Ієрархія злочинного угруповання (наркоторгівля)

Графітчик, фільтрувальник, будильник, пошуковик… Існує чимало кримінальних «професій», і найцікавіші з них описані в обвинувальних вироках. Сьогодні ми з вами розберемо одну резонансну справу, і ви побачите, яким чином була побудована вся внутрішня ієрархія злочинного угруповання, що діяло у Києві.

 


 

Справа № 757/11616/20

 

Як відомо з кримінологічної теорії, будь-яке стійке злочинне угруповання являє собою організовану спільноту осіб, між якими налагоджені зв’язки і встановлена чітка ієрархія. Але як усе відбувається у реальному житті?

 

Ієрархія злочинного угруповання з наркоторгівлі

 

Це питання ми проаналізуємо на прикладі однієї справи, котру несправедливо обійшли увагою у медіа, хоча Національною поліцією України було оприлюднено інформацію та відеозаписи моменту затримання злочинців і проведення обшуків.

 

 

Усі встановлені фігуранти справи вже були засуджені та отримали тривалі терміни позбавлення волі. Ця справа за № 757/11616/20 (провадження № 1-кп/753/1361/20), розглядалася Дарницьким районним судом м. Києва. За номером справи кожен з вас може знайти матеріали в Єдиному державному реєстрі судових рішень і ознайомитися з ними. Кожен вирок – більше 100 сторінок, із детальним описом усіх подій та ролі рядових виконавців і організаторів. Охопити все у межах однієї статті просто неможливо. Але ми розпочнемо з того, як був організований «бізнес» цього злочинного угруповання і яким чином була побудована його ієрархія.

 

Ця справа є показовою, насамперед, тому, що вона ілюструє весь цинізм і безпринципність торговців смертю, показує рівень конспірації та розподіл ролей виконавців. До того ж, це була злочинна організація з міжнародними зв’язками. Троє її членів, матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження, діяли з території Російської Федерації.

 

Організоване злочинне угруповання діяло у Києві протягом п’яти років

 

Наркосиндикат розгорнув свою злочинну діяльність у столиці на початку 2014 р. Він діяв на засадах суворої конспірації до 2019 р., допоки організаторів разом з мережею виконавців було викрито і затримано.

 

Від самого початку наркоторговці організувалися у стійке ієрархічне об’єднання – злочинну організацію, до складу якої входили понад 30 осіб. Так, троє засновників діяли з корисливих мотивів – з метою власного незаконного збагачення. Вони були обізнані про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, проте знали і про високу прибутковість від вчинення цих злочинів. Розраховуючи збагатитися шляхом систематичного збуту наркотиків, ця трійця вирішила піти на ризик.

 

Що у них вийшло зрештою – докладно описано у десятках томів кримінального провадження. Як ідеться з обвинувального вироку, винесеного відносно жінки-організаторки, вибудована структура злочинної організації включала в себе декілька «регіональних» структурних підрозділів. До складу кожного підрозділу входила окрема група (від 5 і більше осіб – вони теж отримали свої вироки).

 

Розроблена таким чином ієрархія і структура злочинної організації характеризується участю взаємопов’язаних між собою функціонально-відокремлених ланок. Всі ланки були пов’язані між собою та згуртовані, в них діяли свої правила з чітким розподілом ролей.

 

У злочинній організації існували такі функціонально-відокремлені ланки, що характеризуються виконанням строго відведених обов’язків, підпорядкованістю нижчих ланок вищестоящим. Ієрархія цього наркосиндикату була приблизно такою ж, як і у великих промислових або торгівельних компаніях.

 

Керівництво злочинної організації

 

Ієрархія злочинного угруповання передбачала наявність повного підпорядкування всіх учасників злочинної організації та учасників окремих структурних підрозділів її керівнику. При цьому керівники окремих структурних підрозділів під керівництвом трьох організаторів (закновників наркосидикату) визначали обсяг необхідних дій для досягнення загальної мети злочинної організації. Вони координували питання збуту наркотиків і подальшої легалізації отриманих грошових коштів.

 

У цього злочинного угруповання керівниками була створена чітка субординація та ієрархія. Організатори буквально розписали повноваження і компетенцію – свого роду «посадові обов’язки» для кожного члена.

 

«Посадові обов’язки» керівника злочинного угруповання:

 

  • надання інформаційного матеріалу і інструкцій з організації злочинної діяльності, а так само суворе керівництво діями учасників злочинної організації за допомогою текстових повідомлень в програмі обміну повідомленнями;
  • підтримання зв’язків з постачальниками речовин, необхідних для виготовлення наркотичних засобів;
  • підтримання зв’язків з власниками тематичних інтернет-форумів, на яких здійснюється розміщення реклами інтернет-сайтів;
  • фінансування спільної протиправної діяльності, оплата витрат, пов’язаних з доставкою наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів злочинною організацією по території іноземних держав;
  • надання грошових коштів для придбання засобів вчинення злочину;
  • планування спільної злочинної діяльності;
  • придбання за рахунок коштів, отриманих від злочинної діяльності, нових партій наркотичних засобів;
  • особисте керування роботою так званих лабораторій, які займаються виготовленням, переробкою, фасуванням та відправкою наркотичних засобів;
  • забезпечення прихованого надходження наркотичних засобів учасникам злочинної організації, через обладнані схованки;
  • конспірація всієї діяльності злочинної організації;
  • встановлення розміру грошової винагороди членам злочинної організації;
  • зовнішній контроль роботи операторів, що адмініструють роботу інтернет-магазинів та чат-ботів в месенджері «Телеграм», які здійснюють збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, шляхом розміщення реклами в мережі Інтернет;
  • налагодження корупційних контактів з представниками правоохоронних органів;
  • прийняття рішення про проведення внутрішніх перевірок на відданість шляхом проходження поліграфу;
  • керівництво роботою силового блоку злочинної організації;
  • прийняття рішень щодо призначення осіб регіональними керуючими або кадровиками;
  • визначення та прийняття рішення щодо розширення міст збуту;
  • прийняття рішень щодо необхідності створення «кадрових офісів» та «продажних офісів»;
  • контроль за здійсненням витрат регіональними керуючими при організації їх роботи.

 

Регіональний керуючий і його «повноваження»

 

Регіональним керуючим була особа, на яку за дорученням «вищого керівництва» було покладено функції контролю за діяльністю так званих «офісів». Такі «офіси» територіально функціонували на території України. Їх працівники були задіяні у механізмі дистанційного збуту наркотичних засобів у ввірених регіонах РФ.

 

Для регіонального керуючого було визначено такі обов’язки:

 

  • контроль за діяльністю ввіреного «кадрового офісу» (орендований будинок або квартира, в яких працювали, а часто і жили «оператори-пошуковики», дані приміщення були обладнані ноутбуками з попередньо встановленими спеціальними програмами, робочими мобільними телефонами і сім-картками різних мобільних операторів);
  • контроль за діяльністю ввіреного «продажного офісу» (орендований будинок або квартира, в яких працювали, а часто і жили «оператори-продажники», дані приміщення були обладнані ноутбуками з попередньо встановленими спеціальними програмами, робочими мобільними телефонами і сім-картками різних мобільних операторів);
  • контроль за дотримання суворих заходів конспірації підпорядкованими учасниками структурного підрозділу (зміна місця розташування «офісів», заміна засобів зв’язку, заборона використання особистого телефону і особистих сім-карт у робочих телефонах, не виходити ні з ким зі знайомих, друзів і сім’ї на зв’язок під час роботи, використання на робочому ноутбуці та мобільному телефоні спеціального програмного забезпечення, що приховує або унеможливлює ідентифікацію користувача – інтернет-браузер «TOR», програм VPN, OpenDNS, Proxifier, використання інтернет-месенджерів, зареєстрованих за номерами оператора мобільного зв`язку, що не використовувалися у робочих мобільних телефонах – Telegram, Signal, використання під час спілкування вигаданих імен – нікнеймів та знеособлених логінів без прив’язки до конкретної особи);
  • контроль за дисципліною працівників на «офісі» і поза ним, щоб уникнути порушень з їх боку певних правил «безпеки» (не вживати наркотики під час і до роботи, не співпрацювати з правоохоронними органами, не красти гроші, не повідомляти знайомим, друзям, сім`ї місце роботи, використання на робочому ноутбуці та мобільному телефоні паролів та програмного забезпечення для шифрування даних – VeraCrypt, вчасно приходити на робоче місце та не відлучатися надовго з робочого місця);
  • фінансове забезпечення діяльності «офісу» з коштів отриманих від продажу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів (сплата орендної плати за квартиру чи будинок, виділення коштів на придбання та обслуговування комп’ютерної техніки: ноутбуків, мобільних телефонів, сім-карт, мережевого обладнання, виплата грошової винагороди та премій);
  • встановлення розміру грошової винагороди членам злочинної організації;
  • оплата витрат водіїв, складів, кур’єрів, графітчиків, спортсменів, айтішніків та виплата їм грошової винагороди;
  • прийняття рішень щодо фізичних покарань підпорядкованих учасників структурного підрозділу злочинної організації у разі порушень правил безпеки або заходів конспірації;
  • підготовка фінансових звітів щодо обсягів продажу, замовлень та витрат для керівника.

 

Хто такі куратор, кадровик, хімік та інші

 

Куратор був по суті заступником регіонального керуючого. Куратор мав ті ж повноваження у своєму підрозділі – «продажному офісі», що і керуючий. З метою постійного контролю більшу частину часу він перебував саме в офісі. Зазвичай куратор підтримував зв’язок із «водіями», які знаходилися на території РФ.

 

Кадровик відповідав за стажування, працевлаштування, і перевірку працівників. Про самих працівників, таких як «склад», «водій», «кур’єр», «графітчик», «спортсмен», «оператор» буде окремо сказано нижче.

 

Хімік відповідав за виготовлення наркотиків на території РФ у орендованому та спеціально пристосованому необхідним обладнанням будинку – лабораторії.

 

Ця вакансія не підбиралася представниками кадрових, пошукових офісів. Підбором подібного персоналу, організацією роботи та забезпеченням фінансування лабораторій, у яких працювали хіміки, займався особисто керівник злочинного угруповання.

 

Водій відповідав за перевезення великих партій виготовлених наркотиків від лабораторії до будь-якої необхідної регіональному керуючому точки на території РФ.

 

Найнижча ланка – «витратний матеріал»

 

У попередній публікації ми з вами вже розбирали, хто такі закладчики та чому їхня «кар’єра» така коротка. Та крім закладчиків, до злочинного угруповання залучають інших осіб, які виконують допоміжні функції.

 

Зокрема «склад» – так називали особу, що відповідала за знаходження наркотиків залишених водієм, і в подальшому здійснювала фасування на дрібніші об’єми (0.3, 0.5 і 1 грам, – далі «доза») для кур’єрів.

 

Кур’єр відповідав за знаходження фасованих наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, залишених «складом» і подальше їх приховування по місту (здійснення «закладки»). Адреси з детальним описом місцезнаходженням «закладки» кур’єр передавав шляхом месенджеру «Телеграм» оператору (про оператора йтиметься далі).

 

Графітчик займався малюванням графіті в містах з метою реклами магазину по збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Графіті містили посилання на інтернет-сторінку магазину або назву чат-боту в месенджері «Телеграм».

 

Спортсмени (вони ж – силовий блок) займалися так званим «покаранням» осіб, що порушили заходи конспірації, правила роботи або дисципліни. Зазвичай каралися працівники, що намагаються присвоїти собі наркотики. У випадку з Україною каралися оператори, що порушували дисципліну, правила безпеки і інше.

 

За що відповідав оператор

 

Оператор був задіяний у механізмі перевезення та збуту наркотиків. Існувало 2 зміни операторів: денна (час роботи з 10:00 до 22:00) нічна (час роботи з 22:00 до 10:00).

 

Оператор знаходився на території України та адміністрував роботу магазину:

 

  • додавав до адміністративної панелі веб-сайту магазину та чат-боту «Телеграм» нові надходження наркотичних засобів;
  • перевіряв залишки «закладок» в тому чи іншому районі міста;
  • приймав оплату за продаж наркотичних засобів на біткоїн-гаманці та в подальшому пересилав їх на гаманець «фінансиста»;
  • здійснював технічну підтримку у разі незнаходження покупцями наркотичних засобів «закладки»;
  • міг безпосередньо спілкуватися зі «складом», «кур’єром», «графітчиком», «спортсменом» щодо необхідності оплати роботи, відсутності кадрів та інших проблем, які виникають в ході їх роботи. Передавав отриману інформацію куратору або фінансисту;
  • повідомляв куратору про порушення правил роботи «кур’єра», «графітчика», «складу»;
  • щоденно формував звіт щодо здійснених продажів наркотичних засобів, здійснених витрат та передавав цю інформацію фінансисту або куратору.

 

Фінансові питання та добір «кадрів»

 

Фінансист був підпорядкований «регіональному керуючому» або «куратору». Він відповідав за акумуляцію коштів, отриманих від збуту наркотиків на біткоїн-гаманцях, з подальшим зберіганням і виведенням у готівку. Також фінансисти займалися виплатою заробітної плати «кур’єрам», «графітчикам», «складам», «водіям», «операторам», «спортсменам». Виплати проходили різними способами: або за допомогою переказу грошей на банківські картки, або на біткоїн-гаманець, або на інші електронні гаманці, або нарочно у випадку з операторами.

 

Пошуковик відповідав за пошук працівників за допомогою листування в соціальних мережах «ВКонтакте» і «Телеграм» таких як «склад», «водій», «кур’єр», «графітчик», «спортсмен», «оператор».

 

Також була у наркосиндикаті й зовсім екзотична посада, що мала назву будильник «перевірка». На ній працювала особа, яка займається видзвонюванням та відправленням повідомлень операторам, регіональним керуючим, з метою контролю їх робочої діяльності і присутності на робочому місці. Будильники «перевірки» існували як зовнішній захід контролю, запроваджений особисто керівником.

 

Айтішники займалися технічним обслуговуванням віддалених серверів, магазинів з продажу наркотиків, розміщених на веб-сайтах та у чат-ботах месенджеру «Телеграм» з автоматичним продажем. А ще вони обслуговували наявну в офісах комп’ютерну техніку.

 

І, наостанок, варто згадати і про «фільтрувальників». Вони відповідали за стажування, облік і перевірку працівників, таких як «склад», «водій», «кур’єр», «графітчик», «спортсмен». Перевірка даних людей полягала в тому, що вони повинні були перевіряти, чи не приймалася дана людина раніше іншим оператором-пошуковиком або чи не є даний кур’єр ненадійним або таким, який може викрасти ввірені йому наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

 

Закономірний фінал «посадовців» кримінального світу

 

Як бачимо, багато існує таких кримінальних «професій». І не менше є охочих опанувати їх. Однак цей спосіб заробітку ще нікого не привів до щастя і добробуту. Замість зарплати легковірні отримують лише ілюзію процвітання, і триває вона зовсім недовго. Коли ж настає прозріння, виявляється, що вже запізно щось виправити. Попереду – довгі роки в колонії. Майно конфіскують за вироком суду. Коли ж термін покарання закінчиться, з місць позбавлення волі вийде особа пенсійного віку.

 

За базовою в даному випадку ст. 307 Кримінального кодексу України мінімальний термін ув’язнення «стартує» від чотирьох років (ч. 1). За ч.ч. 2 і 3, тобто за тяжкі та особливо тяжкі злочини він збільшується до 12 років. В таких справах наші суди широко (й цілком справедливо) застосовують додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

 

А що стосується створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній, то ст. 255 КК України передбачає від 12 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

Життя не можна повернути назад і наново обрати інший, новий шлях. Подумайте про це зараз, аби потім не довелося гірко розкаюватися.