Лілія Вірьовкіна
Latest posts by Лілія Вірьовкіна (see all)
Проблема із забезпеченням житлом переселенців після анексії Кримського півострова та від початку військових дій в окремих районах Донецької та Луганської областей в Україні постала особливо гостро. І поки одні докладають усіх зусиль до її вирішення та намагаються допомогти постраждалим українцям, інші просто на цьому заробляють.
Отже, як зазначено на сайті Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, «Зареєстровано понад 1,5 мільйона внутрішніх переселенців, але немає даних, скільки з них потребують вирішення житлового питання», – про це зазначив голова правління Держмолодьжитла. За оціночними даними Фонду, понад 60% переселенців не мають наміру повертатися на території колишнього проживання і потребують вирішення житлового питання».
Крім того, понад 15 тисяч учасників антитерористичної операції перебувають на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування» – про це під час звіту в Укрінформі про роботу у 2017 р. Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО повідомив перший заступник голови Держслужби Ігор Мальцев.
А ще є черги осіб, які постраждали внаслідок вибуху на ЧАЕС, особи з інвалідністю та інші категорії громадян, які теж чекають своєї черги для отримання житла та мають право на більш лояльні, пільгові умови щодо поліпшення житлових умов.
Мабуть, багато хто з внутрішньо переміщених осіб пам’ятає ті хвилі бурхливої активності адвоката і “правозахисниці” Наталії Євгенівни Целовальніченко – голови ГО “Луганська правозахисна група”. Протягом 2016 – 2017 рр. вона почала публікувати в соціальних мережах оптимістичні дописи щодо можливості переселенців отримати безоплатно житло в м. Обухові та стала активно збирати голоси та підписи.
Потім її дописи та заклики у соцмережах зникли, а більшість з ВПО вже і забули, де вони підписалися та яку інформацію про себе надали. А житла, на жаль, ніхто з них так і не отримав…
Однак це був не кінець історії, а тільки її початок, бо як ми знаємо, більшість “роботи” відбувається завжди “за кадром”.
Передусім, давайте пригадаємо, хто така пані Целовальніченко. Це дуже відома особистість серед переселенців: скільки обіцянок, скільки закликів, скільки палких промов на радіо або телевізійних програмах… І водночас – велика кількість неспростованих фактів, які були предметом уваги незаангажованих ЗМІ щодо махінації по відношенню до переселенців. Так, це вона відправляла пусті незаповнені заяви до Європейского суду з прав людини про компенсацію майна, при цьому брала плату в 100 – 600 у.о., вона умовляла підписати конфіденційні угоди з переселенцями, щоб вони мовчали про суми оплати, а вона – не сплачувала податки та не звітувала про доходи. Так, це та адвокат, щодо якої ЄСПЛ прийняв безпрецедентне рішення щодо заборони їй у будь який спосіб позиватися до суду або представляти інтереси інших осіб з огляду на її шахрайську діяльність і численні фальсифікації. Крім цього, інформація про дану особу розміщена на сайті Миротворець.
Ще одною відомою фігуранткою цієї історії є Тетяна Михайлівна Ягодзинська – депутат міськради м. Українка від партії Самопоміч, співробітник Трипільської ТЕС, а також керівниця об’єднання кооперативів “Будуємо разом”, до складу якої входять такі кооперативи, як “Кальміус”, “Паритет”, “Обрій”, “Успіх плюс”, “Стугна” та “Надійний дім”.
Про неї та її “здобутки” можна дізнатись у відповідному розслідуванні Ольги Нос, де показано, що всі кооперативи утворені одними і тими ж особами (депутатами міськрад від партії Самопоміч та іншими членами цієї партії), і всі кооперативи заявили про бажання отримати безоплатно землю від відповідних міськрад під будівництво житла для пільговиків.
Але в даному розслідуванні ми концентруємо увагу лише на одному кооперативі з такою рідною для переселенців назвою – “Кальміус”, бо саме цей кооператив, можливо через допомогу Наталії Целовальніченко або завдяки “щирій дружбі” голови Обухівської міськради та партії Самопоміч успішно став власником цінного клаптика землі под Києвом, де вже почалися продажі квартир.
А що в цьому поганого? Можливо, так скажуть дехто з шановних читачів, – та і всюди стали нормою “відкати”, та й хіба це має значення, коли завдяки їм той чи інший переселенець або ветеран АТО отримає житло безоплатно?..
На жаль, сумна правда полягає в тому, що жоден з пільговиків не зміг та не зможе отримати це “доступне житло”.
Як тільки кооператив отримав позитивне рішення міськради про виділення земельної ділянки, так одразу на його сайті було розміщено інформацію про продаж житла за ринковими цінами. І тепер, навіть по телефонах, указаних на сайті, про жодні пільги для переселенців і учасників/ветеранів АТО ніхто не хоче розмовляти.
Особисто мене понад усе шокувала ціна на “доступне житло”, що оприлюднена на сайті ЖБК “Кальміус” – 16200 грн. за кв.м.
При цьому посадові особи не здійснюють жодних дій щодо впливу, в межах законодавства України, на “Кальміус”, не надають пояснень переселенцям, а, навпаки, продовжують проводити відповідні реєстраційні дії земельної ділянки. Таким чином, Обухівська міська рада своїми діями фактично підтверджує те, що “Кальміус” навіть не планував вирішувати проблеми з житлом ВПО та ветеранів АТО, і вони про це знали від самого початку.
При цьому із ЗМІ в позитивному ключі поширюється інформація щодо співпраці громадськості із Обухівською міською радою та впровадженням відповідної програми з отримання доступного житла. І знову ці промови лунають від “правозахисниці” Целовальніченко, яка всіма своїми діями намагається стати “подушкою безпеки” для керівництва Обухівської міськраді та прикрити від тих, кого мала б захищати.
Можна сказати, що скарги переселенців та учасників/ветеранів АТО щодо початку продажу “Кальміусом” житла за ринковою ціною “загубилися” серед тієї позитивної інформаційної хвилі, що було створено за допомогою ГО “Луганська правозахисна група”.
Люди втратили надію, вони зневірені і, навіть під час підготовки цього матеріалу боялися казати “на камеру” та вказувати свої дані. Причиною цього є небезпідставні побоювання: всі опитані згадують про “великих людей”, які замішані у справі, – далі пряма мова:
Чоловік середніх років:
– Вам легко спрашивать, вы в Обухове не живете. У нас мер Левченко, он из партии “За життя” – партии Медведчука, нас за это и убьют”;
Молода жінка, мати-одиначка (діалог по телефону):
– Я не буду нигде официально подтверждать, что я давала Наталии копию своего паспорта. Вы кто? Вы сможете меня защитить?
– Будь ласка, ви не могли би офіційно підтвердити інформацію щодо Наталії Целовальніченко?
– А она в МинТОТ! (Міністерство у справах окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – прим. Л.В.).
– Але ж вона не там не працює, не є чиновницею, а лише займає місце члена громадської ради при МінТОТ…
– Ну, и что, что она не работает в Министерстве, но это ее “крыша”! А у нас никакой “крыши” нет! Нас лишат выплат из за скандала…
…Ось так і завершилася ця історія: процедура оформлення земельної ділянки була доведена до логічного кінця. Будинок будується, квартири вже продаються. Переселенці та ветерани АТО знову чекають дива або наступної подібної історії: “підстава виникнення права власності: Рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 804/9-34-VII, виданий 27.04.2018, видавник: Обухівська міська рада Київської області”.
Враховуючи вищезазначену інформацію, можна припустити, що рішення Обухівської міської ради про затвердження “Кальміусу” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку суперечило попередньому рішенню сесії, оскільки затверджена Статутом мета діяльності кооперативу не відповідає зазначеній у рішенні сесії від 28.02.2017 р. меті резервування земельної ділянки, а саме – під будівництво багатоквартирного житлового будинку задля забезпечення доступним житлом пільгових категорій громадян України.
Також подібні кричущі порушення законодавства України під час подання “Кальміусом” документів на розгляд, швидка та неякісна перевірка цих документів з боку посадових осіб виконкому та Обухівської міської ради, відсутність адекватного реагування на подібну ситуацію з боку керівництва, їхнє намагання приховати негативну ситуацію шляхом штучного створення “позитивної” інформаційної хвилі, нереагування на скарги, – все це є ознаками наявності корупційних зв’язків у окремих посадових осіб. Але, своєю чергою, встановлення та доказування наявності факту злочину належить вже до компетенції відповідних правоохороних органів України.
Дехто вкотре збагачується на чужій трагедії. А тим часом внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій та воїни-захисники України знову залишились без надії на житло…