Денис Марків
Раніше неодноразово судимий Владислав Грищенко, також відомий за псевдо Буча, був затриманий правоохоронцями 24 вересня 2019 р. за підозрою у підготовці до скоєння вбивства та незаконному поводженні за зброєю.
Враховуючи тяжкість інкримінованих Грищенку кримінальних правопорушень, ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25 вересня 2019 р. відносно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчі Національної поліції України відокремили осіб, які об’єктивно підозрюються у вбивстві Павла Шеремета – це Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко та подружжя Владислав (Буча) та Інна (Пума) Грищенки.
Зараз у заангажованих ЗМІ стало з’являтися забагато викривленої та фрагментарної інформації, що свідчить про намагання окремих груп і осіб героїзувати підозрюваних.
Владислав Грищенко дійсно є учасником бойових дій, він позитивно характеризується за місцем проходження служби. Ніхто цього і не заперечує. Сотні тисяч людей, так само, як і він, пішли добровольцями та стали на захист України. І тому говорити зараз про те, що нібито кримінальне переслідування Грищенка та ще декількох осіб є спробою дискредитувати всіх військових і волонтерів – значить, бути найлютішим ворогом очевидності. Не можна судити абсолютно про всіх однаково, за одним лише Грищенком.
Крім того, тільки суд може визнати особу винною або постановити виправдовувальний вирок. З часом ми всі дізнаємося про те, які докази буде подано на розгляд суду, а наразі слід припинити, нарешті, всі спекуляції на темі героїзму і патріотизму. Також варто утриматися й від нагнітання ненависті до правоохоронних органів, оскільки у соцмережах деякі громадяни почали відкрито висловлювати заклики щодо вчинення фізичних розправ над працівниками поліції, прокуратури та суддями.
Що стосується персони Владислава Грищенка, то практично всі, хто намагаються «відбілювати» підозрюваного, акцентують увагу лише на його військовій біографії та розповідають про героїзм. Розповідають так, начебто ніколи й не було тих довгих років за ґратами, що Грищенко провів, відбуваючи покарання за крадіжки, шахрайство, вимагання та інші злочини.
Тому заради об’єктивності пропоную зупинитися на цих сторінках його кримінальної «кар’єри» більш детально.
1995 рік – крадіжка з проникненням у житло
Свою першу судимість Владислав Грищенко отримав у 17-річному віці. За вироком Мінського районного суду (нині – Оболонський районний суд) м. Києва від 05.07.1995 р. він був засуджений за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стаття 140 Кримінального кодексу України (1960 р.) встановлювала кримінальну відповідальність за крадіжку, а її ч. 3 містила таку кваліфікуючу ознаку, як проникнення до житла, за що встановлено більш сувору відповідальність.
Даний вирок відсутній у Єдиному реєстрі судових рішень, оскільки його було ухвалено до 01 січня 2007 р. Поясню: згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» обов’язок місцевих судів вносити ухвалені рішення до реєстру було запроваджено лише від зазначеної дати.
З цієї ж причини ми з вами зараз не зможемо знайти у реєстрі повний текст ще чотирьох наступних вироків відносно Владислава Грищенка.
1998 рік – шахрайство і вимагательство
На той час Грищенку виповнилося 20 років. Стосовно другої судимості у реєстрі є лише відомості про те, що згідно з вироком Жовтневого районного суду (нині – Подільський районний суд) м. Києва від 28.12.1998 р. Владислав Грищенко був засуджений за ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 144, ст.ст. 42, 43 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Частина 2 ст. 143 КК України (1960 р.) встановлювала відповідальність за шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому, а так само вчинене за попереднім зговором групою осіб або повторно. Частина 2 ст. 144 даного Кодексу (1960 р.) встановлювала відповідальність за вимагательство, вчинене повторно, або за попереднім зговором групою осіб, або під погрозою вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна.
А вказівка на ст. 42 і 43 КК України (1960 р.), що було застосовано судом під час ухвалення вироку означає, відповідно, призначення покарання при вчиненні кількох злочинів і призначення покарання за кількома вироками.
2003 рік – заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та хуліганство
Минуло 5 років від дня отримання Грищенком другої судимості. Виходить, що невдовзі після того, як він відбув призначений судом 5-річний термін позбавлення волі, то знову опинився на лаві підсудних – тепер вже у Деснянському районному суді м. Києва.
На той час в Україні вже діяв новий Кримінальний кодекс (2001 р.).
За вироком від 24.10.2003 р. Владислав Грищенко був засуджений з ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Частина 4 ст. 296 КК України встановлює кримінальну відповідальність за хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Стаття 70 КК України, на яку посилався суд під час ухвалення вироку, встановлює порядок призначення покарання за сукупністю злочинів.
2004 рік – грабіж та умовно-дострокове звільнення
Наступного року після засудження Грищенка до 7 років позбавлення волі той саме Деснянський районний суд м. Києва розглядав іншу справу за обвинуваченням його у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Частина 2 ст. 186 КК України встановлює кримінальну відповідальність за грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, що тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
За вироком від 27.05.2004 р. Владислав Грищенко був визнаний винним і засуджений ще до 7 років позбавлення волі: судом було застосовано ст. 70 КК України (призначення покарання за сукупністю злочинів).
За кілька років Владислав Грищенко знову опинився на волі – 16 січня 2009 р. він був звільнений умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 25 днів.
2011 рік – крадіжка та умовно-дострокове звільнення
Минуло трохи більше двох років від дня умовно-дострокового звільнення, коли наш Буча знову постав перед судом.
13 травня 2011 р. згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва Грищенко був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та засуджений до 4 років позбавлення волі.
Частина 3 с. 185 КК України визначає, що крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Судом у даному випадку також було застосовано ст. 71 КК України – призначення покарання за сукупністю вироків.
27 грудня 2013 р. Владислав Грищенко був звільнений умовно-достроково.
Далі Владислав (Буча) Грищенко перебував у складі добровольчого батальйону «Правий сектор» у 2014 році у зоні проведення АТО. Починаючи від 12 жовтня 2015 р. добровільно виконував військовий обов’язок у зоні проведення АТО в Донецькій області у складі військових формувань Збройних Сил України. Він нагороджений грамотою командира військової частини та медаллю громади м. Києва за розпорядженням Київського міського голови.
2015 рік – розлучення з Пумою, що не відбулося
У липні 2015 р. Владислав Грищенко подав до Дніпровського районного суду м. Києва заяву про розірвання шлюбу з Грищенко Інною Петрівною, більш відомою за псевдо Пума.
22 липня 2015 р. судом було розглянуто заяву і призначено судовий розгляд справи на 07 жовтня 2015 р.
Але в ухвалі цього ж суду, постановленій на день розгляду справи, йдеться про те, що позивач (Владислав Грищенко) подав до суду заяву, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду.
В судове засідання сторони не з’явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Тому згідно п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, судом цивільна справа за позовом Владислава Грищенка до Інни Грищенко про розірвання шлюбу була залишена без розгляду.
Втім, подібне нерідко трапляється, коли в подружжя виникли певні непорозуміння, але потім вони помирилися й передумали розлучатися.
Кримінальне провадження № 12016040000000529
У 2016 році Грищенко добровільно та за своєю ініціативою надав допомогу Національній поліції в розкритті особливо тяжкого злочину, спрямованого проти життя та здоров’я громадянина України в рамках кримінального провадження № 12016040000000529.
Кримінальне провадження № 120180901900000285
Зокрема йдеться про невдалий замах на вбивство бізнесмена у місті Косів у 2018 р.:
– Під час замаху злочинці використали майже такий вибуховий пристрій, на якому і підірвався Павло Шеремет. Слідство встановило, на якому автомобілі приїздили злочинці. Молекулярними експертизами було визначено, що на вибухівці лишилися сліди ДНК сімейного подружжя – Владислава та Інни Грищенко, – розповів начальник кримінальної поліції Євген Коваль.
Згідно з ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 25 вересня 2019 р. щодо Владислава Грищенка було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Сторона захисту і підозрюваний намагалися затягувати судовий розгляд, заявляючи відводи суддям.
Також вони оскаржували ухвалу про застосування запобіжного заходу, просили суд замінити тримання під вартою на особисту поруку, однак отримали відмову в задоволенні клопотання.
Тому на теперішній час Владислав (Буча) Грищенко утримується в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Слідство у справі про вбивство Павла Шеремета триває. Працівники поліції планують подальше проведення допитів затриманих, роботу з їхніми документами та фактами із життя більш детально.
Читайте також:
Юлия Кузьменко: штрихи к портрету «волонтера»
Драматургія в суді та норми адвокатської етики
Про алібі заарештованих у справі про вбивство Павла Шеремета
Сектанти ШЄП (Бистріченко & Co) «відбілюють» підозрювану у вбивстві Шеремета
Підозрювана Яна Дугарь. Історія одного “ексклюзиву”