Як отримати доступ до архівної інформації репресивних органів

Необхідність отримати доступ до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму постає не тільки в адвокатській практиці, а й у багатьох життєвих випадках. У багатьох із нас є рідні, котрі, на жаль, за радянського режиму були репресовані, розстріляні чи згинули у таборах для політв’язнів, і зараз є потреба знайти й зібрати наявні архівні документи про них.

 


 

У мене теж нещодавно була у роботі одна справа, в якій потрібно було ознайомитися з матеріалами, що розглядалися судами до 1991 р. Зокрема, справа стосувалася інформації про осіб, яких було засуджено до розстрілу Київським міським та Київським обласним судом у 1983 – 1987 рр.

 

Як отримати доступ до архівної інформації репресивних органів

Музей НКВС, фото: Олександр Ретівов

 

На мій запит суд не надав таких відомостей, тому я звернувся за роз’ясненням до Українського інституту національної пам’яті.

 

Отримана інформація, безперечно, становитиме інтерес і для колег-адвокатів, і для тих людей, котрі, можливо, зараз шукають своїх родичів, знайомих або проводять дослідження в галузі історії.

 

У кожного своя нагода і причина цікавитися цими сумними архівами. А для того, щоб ви могли заощадити свій час, я розповім докладно, куди слід звертатися і що варто знати.

 

Ознайомлення з матеріалами кримінальних справ, які розглядалися судами до 1991 р.

 

Якщо є така потреба отримати відомості щодо судових справ, які розглядалися до набуття Україною незалежності, то слід виходити з того, що загалом період від 1917 до 1991 р. визначений законодавством як доба комуністичного тоталітарного режиму. Тому на сьогоднішній день усі пов’язані із цим правовідносини, включаючи доступ до архівної інформації репресивних органів 1917 – 1991 рр. регулюються Законом України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років».

 

Яка саме інформація мається на увазі під визначенням архівна інформація репресивних органів? Відповідь на це запитання знаходимо у пунктах 1, 3, 6 і 7 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону: це інформація, зафіксована на будь-яких носіях, що була створена, отримана або перебувала у репресивних органах.

 

Своєю чергою, носій архівної інформації – будь-який матеріальний носій, на якому зафіксована архівна інформація репресивних органів. Носії архівної інформації репресивних органів відповідно до закону належать до Національного архівного фонду і є власністю держави.

 

Розпорядником архівної інформації є Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (далі – ГДА УІНП). А у випадках, визначених цим Законом, також державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, архівні установи, які фактично володіють архівною інформацією репресивних органів.

 

Репресивні органи комуністичного тоталітарного режиму

 

І, нарешті, репресивні органи. До таких Законом віднесено органи комуністичного тоталітарного режиму, які діяли на території України у 1917 – 1991 роках, застосовували засоби і методи державного примусу і терору стосовно конкретних осіб або груп осіб з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних або інших мотивів, діяльність яких характеризувалася численними фактами порушення прав людини.

 

Держава гарантує кожному вільний доступ до архівної інформації репресивних органів

Стерта з історії Харківська надзвичайна комісія, фото: Олександр Ретівов

 

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, у ньому під репресивними органами розуміються:

 

  1. Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами, Верховний Суд, Верховний касаційний суд, Верховний касаційний трибунал, Головне розвідувальне управління (Розвідувальне управління Штабу Робітничо-селянської червоної армії, Четверте управління Штабу Робітничо-селянської червоної армії, Інформаційно-статистичне управління Робітничо-селянської червоної армії, Розвідувальне управління Робітничо-селянської червоної армії, П’яте управління Народного комісаріату оборони, Розвідувальне управління Генерального штабу Червоної армії, Головне розвідувальне управління Народного комісаріату оборони, Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил), Державне політичне управління, Єдиний верховний трибунал, Комітет державної безпеки, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство державної безпеки, Міністерство охорони громадського порядку, Міністерство юстиції, Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Народний комісаріат юстиції, Об’єднане державне політичне управління, прокуратура Верховного Суду, прокуратура (Генеральна прокуратура, Державна прокуратура), Управління контррозвідки “СМЕРШ”, народні суди, губернські, окружні, обласні суди, революційні, військові трибунали;
  2. Територіальні, функціональні, структурні підрозділи органів, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, конвойна охорона (варта, конвойна варта, конвойні війська), війська (війська внутрішньої служби (охорони), внутрішні війська), прикордонна охорона (війська), війська урядового зв’язку, інженерно-будівельні та спеціальні частини;
  3. Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень та місць ув’язнення, включаючи табірні управління, табірні відділення та пункти, колонії та спецкомендатури, особливі наради та особливі комісії при органах, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, міжвідомчі позасудові органи у складі Народного комісара внутрішніх справ (начальника Управління Народного комісаріату внутрішніх справ області) та прокурора Української РСР (області) (“двійки”), республіканські, обласні “особливі трійки”, продовольчі загони (продзагони), війська допоміжного значення, що перебували у розпорядженні господарських відомств;
  4. Інші репресивні органи, їхні територіальні, функціональні або структурні підрозділи, посадові особи, діяльність яких була несумісною з основоположними правами і свободами людини і громадянина та характеризувалася масовими порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці або інших форм фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних або інших мотивів, заподіяння моральних та фізичних страждань під час застосування психіатричних засобів у політичних цілях, порушень свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутності політичного плюралізму.

 

Київський міський суд і Київський обласний суд є репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 рр.

 

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі судової влади України, Київський міський суд на правах обласного суду було утворено указом президії Верховної ради УРСР від 30 травня 1975 р. «Про утворення Київського міського суду та відділу юстиції виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих».

 

Київський обласний суд було утворено постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету та Ради народних комісарів УСРС від 20 травня 1932 р. «Про зміну в організації судових органів».

 

Таким чином, відповідно до ст. 3 Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років» зазначені суди у розумінні цього Закону є репресивними органами комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 рр.

 

Відповідно, інформація, зафіксована на будь-яких носіях, що була створена, отримана або перебувала у зазначених органах, відповідно до Закону є архівною інформацією репресивних органів.

 

Відповідь Українського інституту національної пам'яті про доступ до архівної інформації репресивних органів

 

 

Архівна інформація репресивних органів і персональні дані

 

Згідно з ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону дія Закону України «Про захист персональних даних» не поширюється на відносини щодо отримання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму.

 

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону держава гарантує право кожного на доступ до архівної інформації репресивних органів. Держава гарантує вільний доступ до архівної інформації репресивних органів з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

 

Право на доступ до архівної інформації репресивних органів (ст. 5) гарантовано такими нормами:

 

  • розпорядник архівної інформації зобов’язаний надавати інформацію репресивних органів, крім випадків, передбачених цим Законом;
  • забороняється відносити архівну інформацію репресивних органів до таємної інформації;
  • забороняється відносити архівну інформацію репресивних органів до конфіденційної або службової інформації крім випадків, передбачених цим Законом.

 

Згідно зі ст. 7 зазначеного Закону доступ до архівної інформації репресивних органів забезпечується шляхом, зокрема, надання кожному для ознайомлення носія архівної інформації або його копії, виготовлення копії носія архівної інформації або його окремих частин на запит особи, виготовлення архівних довідок, витягів з документів.

 

Відкрита інформація, доступ до якої не може бути обмежено

 

За загальним правилом, відповідно до ч. 1, п. 1 і 6 ч. 2, ч.ч. 3 і 4 ст. 8 зазначеного Закону архівна інформація репресивних органів є відкритою.

 

Не може бути обмежений доступ до архівної інформації репресивних органів, зокрема, про факти порушення прав і свобод людини і громадянина. До таких належать вбивства, заподіяння каліцтв, застосування тортур, катування, переслідування, організацію Голодомору або масового голоду, депортацію, політичні репресії або будь-які інші протиправні або злочинні діяння, вчинені представниками тоталітарних режимів. Ця інформація становить суспільний інтерес, тобто є суспільно необхідною інформацією.

 

Так само, не може бути обмежений доступ до архівної інформації репресивних органів, носії якої містять грифи секретності, не передбачені законодавством України.

 

Архівна інформація репресивних органів про штатних і позаштатних працівників репресивних органів є відкритою, доступ до такої інформації не може бути обмежений з будь-яких підстав.

 

Інформація з обмеженим доступом

 

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону право на обмеження доступу до архівної інформації про себе має особа, яка є жертвою репресивних органів, крім осіб, які були штатними або позаштатними працівниками репресивних органів.

 

Жертва репресивних органів, встановлюючи обмеження на доступ до інформації про себе, має зазначити, на яку інформацію встановлюється обмеження (вид інформації, сторінки, абзаци тощо), а також строк, на який встановлюється обмеження, з урахуванням вимог, визначених ч. 4 цієї статті.

 

Члени сім’ї та родичі жертви репресивних органів, інші особи, крім осіб, які були штатними або позаштатними працівниками репресивних органів мають право на часткове обмеження доступу на інформацію про себе на строк, визначений у ч. 4 цієї статті. При цьому особа має право обмежити доступ лише до інформації щодо свого расового (етнічного) походження, політичних або світоглядних поглядів, віросповідання, а також даних, які стосуються здоров’я та статевого життя.

 

Доступ може бути обмежений на строк не більше як 25 років. У разі, якщо архівна інформація репресивних органів про зазначених вище осіб була оприлюднена, обмеження доступу до такої інформації не застосовується. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ.

 

Де знаходяться архівні документи кримінальних справ, які розглядалися судами до 1991 р.

 

Архівні документи, що містять інформацію щодо засуджених Київським міським судом і Київським обласним судом, можуть знаходитись у Галузевому державному архіві Служби безпеки України, Галузевому державному архіві Міністерства внутрішніх справ України, архівних відділах органів прокуратури та місцевих судів м. Києва та Київської області:

 

ГДА СБУ

Адреса архіву: Україна, 01601, м. Київ 1, вул. Золотоворітська, 7

Для кореспонденції: 01601, м. Київ 1, вул. Малопідвальна, 16

Телефони: (044) 256-92-96, читальний зал: (044) 255-85-84

Е-mail: arhivsbu@ssu.gov.ua

 

ГДА МВС

Україна, 01024, Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10

Телефони: (044) 256-11-23, 254-76-22

 

Також рекомендуємо нашим читачам ознайомитись із розділом «Доступ до архівів» на сайті Українського інституту національної пам’яті, де опубліковані відповіді на поширені запитання та надано роз’яснення щодо роботи із архівами.

 

Що потрібно для того, щоб отримати доступ до архівної інформації репресивних органів

 

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону надання доступу до носіїв архівної інформації в архівних установах здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, а також заповненої заяви.

 

Закон забороняє вимагати від особи надання будь-яких інших документів.

 

Перед початком роботи з носіями архівної інформації особа інформується про те, що вона несе повну відповідальність за форму та зміст поширеної нею архівної інформації репресивних органів, а також за всі можливі правові наслідки такого поширення. Особа вважається поінформованою про відповідальність, якщо вона почала роботу з носіями архівної інформації.

 

Особа має право на вільний безоплатний доступ до носіїв архівної інформації в читальному залі архівної установи або їх копій з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

 

Особа може виготовляти копії архівної інформації репресивних органів, у тому числі за допомогою технічних засобів, або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів, а також вимагати, щоб такі копії або витяги були засвідчені архівною установою.