайньої потреби – для захисту життя і здоров’я інших осіб або для відновлення природної рівноваги та природного розмаїття. 

 

У мене нещодавно помер кіт. Я ніколи не думав, що мені буде так боляче. Скажу більше: незважаючи на те, що все життя пропрацював свиноводом, не зміг себе пересилити й забити жодну тварину особисто.

 

Тому я буду виходити з позиції про те, що кожна домашня тварина, незалежно від того, як пощастило їй за фактом свого народження, має право на шанс прожити своє життя в комфорті, у повній відповідності до біологічних, видових та індивідуальних особливостей.

 

Але є одне але. Коли я навчався у Києві, то кожного ранку бачив там одну дівчинку-школярку, обличчя якої було спотворене шрамами та каліцтвом. Її всюди супроводжував батько. Я не знав, що з нею сталося та чому її так було понівечено. І коли одного разу я став свідком того, ця дівчинка впала в істерику від того, як до них підбігла собака, то причина її каліцтва стала очевидною. Тому заради того, щоб більше не траплялися такі трагічні випадки, як із тією дитиною (не кажучи вже про випадок у Полтаві), я згоден на умертвіння всіх безпритульних собак світу, але в гуманний спосіб – за допомогою аргону.

 

Бродячі тварини повинні перестати існувати. Єдині місця, де вони можуть жити – лише домоволодіння чи притулки. Бродячі коти як елемент міської екосистеми – це просто знущання над словом екологія, адже одна кішка винищує за життя сотні птахів. А бродячі собаки – це справжні окупанти нашого життєвого простору.

 

Думаю, що за бюджені кошти повинен здійснюватися вилов, утримання у територіальному притулку протягом короткого терміну (не більше семи днів) та подальша евтаназія в гуманний спосіб тих тварин, які в визначений термін не повернуті господарям або для яких не знайшлося нових господарів.

 

Найбільш захищеною від крадіжок бюджетних коштів і коштів, отриманих за рахунок пожертв, а також і від фактів жорстокого поводження з тваринами буде така схема поводження з безпритульними тваринами, де вилов, утримання та умертвіння здійснюються різними суб’єктами (юридичними особами), що мають ліцензії на вищевказані види діяльності, тобто мають у своєму підпорядкуванні відповідний персонал з числа досвідчених фахівців, а також необхідне обладнання.

 

Як державні органи, так і громадяни повинні мати право ініціювати процедуру позбавлення ліцензій за неналежне виконання ліцензійних умов. Очевидно, що на стадії досудового врегулюванняя цього питання вкрай важливою та корисною буде участь такої посадової особи, як зооомбудсмен.

 

Всі інші витрати, такі як стерилізація тварин, їх лікування і понаднормове утримання в притулках має здійснюватися виключно за рахунок коштів, отриманих у вигляді добровільних пожертв від фізичних і юридичних осіб.

 

Для зменшення масштабів проблеми безпритульних тварин, виключення фактів жорстокого поводження з ними та захисту здоров’я і життя людей потребує свого вдосконалення і чинне законодавство, що регулює суспільні відносини у сфері утримання домашніх тварин. У ньому, зокрема має бути детально регламентовано такі питання:

 

  • повинно бути дозволено утримання тварин лише з ветеринарно-реєстраційним паспортом. Тварини без паспорту повинні вилучатися.
  • Всі тварини повинні бути мічені тутуюванням.
  • Для утримання нестерилізованих тварин необхідно мати ліцензію на розведення тварин. Розмір оплати за таку ліцензію повинен буди вищий, чим вартість стерилізації тварин.
  • Утримання тварин, які можуть заподіяти шкоду людині, необхідно супроводжувати страхуванням ризиків, що, наприклад, собака може заподіяти шкоду здоров’ю людини. Очевидно, що коли страхова компанія вимушена буде виплачувати мільйонні компенсації за тяжкі наслідки для здоров’я людей або спричинення смерті потерпілих і перекладати ці ризики на власників собак, то любителів небезпечних для життя порід собак – таких, як, скажімо, бультер’єри, стане значно менше та зросте кількість любителів пекінесів.
  • Необхідно ввести абсолютну презумпцію винуватості власників тварин, які заподіяли шкоду здоров’ю та життю людей. Власник потенційно небезпечної собаки  буде набагато більш відповідально опікуватися захистом людей від агресії тварин, якщо буде знати, що він завжди буде винний. Це на порядок зменшить кількість нещасних випадків.  На мій погляд, не має різниці між тим, що злодій буде загризений собакою-сторожем або буде підірваний на міні-розтяжці, виставленій для захисту майна.

Я глибоко переконаний, що запровадження нової посади – зооомбудсмен, є необхідним для України, оскільки дозволить більш якісно вирішувати на практиці проблеми захисту прав людини, гарантування безпеки дітей і законної діяльності малого та середнього бізнесу.

 

Яким буде реальне наповнення «кошика» обов’язків і прав зооомбудсмена – це питання потребує подальшої копіткої праці законодавця та максимально широкого громадського обговорення даної теми.

Володимир Поліщук 


.

Підпишіться та читайте більше на нашому каналі в Telegram

.
.